Персональный сайт - збройні конфлікти

Тенденціїзбройних конфліктів: одностороннєнасильство проти мирного населення

КАТЕРИНА СТЕПАНОВА

I. Вступ

У попередніх виданнях

на збройних конфліктах, що класифікувалися за традиційним визначенням –боротьба між збройними силами сторін у намаганнірозв’язати протиріччя;

однак, значна частина збройного насильства не підпадаєпід цю категорію

Іншіформи насильства, такіяк погроми, масовівбивства та теракти, без-

посередньо іцілеспрямовано вражають мирне населення. Хоча ціформи

насильства часто проявляються саме під час збройних конфліктів, а кількість

збройних конфліктів, порівняно з початком 1990-х років, зменшилася, таке

“одностороннє” насильство проти мирного населення практично не слабшає

У цьому розділідосліджується іробиться спроба пояснити одностороннєнасильство в контекстізбройного конфлікту

головніаспекти одностороннього насильства в сучасних збройних конфлік-

тах. У підрозділах III-VI розглядаються прояви цих аспектів у подіях 2008р.

в Сомалі ШріЛанці Південній ОсетіїіКолумбії В підрозділіVII наведенівисновки. В додатку 2A поданіданіУппсальськоїПрограми збору даних про

конфлікти (

конфліктів у 1999-2008рр., а також узагальненідані

любності який у

методологія обчислення цих нових даних.

Щорічника СІПРІувага зосереджувалася переважно1.2.3. В підрозділіII аналізуютьсяUppsala Conflict Data Program, UCDP) стосовно крупних збройнихUCDP про одностороннєнасильство в 1997-2006рр. У додатку 2Б наведено Глобальний індекс миро-Щорічнику СІПРІпублікується вперше, а також описується
II. Одностороннєнасильство в контекстізбройних конфліктів

UCDP
визначаєодностороннєнасильство як навмисне застосування збройноїсили проти мирного населення урядом чи офіційно визнаним угрупованням,
1

Уппсальська Програма збору даних про конфлікти, див. у додатку 2A цього видання.
Найбільш повне визначення “збройного конфлікту”, яке використовують СІПРІта
2

також: Степанова К. “Тенденціїзбройних конфліктів”,

роззброєння та міжнародна безпека

інститут дослідження миру, Український центр економічних іполітичних досліджень іменіОлександра Разумкова. –Київ, 2009, с.45-75.
Про тенденцію зменшення збройних конфліктів див. додаток 2A цього видання. Див.Щорічник СІПРІ2008: Озброєння,. Переклад з англійськоїСтокгольмський міжнародний
3

спілок) ісиловірепресіїуряду проти мирногонаселення за відсутностізбройного конфлікту тут

не розглядаються.
Вбивства політичних опонентів (наприклад, цілеспрямоване вбивство членів проф -
Щорічник СІПРІ2009: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
38 ЛІКТИ У 2008р.
що спричиняєне менше 25 смертей протягом календарного року

стороннєнасильство не єзбройним конфліктом як таким, оскільки воно безпо-

середньо та навмисно спрямоване проти мирних жителів, якіне можуть захис-

тити себе за допомогою зброї Воно відрізняється івід насильства, пов’язаного

з бойовими діями, що вражаємирних жителів випадково, наприклад, коли вони

потрапляють під перехресний вогонь комбатантів

легко помітити. Одностороннєнасильство трапляється іза мирних умов, але

99% жертв одностороннього насильства припадають на країни, враженізброй-

ними конфліктами, іздійснюється воно переважно комбатантами
4. Одно-5. Але цю різницю не завжди6.
Проблеми пов’язанізвизначеннямитаінформацією

стояння між комбатантами та одностороннім насильством. Невибіркове

(або, мовою тих, від кого воно походить, –помилкове) застосування сили єневід’ємною складовою більшостівидів бойових дій, до яких постійно вдаються

урядовісили та озброєнінедержавнісуб’єкти. Навіть у технологічно насичених

військових операціях часто випадково гинуть чи зазнають поранень цивільні–про це свідчать операціїкоаліційних сил на чолізіСША, Міжнародних сил

сприяння безпеці(

Хамаса в СекторіГази у грудні2008р. - січні2009р.

часто піддають небезпецімирне населення, застосовуючи притаманну

більшостіз них тактику переховування серед цивільних інападу з території

де проживаємирне населення. На відміну від невибіркового, одностороннєнасильство єнаслідком свідомого політичного істратегічного вибору, а не

технологічно невід’ємною складовою сучасноївійни.

Практична можливість відрізнити односторонніта невибірковінапади на

мирне населення часто єобмеженою, особливо у випадках поширеного та

масштабного насильства. Іневибіркове, іодностороннєнасильство вважаються

серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права
Єсуттєвівідмінностіміж невибірковими нападами під час збройного проти-International Security Assistance Force, ISAF) в Афганістаніпід егідою НАТО, а також діїІзраїлю проти Хезболи в Ліваніу 2006р. іпроти7 Повстанськіугруповання8. Наявність
4

видання. Суто кримінальне насильство не належить до цієїкатегорії хоча цідвавиди насиль-

ства часто важко розрізнити. Дані

<http://www.ucdp.uu.se/>.
Докладніше про визначення одностороннього насильства UCDP див. додаток 2A цьогоUCDP про одностороннєнасильство див. на сайтіПрограми,
5

насильства –“супутнівтрати”.
Загальний військовий термін для визначення втрат іруйнувань від невибіркового
6

data’,
Eck, K. and Hultman, L., ‘One-sided violence against civilains in war: insights from new fatalityJournal of Peace Research, vol.44, no.2 (Mar. 2007), p.237.
7

лою див.: Ліндберг С., Мелвін Н. “Крупнізбройніконфлікти”,

роззброєння та міжнародна безпека

інститут дослідження миру, Український центр економічних іполітичних досліджень іменіОлександра Разумкова. –Київ, 2008, с.72-79.
Про конфлікт в Афганістанідив. розділ 4 цього видання. Про конфлікт між Ізраїлем іХезбо-Щорічник СІПРІ2007: Озброєння,. Переклад з англійськоїСтокгольмський міжнародний
8

забороняють навмиснінапади на цивільних. Невибірковінапади, в т.ч. напади на військовіоб’єкти,

що можуть спричинити надмірніжертви серед мирного населення або завдати шкоди цивільним

об’єктам (що єпорушенням принципу пропорційності, також заборонені так само, як івикорис-

тання цивільних в якості“живого щита”. Про Женевськіконвенції1949р. та додатковіпротоколи

1977р. див. додаток A попередніх видань

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Ст.51 Додаткового протоколу I іст.13 Додаткового протоколу II до Женевських конвенційЩорічників СІПРІ, зокрема Щорічника СІПРІ2008.39
“наміру” як відмінність одного виду насильства від іншого інодіважко вия-

вити, коли зловмисник заявляє що дієпроти військових, але використовуєзброю невибірковоїдії(наприклад, некерованіпротипіхотніміни) або зброю,

застосування якоїв густонаселених районах створюєзначний невибірковий

ефект (наприклад, касетнібоєприпаси). Коли насильство проти мирного насе-

лення єчастиною міжобщинного, кланового чи релігійного насильства або

просто наслідком боротьби за владу та ресурси на місцевому рівні його також

важко визначити як “навмисне” чи “пряме”. Так само важко класифікувати

поширене в зонах конфліктів поєднання одностороннього ікримінального

насильства –через неможливість розрізнення політичних іекономічних

мотивів

випадків іжертв одностороннього насильства; зробити це загалом складніше,

ніж у випадках бойових втрат

Але навіть обережніта, можливо, значно заниженіоцінки на підставіданих

денцію одностороннього насильства за останні20 років: досить стабільне

зростання кількостійого випадків у 1989-1999рр. змінилося нерівномірною

динамікою у 2000-2006рр., при цьому, їх середня кількість була вищою, ніж

у попе редні10 років

сере дини 2000-х років кількостізбройних конфліктів за участідержави,

організованіформи одностороннього насильства набули поширення. Даніпро

число загиблих свідчать також про те, що попри зменшення усереднених

показників смертностівід пов’язаного з бойовими діями збройного насильства,

смерт ність від одностороннього насильства не знижується
9. Іншою суттєвою проблемою єтруднощідокументування багатьох10.UCDP про одностороннєнасильство дозволяють виявити загальну тен-11. Водночас, попри зменшення від початку 1990-х до12.
Політичні гуманітарнінаслідкиівпливнаправалюдини

масштабу одностороннього насильства –кількість випадків, тривалість, число

жертв –недостатньо характеризують більш широкі менш виразні але не

менш серйознінаслідки.

Одностороннєнасильство може спричинити значний дестабілізуючий полі

тичний ефект, що перевищуєпрямінаслідки, –інодісаме для цього воно іпланується. Найбільшою мірою цей факт використовується в терористичних

акціях. У контекстізбройного конфлікту тероризм використовуєодностороннєнасильство проти мирного населення та інших некомбатантів як специфічну

тактику боротьби з головним, як правило, більш сильним, противником
Ще одним недоліком даних про одностороннєнасильство єте, що показники13.
9

також разом з одностороннім насильством можуть вдаватися до мародерства та пограбувань.
Таке поєднання єнайбільш характерним для дій недержавних суб’єктів, але й урядовісили
10
Водночас, насильство з боку терористів, як правило, документується кращим чином.
11
Див. підрозділ V додатка 2A цього видання; див. також: Human Security Report Project,
Human Security Brief 2007
(Simon Fraser University: Vancouver, 2008), p.42.
12
Eck and Hultman (посилання 6).
13

поранених чи полонених військових іколишніх комбатантів, якіне беруть участів бойових діях.

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
Некомбатанти –це будь-якіособи, включаючи цивільних осіб, військових лікарів, хворих,40 ЛІКТИ У 2008р.
Дестабілізація та залякування суспільства з використанням терактів єефек-

тивним інедорогим засобом збільшення ефекту в умовах асиметричноїконфронтації–переважно між недержавними суб’єктами та державою

Переміщення мирних жителів єочевидним прикладом серйозних гумані

тарних наслідків одностороннього насильства, особливо в контекстіконфлікту.

В останні10 років масове переміщення населення єне побічним наслідком

збройного насильства, а дедалібільше перетворюється на його безпосередню

та головну мету. Це частково пояснюєстабільне зростання у світічисла

внутрішньо переміщених осіб (ВПО,

з 17,4 млн. у 1997р. до 26 млн. у 2008р.

як правило, повернутись одразу після завершення ворожнечі фактичніабо

потенційніжертви одностороннього насильства набагато меншою мірою праг-

нуть навіть у віддаленому майбутньому повернутися додому

Одностороннєнасильство є як правило, лише крайньою інайбільш жор-

стокою формою дуже широкого переліку порушень прав людини, включаючи

ті що містять загрозу застосування насильства (викрадення людей або при-

мусова мобілізація, в т.ч. дітей), інасильство без застосування зброї(тортури

чи сексуальне насильство). Попри низьку, порівняно з початком 1990-х років,

інтенсивність збройних конфліктів, загальний рівень порушень прав людини,

принаймніза наявними показниками, останніми роками не знижується

Одним із наслідків одностороннього насильства, що заслуговуєна особливу

увагу, євплив на стратегіївиживання цивільних осіб. Одностороннєнасиль-

ство може ефективніше за будь-яку іншу форму насильства перетворити

потенційніпоодинокіжертви та групи цивільних осіб на активних суб’єктів,

змушуючи їх приєднуватися до збройних угруповань або організовуватися та

озброюватися для самооборони, нападів у відповідь іповернення відібраних

у них земель, худоби чи іншого майна. Хоча створення таких груп “самообо-

рони” відрізняється від формування більших за чисельністю (особливо про-

урядових) ополчень ікрупних воєнізованих угруповань, воно може ще більше

посилити міжобщинну та релігійну напруженість. Сумнівними можуть бути

також вигоди від участів односторонньому насильствідля самих зловмис-

ників: хоч одностороннєнасильство може сприяти досягненню їх нагальних

політичних, військових, ідеологічних ісоціально-економічних цілей, але воно

може бути контрпродуктивним у перспективі провокуючи в майбутньому

насильство проти дійсних чи уявних зловмисників чи суспільних груп, до яких

вони належать або з якими пов’язані
14.internally displaced persons, IDPs):15 На відміну від цивільних осіб, якінамагаються втекти від збройного конфлікту та загальноїнебезпеки та,16.17.
14

Research Report no.23 (Oxford University Press: Oxford, 2008), pp.13-20.
Stepanova, E., Terrorism in Asymmetrical Conflict: Ideological and Structural Aspects, SIPRI
15

1994р. –28 млн. осіб. Див.: Internal Displacement Monitoring Centre (IDMC),

Global Overview of Trends and Developments in 2008
Загальне число ВПО єпоки що нижчим, хоч іне набагато, за максимум, зафіксований вInternal Displacement:(IDMC: Geneva, Apr. 2009), pp.13, 15.
16
Докладніше про це див. підрозділ II розділу 1 цього видання.
17

and Human Security Report Project,

pp.35-39. Див. також: Cingranelli–ichards (CIRI) Human Rights Dataset, <http://ciri.binghamton.

edu/>; Political Discrimination Dataset of the Minorities at Risk Project, <http://www.cidcm.umd.edu/

mar/>.

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Карту порушень прав людини, складену на підставіданих з різних джерел див.: World BankMiniatlas of Human Security (Myriad Editions: Brighton, 2008),41
Видитатипологіяодносторонньогонасильства

ознаками: (

геноцид, іншімасовізлочини тощо), якіможуть, своєю чергою, залежати від

головноїмети та мотиваціїнасильства (колективне покарання, масовірепресії

знищення певноїсоціальноїгрупи тощо); (

(уряд, повстанцічи іншінеурядовіугруповання); (

В цьому розділіголовна увага зосереджена на аналізімасштабу, мотиваціїісуб’єктів насильства, а також на зв’язку одностороннього насильства зізбройними конфліктами.

Що стосується масштабів одностороннього насильства, то міжнародна спіль-

нота більше уваги надаєвеликомасштабним злочинам, у т.ч. геноциду –зокрема, через свою нездатність попередити геноцид у Руандів 1994р., який

вважається найтяжчим злочином за два останнідесятиліття. Проте, данісвід-

чать, що, хоча геноцид та іншімасовізлочини спричиняють найбільше жертв

серед цивільних, вони єдалеко не найпоширенішими формами односторон-

нього насильства. До таких злочинів вдається обмежене коло відомих суб’єктів

протягом відносно нетривалого проміжку часу. Натомість домінуючою рисою

більшостіконфліктів, яка значною мірою залишається поза увагою, єпостійне

одностороннєнасильство, що коїться в невеликих масштабах.

У сучасному конфліктівсійого озброєнісуб’єкти постійно завдають шкоди

мирному населенню внаслідок невибіркового та одностороннього насиль-

ства чи інших форм жорстокого поводження з мирним населенням. Водночас,

у застосуванніпевних форм насильства урядами, повстанцями, проурядовими

угрупованнями та іншими озброєними суб’єктами єважливінюанси.

Невибірковінапади на райони проживання мирного населення часто

спричиняють більше жертв у випадках, коли їх здійснюють урядовісили –переважно через їх краще озброєння та частіше, порівняно з повстан-

цями, застосування важкоїартилерії У Іполовині2000-х років, порівняно з

ІІполовиною 1990-х років, число жертв від застосування одностороннього

насильства урядовими силами відносно зменшилося

ство урядових сил значною мірою залишається побічним наслідком стратегіїпротиповстанських дій, елементом якоїєзнищення реальних чи уявних

джерел підтримки повстанців, –як випереджальне, так із метою колективного

покарання певних груп цивільного населення у відповідь на напад повстан-

ців. Цивільних можуть вважати прихильниками повстанців просто через те,
Одностороннєнасильство може бути класифіковане, зокрема за наступнимиa) масштабом та інтенсивністю (насильство низькоїінтенсивностіб) джерелом (суб’єктом) насильствав) категорією жертви18.19. Одностороннєнасиль-
18

насильства –біженців, ВПО, жінок, дітей, літніх осіб –див., зокрема розділ 1 цього видання.

Див. також: Dallman, A., ‘Prosecuting conflict-related sexual violence at the International Criminal

Court’, SIPRI Insights on Peace and Security no.2009/1, May 2009, <http://books.sipri.org/>.
Про захист категорій потенційних жертв, найбільш уразливих до одностороннього
19

стороннього насильства урядів загинуло більше цивільних осіб, ніж від дій недержавних суб’єктів;

але під час конфліктів з приводу територіїодностороннєнасильство недержавних суб’єктів спри-

чинило в 6 разів більше жертв серед цивільних, ніж діїурядових сил.

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
Eck and Hultman (посилання 6), p.240. Під час конфліктів з приводу влади від акцій одно-42 ЛІКТИ У 2008р.
що вони живуть у районах повстанських дій, іурядовісили можуть вдаватись

або погрожувати вдатися до насильницьких акцій, зокрема масових страт ізнищення поселень.

Відносне скорочення безпосередньоїучастідержави в односторонньому

насильствісупроводжується –та може частково пояснюватися –більш актив-

ним залученням проурядових суб’єктів, зокрема кланових воєнізованих

формувань чи відокремлених повстанських груп. Цісуб’єкти можуть нале-

жати до урядових сил або бути відносно автономними; їх діяльність може

бути мотивована власними соціально-політичними інтересами чи клановою

відособленістю. Поєднання застосування місцевих ополчень з маніпуляцією

міжклановими розбіжностями стало в багатьох державах стрижнем стратегіїпротиповстанських дій. Водночас, такий підхід може розглядатись іяк спосіб

передачіповноважень (“аутсорсингу”) у здійсненніодностороннього насиль-

ства та виконаннііншої“брудної” роботи відносно незалежним іменш

відповідальним суб’єктам, якічасто демонструють особливу жорстокість у

поводженніз мирним населенням.

Разом з діями проурядових ополчень івоєнізованих формувань, якінесуть

відповідальність за ряд найбільш тяжких злочинів проти мирного населення

та залучення яких частково компенсуєскорочення участідержави в одно-

сторонньому насильстві багато повстанських угруповань, залучених до аси-

метричноїконфронтації постійно вдаються до смертоносних терористичних

актів. Загалом, відносне зростання одностороннього насильства з боку недер-

жавних суб’єктів, зафіксоване

урізноманітненням іпідвищенням їх роліу збройних конфліктах, особливо у

слабких інеефективних державах
UCDP, відбувається паралельно з розширенням,20.
Регіональнітенденції2008р

У період після 1989р. регіоном, що найбільше потерпаєвід одностороннього

насильства, єАфрика, хоч останніми роками дедалібільше випадків

одностороннього насильства фіксується в Азії(переважно в Південній Азії

включно з Афганістаном)

суттєво потерпали від одностороннього насильства під час: трьох самих

кривавих крупних збройних конфліктів року –у ШріЛанці Афганістаніта

Іраку; нового крупного збройного конфлікту та кількох конфліктів меншоїінтенсивностів Пакистані ряду невеликих збройних конфліктів імасштабних

терористичних акцій в Індії
21. У 2008р., як іраніше, цірегіони іБлизький Схід22; та ще кількох невеликих збройних конфліктів.
20

Переклад з англійськоїСтокгольмський міжнародний інститут дослідження миру, Український

центр економічних іполітичних досліджень іменіОлександра Разумкова. –Київ, 2007. Про фраг-

ментацію насильства в контекстібагатьох триваючих конфліктів див.: Степанова (посилання 2).
Про розширення участінедержавних угруповань у конфліктах див.: Холмквіст К. “Крупнізбройніконфлікти”, Щорічник СІПРІ2006: Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека.
21
Human Security Report Project (посилання 11), pp.42-43.
22

Chidambaram

Див.: Indian Press Information Bureau, ‘HM announces measures to enhance security’, Press release,

11 Dec. 2008, <http://pib.nic.in/release/release.asp?relid=45446>.

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Найбільш кривавими злочинами 2008р. була серія скоординованих нападів у Мумбаї27-29 листопада 2008р. За словами Міністра внутрішніх справ ІндіїП.Чидамбарама (Palaniappan), під час нападу було вбито 164 (не враховуючи терористів) іпоранено 308 осіб.43
В Іраку у 2008р. число жертв серед мирного населення зменшилося

Це сталося насамперед через зміну стратегіїпротиповстанських дій

Багатонаціональних сил в Іраку (БНС-I,

сподівання іракських озброєних угруповань на вивід іноземних військ і певною

мірою, через попередніпереміщення населення та “етнічнічистки” (особливо

в Багдаді, якізменшили гостроту внутрішньо- та міжрелігійного насильства

Перемир’я між Урядом Іраку ісадристами (шиїтським угрупованням

al-Mahdi

в Багдадіу травні після інтенсивних боїв з шиїтськими бойовиками на початку

року, періодично порушувалось операціями урядових сил у різних частинах

країни ікривавими терактами, в т.ч. скоєними терористами-смертниками іспрямованими проти широкого спектру цивільних цілей –від Сунітськоїради

племен у провінціїАнбар до прочан-шиїтів.

Натомість в Афганістані за даними Місіїдопомоги ООН в Афганістані(

Assistance Mission in Afghanistan

2008р. загинуло 698 цивільних, що на 62% більше, ніж за аналогічний період

2007р.

ність за ряд найбільш тяжких невибіркових нападів

серед мирного населення різко зросло переважно внаслідок кількох крупних

актів одностороннього насильства антиурядових сил –терактів у густо-

населених районах. Найбільш тяжкими терактами у 2008р. були: 17 лютого –найжахливіший в історіїАфганістану здійснений терористом-смертником вибух

у Кандагарі що забрав життя 100 осіб; 7 липня –найкривавіший з 2001р. напад
23.Multinational Force in Iraq, MNF-I),24.Jaishна чоліз Муктадою аль-Садром –перекл.), укладене за підтримки ІрануUN, UNAMA), протягом перших п’яти місяців25 За повідомленнями, 60% з них загинули від нападів повстанців і37% –іноземних військ та урядових сил26. ISAF ікоаліційнісили несуть відповідаль-27. Загальне число жертв
23

будь-яківісім місяців поспіль у попереднітри роки. Див.: Data from the US Department of Defense

Iraq Significant Activities (SIGACTS) III database, presented in Institute for the Study of War, ‘Iraq

statistics reference: September 2008’, 21 Jan. 2009, p.10, <http://www.understandingwar.org/iraqstatistics-

reference-september-2008>.
Загальне число жертв серед мирного населення в січнісерпні2008р. було меншим, ніж за
24
Про конфлікт в Іраку див.: Степанова (посилання 2), с.48-60.
25

<http://www.unama-afg.org/docs/_UN-Docs/_fact-sheets/2008/08June29-Humanitarian-fact-sheet-

English.pdf>.
United Nations Assistance Mission in Afghanistan (UNAMA), ‘Humanitarian factsheet’, 29 June 2008,
26

бель 46% з 1 500 цивільних осіб спричинена діями повстанців та інших антиурядових сил,

41% –коаліційних іпроурядовихсил, причини загибелі13% жертв залишилися “невизначеними”

або вважається, що вони загинули внаслідок застосування протипіхотних мін чи перехресного

вогню. Див.: United Nations Assistance Mission in Afghanistan (посилання 25). Див. також: Davis, J.,

‘Afghan civilian casualties mount: UN’,

and Security Council, ‘The situ ation in Afghanistan and its implications for international peace and

security’, Report of the Secretary-General, A/63/372–/2008/617, 23 Sep. 2008.
Ця пропорція відрізняється від тієї що була у 2007р., коли, за даними UNAMA, заги-Embassy, 6 Aug. 2008; United Nations, General Assembly
27

м.Нангархар, вбивши 47 осіб; 4 липня в м.Нурістан –вбили 17 іпоранили дев’ять осіб; 22 серпня,

під час авіаударів коаліційних сил, у м.Шинданд загинули 90 осіб. Див.: Miakhial, S., ‘US-led strikes

kill 64 Afghan civilians’, Agence France-Presse, 11 July 2008; and ‘UN rights chief urges protection

amid sharp rise in Afghan civilian deaths’, UN News Service, 16 Sep. 2008, <http://www.un.org/apps/

news/story.asp?NewsID=28064>.

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
Так, 6 липня 2008р. американськівійська обстріляли цивільних під час весілля в44 ЛІКТИ У 2008р.
у Кабулі(вибух замінованоїмашини біля Посольства Індії коли загинула

41 особа); 14 вересня –нетиповий напад терориста-смертника на конвой ООН

Попри те, що Африка, починаючи з 1989р., залишається “лідером” за чис-

лом жертв одностороннього насильства, в Західній Африціу 2002-2006рр. кіль-

кість випадків одностороннього насильства зменшилася з 15 до п’яти

цю тенденцію можуть змінити події2007-2008рр.: відновлення насильства у

відносинах між Урядом Судану та місцевою владою Південного Судану на чоліз Суданським народним визвольним рухом/Армією (

Movement/Army, SPLM/A

суданській провінціїДарфур; подібна фрагментація насильства (т.зв. “дарфу-

ризація”) в Центральноафриканській Республіціта Чаді вибух ворожнечіна

сходіДРК; значна концентрація цивільноївлади в руках польових командирів;

інтенсифікація конфлікту в Сомалі

для одностороннього насильства.

Два приклади, розглянутів наступних підрозділах, обраніз метою аналізу

головних рис одностороннього насильства в регіонах найбільш інтенсив-

них крупних збройних конфліктів, що тривали у 2008р. в Африці(Сомалі–підрозділ III) та Азії(ШріЛанка –підрозділ IV). У підрозділіV розглядається

нетривалий конфлікт між Південною Осетією та Урядом Грузії який відбу-

вався за втручання Росії та хоч іне досяг інтенсивностікрупного збройного

конфлікту, але мав драматичнінаслідки для мирного населення. На відміну

від згаданих випадків, якізасвідчили триваючінегативнітенденціїабо різке

погіршення ситуаціїу 2008р., процеси в Колумбії пов’язаніз конфліктом та

одностороннім насильством, згідно з останніми дослідженнями, розвивалися в

не досить визначеному, але загалом позитивному напрямі(підрозділ VI).
28.29. Втім,Sudan People’s Liberation); продовження дуже фрагментованого насильства в30. Все це створюєживильне середовище
III. Сомалі

у 2007-2008рр. на арену крупного збройного конфлікту
Після років поширення насильства низькоїінтенсивностіСомаліперетворилася31. Дедаліінтенсивнішібоїміж Перехідним федеральним урядом (ПФУ, Transitional Federal Government,
TFG

супроводжувалися зростанням одностороннього насильства та проявом інших

форм жорстокого поводження з мирним населенням.

Місцевий ісламістський рух –Союз ісламських судів (СІС,

Courts

більшій частинітериторіїСомалі СІС користувався внутрішньою підтримкою
), підтриманим ефіопськими військами, та ісламістськими повстанцямиUnion of Islamic, UIC) –протягом кількох місяців 2006р. фактично виконував роль уряду на
28

(8-25 Feb. 2008); ‘India’s embassy in Kabul bombed’,

hits UN Afghan convoy, 3 dead’, Reuters, 14 Sep. 2008. Протягом перших трьох місяців 2008р.

внаслідок 20 нападів терористів-смертників Талібана,

нули 120 цивільних осіб. Це в 6 разів більше, ніж внаслідок 20 перших нападів смертників

у 2007р. Див.: Amnesty International,
‘Over 140 killed in spate of suicide attacks in S. Afghanistan’, Afghanistan Update, no.30Hindustan Times, 7 July 2008; ‘Suicide bomberHezb-e-Islami та інших угруповань заги-Afghanistan: Civilians Suffer the Brunt of Rising Suicide Attacks
(Amnesty International: London, 5 June 2008).

29
Human Security Report Project (посилання 11), p.43.
30
Про подіїв Дарфуріта Чадіу 2007р. див.: Степанова (посилання 2), с.60-67.
31

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
У 2007р. в Сомалітривав єдиний в Африцікрупний збройний конфлікт.45
з боку переважно місцевих торговців іпідприємців, іспромігся –нехай

суворими заходами –забезпечити на підконтрольних йому територіях закон

(у формішаріату), порядок імир. У грудні2006р., через воєнне втручання

Ефіопіїза військовоїірозвідувальноїпідтримки США та політичноїпідтримки

ООН, СІС було повалено, а на зміну йому прийшов слабкий, але міжна-

родно визнаний ПФУ

командирів –з небагатьма винятками, одним із яких був Прем’єр-міністр

Нур Хасан Хуссейн (

листопада 2007р., –керував в умовах концентраціїцивільноївлади на значній

частинітериторіїСомалів руках польових командирів, злочинностіта фак-

тичноїанархіїіне спромігся забезпечити будь-який контроль над країною

До кінця 2008р. ПФУ тримався головним чином завдяки міжнародній допомозіта повністю спирався на ефіопську військову присутність.

З 2007р. ефіопська військова присутність у Сомаліна підтримку ПФУ зумо-

вила об’єднання ісламістських повстанців проти спільного ворога, а перева-

жання в силах повстанців бойовиків угруповання

виросло з колишнього молодіжного войовничого крила СІС, зумовило під-

вищення рівня націоналізму та радикалізму повстанського руху. Про зміц-

нення сил повстанців у 2008р. свідчили щоденнінапади на урядовіпозиції

Протягом року повстанцідомоглися прогресу та перейшли від перегрупування

сил ішвидких рейдів до поширення постійного контролю на південь іцентр

Сомалі У столицікраїни м.Могадішо дедалічастіше відбувалися жорстокібої 22 серпня бойовики

Кісмайо іприбрали навколо нього блокпости проурядового ополчення.

У вересніповстанцізмусили закрити міжнародний аеропорт Могадішо, погро-

жуючи збивати всілітаки, що його використовуватимуть. Місія Африканського

Союзу в Сомалі(

погрозою, іїїлітаки зазнали інтенсивних обстрілів повстанців

листопада наступ ісламістів на столицю майже не зустрічав спротиву
32. ПФУ, що складався переважно з колишніх польовихNur Hassan Hussein Adde), який обіймав посаду з33.al-Shabab (“молодь”), щоal-Shabab захопили стратегічний південний портAfrican Union Mission in Somalia, AMISOM) знехтувала цією34. До середини35.
32

с.72-78.
Про витоки сомалійського конфлікту та події2006р. див.: Ліндберг, Мелвін (посилання 7),
33

ленді Це пов’язують зізбереженням традиційних суспільних механізмів. Див., зокрема: Prunier, G.,

‘Somaliland, a forgotten country’,

‘Postconflict reconstruction in Africa: flawed ideas about failed states’,

no.4 (spring 2008). Про традиційнісуспільнімеханізми див.: Reno, W., ‘Somalia and survival in the

shadow of the global economy, part 3’,
Останні20 років відносний спокій зберігався в кількох районах Сомалі зокрема в СомаліLe Monde diplomatique (Oct. 1997); Englebert, P. and Tull, D.M.,International Security, vol.32,Somaliland Times, no.60 (15 Mar. 2003).
34

Про обмеженіфункції

підрозділ III розділу 3 цього видання.
International Crisis Group (ICG), ‘Somalia’, International Crisis Group Watch, 1 Oct. 2008.AMISOM ісумніви в їїлегітимності зокрема серед повстанців, див.
35
Проурядове ополчення залишило портовіміста Бараве та Марка до приходу бойовиків
al-Shabab

2008. Іншіповстанцізайняли також м.Елаша-Бійаха за 11 км від Могадішо без жодного пострілу.

Див.: Hassan, O. H. and Houreld, K., ‘Somali Islamists seize town, impose Islamic law’, Associated

Press, 13 Nov. 2008. Кількома днями раніше, під час боївза порти Ель-Дір іКорйолей, бойовики
. Див.: Rice, X., ‘Government near to collapse, says Somali leader’, The Guardian, 17 Nov.
al-Shabab

towns’, Associated Press, 11 Nov. 2008.

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
зазнали сильного спротиву. Див.: Hassan, O. H., ‘Somali Islamic insurgents take 2 strategic46 ЛІКТИ У 2008р.
Оскільки ісламістськігрупи відмовлялися від переговорів “в умовах

окупації”, то мирніпереговори, на яких наполягали ООН іПФУ, зокрема

Прем’єр-міністр Нур, майже не вплинули на конфлікт. Мирна угода, укладена

9 червня у Джібутіміж ПФУ та однією із фракцій (що знаходилася в Ерітреї

Альянсу за нове визволення Сомалі(
Alliance for the Re-liberation of Сомалі,
ARS

відкинута іншою фракцією

лідером СІС шейхом Хассаном Дахір Авейзом (

ськими силами в Сомалі включаючи

вилися наступними місяцями, але повстанціпостійно переривали їх

жовтнева угода між ПФУ та фракцією

знаходилася у Джібуті визначала графік виводу ефіопських сил, головним

чинником виводу був силовий вплив на ефіопськівійська з боку ісламістських

повстанців у Сомалі

14 листопада, коли повстанцінаблизилися до Могадішо та тимчасовоїстолиціБайдабо, тимчасово виконуючий обов’язки Президента АбдуллахіЮсуф Ахмад (

в Аддіс-Абебіне змогли домовитися про склад нового Кабінету. Виступаючи

наступного дня в Найробі Абдуллахівизнав, що “більша частина країни пере-

буваєв руках ісламістів”, а урядовісили зазнають постійних нападів у Могадішо

та Байдабо. Він закликав членів Парламенту Сомаліповернутися до Байдабо

ісформувати новий уряд –перед загрозою хаосу та поразки за умови збере-

ження позиції“кожен за себе”

Абдуллахіпішов у відставку

26 січня 2009р.

часом більш поміркованіісламісти з

нього сомалійського Парламенту, якізасідали у Джібуті з метою домовитися

про формування нового Уряду національноїєдності Новим Президентом був

обраний Шаріф Шейх Ахмед

Повернення ісламістів до Сомаліробить сумнівними перспективи перед-

баченого розміщення там миротворчоїмісіїООН. Резолюція Ради Безпеки

(РБ) ООН, ухвалена за ініціативою США в січні2009р., подовжила мандат
) на чоліз шейхом Шаріфом Шейх Ахмедом (Sharif Sheikh Ahmed) булаARS на чоліз близьким до повстанців колишнімHassan Dahir Aweys) іповстан-al-Shabab36. Мирніпереговори поно-37. ХочаARS на чоліз шейхом Шаріфом (що38.Abdullahi Yusuf Ahmad) іПрем’єр-міністр Нур на переговорах39. ПФУ розпадався, а 29 грудня 2008р. Президент40. Вивід ефіопських військ із Сомалізавершився41 За кілька годин бойовики al-Shabab зайняли Байдабо. ТимARS приєдналися до депутатів колиш-42.
AMISOM

розгортання сил ООН було відкладене до 1 червня 2009р.

36

Forecast
іпідтвердила намір повернути до Сомалімиротворчісили ООН, якімали перебрати на себе повноваження Місії Проте, остаточне рішення про43ARS, коаліція Сомалійських Ісламістів та іншіопозиційнігрупи були сформованів Асмарі(Ерітрея) у вересні2007р. Див.: Security Council Report, ‘Somalia’, Security Council Report Monthly, Aug. 2008, p.10.
37

www.garoweonline.com/>.
‘Intra-Islamist violence reported again in Middle Shabelle’, Garowe Online, 17 Nov. 2008, <http://
38
Security Council Report, ‘Somalia’, Security Council Report Monthly Forecast, Nov. 2008, p.9.
39
‘Somali leader admits to loss of power’, Reuters, 17 Nov. 2008.
40
Ahmed, M., ‘Somali president resigns, Islamists clash’, Reuters, 29 Dec. 2008.
41
Ibrahim, M., ‘Site of Somali government is put under Islamic law’, International Herald Tribune,
27 Jan. 2009.

42

garoweonline.com/>.
‘Somalia: new President Sheikh Sharif sworn-in’, Garowe Online, 31 Jan. 2009, <http://www.
43

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
UN Security Resolution 1863, 16 Jan. 2009.47
Ісламістськіповстанцінамагалися поновити жорстке ісламське правління в

контрольованих ними районах –відповідно до стратегічноїмети перетворення

Сомаліна ісламську державу. За словами представника

(

районів від нападів ополченців, урядових військ, злочинців та іноземців,

а також запровадження правосуддя через ісламськісуди

та заходи їх запровадження, особливо притаманних

ними у значноїчастини населення Сомалі яке практикуємісцевітрадиційніформи ісламу

як підгрунтя елементарних законностіта порядку

врегулювали питання кланів: налагоджуючи союзнівідносини з їх ополчен-

нями та додаючи певніїх вимоги до своєїісламістськоїпрограми, повстан-

ський рух, особливо його ядро –

клановий характер. Порівняно з 2006р., у 2008р. ісламістський рух у Сомалінабув радикальніших форм, чому сприяв міцний контроль

тьох стратегічних містах інаселених пунктах. Водночас між ісламістськими

групами існують значнірозбіжності У 2009р. можна очікувати на поглиблення

розбіжностей між радикалами з

представники частини з яких увійшли до нового коаліційного Уряду

деякірадикальніісламістськісили в

наприклад, за клановою ознакою.

Порівняно з 2007р., почастішали випадки застосування насильства та форм

жорстокого поводження з мирним населенням. До одностороннього насиль-

ства вдавалися всіозброєнісуб’єкти. Загалом, рівень насильства проти мир-

ного населення в Сомаліу 2008р. оцінювався як “гірший, ніж будь-коли”

Із січня 2007р. по вересень 2008р. загинуло близько 9 500 цивільних іневі

доме число комбатантів

було серйозною причиною його переміщення: до кінця 2007р. ще близько

600 тис. осіб покинули домівки в межах Сомалі(майже всі–з Могадішо),

а загальне число ВПО, за оцінками, в червні2008р. склало 1,1 млн.
al-Shabab Абу МансураAbu Mansur), головними цілями угруповання єзахист контрольованих ним44. Жорсткізвичаїісламуal-Shabab, єнепопуляр-45. Попри це, як іу 2006р., ісламське правління загалом віталося46. Ісламісти також ретельноal-Shabab, зберіг багатоклановий інавіть над-al-Shabab у бага-al-Shabab ібільш поміркованими ісламістами,47. Навітьal-Shabab можуть поступово розпастися,48.49. Крім того, насильство проти мирного населення50
Головною формою насильства проти мирного населення у 2008р. були неви-

бірковінапади в Могадішо та інших густонаселених містах. Як правило, це

44

<http://www.garoweonline.com/>.
‘Islamists to defend Lower Shabelle against “clan or govt attack”’, Garowe Online, 17 Nov. 2008,
45

<http://news.bbc.co.uk/2/7731839.stm>; Rice (посилання 35); Ahmed, M., ‘Bomb kills 6 in Somali

town housing parliament’, Reuters, 30 Sep. 2008.
Див., наприклад: Bamford, D., ‘Somali head admits militant gains’, BBC News, 15 Nov. 2008,
46
‘Somali Islamists seize town, impose Islamic law’, Associated Press, 13 Nov. 2008.
47

Tri bune
Gettleman, J., ‘Islamist militants continue advance through Somalia’, International Herald, 13 Nov. 2008; ‘Intra-Islamist violence reported again in Middle Shabelle’ (посилання 37).
48

Somalia crisis deepened by Ethiopia’, Associated Press, 24 Sep. 2008.
Вислів сомалійського експерта К.Менхауса (Ken Menkhaus), див.: Kennedy, E., ‘Analysis:
49

див.: UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs, Integration Regional Information

Network (IRIN), ‘Somalia: violence taking heavy toll as peace talks resume’, 17 Sep. 2008, <http://www.

irinnews.org/report.aspx?ReportID=80432>. Як не дивно, даніпро втрати цивільних у Сомалідоступнішій точнішіза данівійськових втрат, оскільки першічастіше збираються місцевими

неурядовими організаціями, а данівійськових втрат –зазвичай державою.
ДаніправозахисноїорганізаціїElman Human Rights Organization (Могадішо) про загиблих
50

Humanitarian Need

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
Internal Displacement Monitoring Center (IDMC), Somalia: Massive Displacement and(IDCM: Geneva, 29 July 2008), pp.1, 4.48 ЛІКТИ У 2008р.
були постійнімасованіобстріли проурядовими силами житлових або торго-

вельних районів у відповідь на вогонь повстанців з цих районів по позиціях

урядових чи ефіопських сил або

Цивільнітакож часто перетворювалися на об’єкти одностороннього

насильства –як одиночного, так імасового характеру –під час воєнних опе-

рацій

найчастіше згадувалися ПФУ та ефіопськівійська як “найбільш агресивнідо

мирного населення” та відповідальніза випадки найбільш жорстокого пово-

дження з мирним населенням, у т.ч. масовістрати, як правило, у відповідь

на діїповстанців, а також за використання таких жорстоких методів, як пере-

різання горлянки ігвалтування

вдавалися до пограбувань івимагань, мало відрізняючись від польових коман-

дирів ікланових ополчень Сомалі

З одного боку, у ІІполовині2008р. в контрольованих ісламістами районах

кількість насильницьких дій озброєних банд зменшилася

яких у Сомалідо 2007р. майже не було

смертників івибухів замінованих машин у Сомалілендіта Пунтленді29 жовтня

біля будівель Уряду Ефіопіїта ООН, відповідальність за якіпокладають на
AMISOM 51.52. Хоча до збройних нападів вдавалися всісторони конфлікту та іншіозброєнісуб’єкти, в доповідях місцевих іміжнародних неурядових організацій53. За повідомленнями, сили ПФУ найчастіше54.55. З іншого –повстанці особливо al-Shabab, почали дедалічастіше вдаватися до терактів,56. П’ять одночасних акцій терористів-
al-Shabab

держав у Найробідля обговорення ситуаціїв Сомалі

Хоча угруповання

2008р. назвав його “іноземною терористичною організацією”

звинувачувало ПФУ іпроурядових польових командирів в інсценуванніучасті
, були приурочені ймовірно до зустрічіглав східноафриканських57.al-Shabab інодібрало на себе відповідальність за такінапади –інавіть висловлювало задоволення, коли Уряд США на початку58 –воно водночасal-Shabab у рядівибухів з метою дискредитаціїісламістів59. Проти тих, кого
51

bbc.co.uk/2/7628794.stm>; та Sheikh, A., ‘Mortars kill 15 more in Mogadishu as 50 NGOs appeal’,

Reuters, 6 Oct. 2008.
Див., наприклад: ‘Carnage in Somali market shelling’, BBC News, 22 Sep. 2008, <http://news.
52

вчинена ефіопськими військами під час наступу на повстанців. ‘Ethiopian soldiers blamed for

mosque massacre in Somalia’, Garowe Online, 21 Apr. 2008, <http://www.garoweonline.com/>.
Одним із прикладів єрізанина в мечетіАль-Хідай (Al Hidya) в Могадішо 19 квітня 2008р.,
53

London, 6 May 2008), pp.8-10. Ефіопськівійська, придушуючи спротив у власній країні

так само жорстоко діяли проти мирного населення. Див.: Human Rights Watch (HRW),

Punishment: War Crimes and Crimes against Humanity in the Ogaden Area of Ethiopia’s Somali

Region
Amnesty International, Routinely Targeted: Attacks on Civilians in Somalia (Amnesty International:Collective(HRW: New York, 11 June 2008).
54
Amnesty International (посилання 53).
55

21 Dec. 2008.
Див., наприклад: ‘Somali US-backed regime fears al-Shabab rule’, Pan-African News Wire,
56

повненому кінотеатрів м.Марка з метою примушення адміністраціїдо його закриття; вбивство

20 прибиральників вулиць, переважно жінок; 3 серпня –вибух поряд з дорогою на Могадішо,

коли було поранено 40 осіб. Див. також: UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs

(OCHA), Somalia: Situation Report no.31, 8 Aug. 2008.
Серед найбільш помітних нападів ісламістів у 2008р. були: 13 квітня –вибух гранати в пере-
57
Hassan, A., ‘Somalia death toll rises to 30’, Reuters, 30 Oct. 2008.
58

notice no.6136, and ‘Designation of al-Shabaab as a specially designated global terrorist’, Public notice

no.6137, 26 Feb. 2008,

K., ‘Republic of blowback’,
US Department of State, ‘Designation of al-Shabaab as a foreign terrorist organization’, PublicFederal Register, vol.73, no.53 (18 Mar. 2008); Menkhaus, K. and von Hippel,International Herald Tribune (4 Sep. 2008).
59

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Ahmed (посилання 45).49
США вважали терористами, в Сомалібули проведеніантитерористичніопераціїіз застосуванням авіаціїта спецпідрозділів

Наприкінціліта та восени 2008р. прокатилася хвиля нападів на працівників

гуманітарних організацій, в т.ч. вбивство глави Офісу Програми розвитку ООН

(

Верховного комісара ООН у справах біженців (

Алі(

нали погрози припинити міжнародну допомогу Сомаліу врегулюваннігостроїгуманітарноїкризи, через яку деякірайони перебували на межіголоду

намагався покласти відповідальність за напади на ісламістів, але останнівід-

кинули звинувачення та запропонували захист гуманітарним конвоям

Ісламісти чітко дистанціювалися від кримінальних банд та ополчень, які“крадуть людей заради викупу” та які“відрізняються від противників, що

мають політичніцілі”

довольством іпереміщення населення покладалася на незалежнінівід кого

вуличнібанди –т.зв. знедолених (

У 2008р. міжнародну увагу привернула загроза піратства для торговельного

судноплавства поблизу узбережжя Сомалі коли східне узбережжя країни та

Аденська затока були визнанінайнебезпечнішою зоною піратства у світі

США разом з кількома іншими країнами, ЄС іНАТО доклали у 2008р. чималих

зусиль із забезпечення безпечного коридору для судноплавства в Аденській

затоці Проте, піратство на морієлише продовженням насильства, безза-

коння та соціально-економічного занепаду в безвладних районах на узбережжіСомалі Як іу 2006р., єпідстави вважати, що ісламістське правління могло б

обмежити діїпіратів

із Сомаліта Ефіопії сотніз яких гинуть, намагаючись переправитися через
60.UNDP) АліОсман Ахмеда (Ali Osman Ahmed) та викрадення глави УправлінняUNHCR) Хассана МохаммедHassan Mohammed Ali) в Могадішо61. У відповідь на цінапади пролу-62. ПФУ63.64. Головна відповідальність за напади на конвоїз про-mooryaan).65.66. Показово, що ністан біженців ітрудових мігрантів
60
Зокрема, під час нападу 1 травня загинув один з найбільш радикальних лідерів al-Shabab
Аден ХашіАйро (
Aden Hashi Ayro), якого підозрювали у зв’язках з Аль-Каїдою.
61

організацій –понад третина всіх загиблих працівників гуманітарних організацій у світі Див.:

Menkhaus and von Hippel (посилання 58).
До початку вересня було вбито 20 місцевих та іноземних працівників гуманітарних
62

43% населення Сомалі Див.: Food Security Analysis Unit Somalia, ‘Food, security and nutrition

special brief: post
За оцінкою, у вересні2008р. терміновоїдопомоги потребували 3,25 млн. осіб, абоGu ’08 analysis’, 12 Sep. 2008, <http://fsausomali.org/index.php@id=24.html>.
63

та Ahmed, M., ‘Somali official says rebels killed U.N. worker’, Reuters, 20 Oct. 2008.
Gettleman, J., ‘Somali killings of aid workers imperil relief’, New York Times, 20 July 2008;
64
Див.: Sheikh, A., ‘Somalia’s Islamists deny kidnapping Western reporters’, Reuters, 25 Aug. 2008.
65

в цьому районі ДокладніданіЦентру інформаціїпро піратство Міжнародного морського бюро

(

International Chamber of Commerce (ICC) Commercial Crime Services, 24 Oct. 2008, <http://www.

icc-ccs.org/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=60>. Про піратство в

Сомалідив.: Gettleman, J., ‘Somalia’s pirates flourish in a lawless nation’,

31 Oct. 2008.
За першідев’ять місяців 2008р. 63 зі199 зафіксованих у світівипадків піратства сталисяInternational Maritime Bureau Piracy Reporting Centre) див.: ‘Unprecedented rise in piratical attacks’,International Herald Tribune,
66

2006р. Див.: Middleton, R., ‘Piracy in Somalia: threatening global trade, feeding local wars’, Briefing

paper, Chatham House, Oct. 2008, p.3. У листопаді2008р. ісламістська за суттю влада відрядила

війська до порту Харардере, переслідуючи піратів, якізахопили саудівський танкер

Див.: ‘Somali fighters hunt pirate crew’, AlJazeera.net, 22 Nov. 2008, <http://english.aljazeera.net/news/

africa/2008/11/200811211217958182.html>.

БЕЗПЕКА ІКОНФЛІКТИ
Кількість піратських нападів у Сомалірадикально зменшилася за часів правління СІС уSirius Star.50 ЛІКТИ У 2008р.
Аденську затоку та дістатися Ємену, нівідсутність військового супроводу

суден з гуманітарними вантажами не привертали такоїміжнародноїуваги,

як загроза торговельному судноплавству

Хоч ісламістське правління може супроводжуватися певними порушен-

нями прав людини, особливо в контекстізабезпечення жорсткого ісламіст-

ського порядку, поява дієвоїісламістськоївлади може суттєво допомогти у

приборканніпоширеного одностороннього ікримінального насильства та

врегулюваннізбройного конфлікту. Альтернативний варіант ефективного

управління можна побачити на прикладіСомаліленду, який значною мірою

позбувся насильства, що вразило південь іцентр Сомалі

окремих районах Сомалі де були запровадженіхоч якісь законність іпоря-

док, вдалося домогтися зниження рівня одностороннього насильства (в Сомалі

ленді чи зведення його до мінімуму (в районах, стабільно контрольованих

ісламістами).
67.68. У 2008р. лише в
IV. ШріЛанка

В Азіїзростання одностороннього насильства наприкінці2000-х років від-

бувалося переважно в контекстівідновлення конфлікту у ШріЛанці який

у 2008р. перетворився на найкривавіший у світі

носного спокою внутрішньодержавний конфлікт між Урядом ШріЛанки та

Тиграми визволення Таміл Еламу (ТВТЕ,
69. Після чотирьох років від-Liberation Tigers of Tamil Eelam,
LTTE
), якіборються за незалежну тамільську державу –Таміл Елам –на півночіісходікраїни, у 2006р. розпочалися з новою силою70.
Конфлікт у ШріЛанцімаєтрадиційний, відносно структурований харак-

тер, з кількома чітко окресленими воюючими сторонами. Поки що він не досяг

рівня фрагментації характерного, наприклад, для суданськоїпровінціїДарфур

чи для Сомалі

від бойових дій ісотніжертв одностороннього насильства серед мирного

населення

ліквідували поміркованітамільськіполітичніугруповання

Угода про припинення вогню, укладена за посередництва Норвегіїв лютому

2002р., забезпечила 20 місяців відносного миру, але політичне врегулювання
71. З 1983р. у ШріЛанцізафіксовано близько 77 тис. загиблих72. ТВТЕ створили квазідержаву на півночіісходіШріЛанки та73.
67

949 з них загинули або зникли. Число жертв було ще більшим у 2007р., коли загинули або зникли

1 400 з 29 500 біженців. Див.: UN High Commissioner for Refugees, ‘More than 50,000 people used

smugglers to cross Gulf of Aden last year’, UNHCR Briefing Notes, 9 Jan. 2009.
У 2008р. понад 50 тис. осіб втекли на човнах контрабандистів із Сомалідо Ємену, не менше
68

мальну роль традиційних старійшин кланів ізаконодавство, в якому збалансованіплеменнізвичаї

ісламське право ізахідніконституційнітрадиції Див. також посилання 33.
У Сомалілендіутворено квазідемократичний режим, що передбачаєпрямівибори, фор-
69
Даніпро конфлікт див. у додатку 2A цього видання.
70

ВеликоїБританіїу країнідомінуєсингальська етнічна більшість.
Таміли складають 18% населення ШріЛанки. Після здобуття в 1948р. незалежностівід
71

с.60-67.
Про фрагментацію насильства та ситуацію в Дарфурідив.: Степанова (посилання 2),
72

видання.
UCDP оцінюєзагальне число жертв бойових дій у 76 900 осіб. Див. додаток 2A цього
73

legitimate violence and civil-military relations’, ed. M. Alagappa,

University Press: Stanford, CA, 2001), pp.294-316.

ТЕНДЕНЦІЇЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ
Передісторію див., наприклад: Rajasingham-Senanayake, D., ‘Sri-Lanka: transformation ofCoercion and Governance (Stanford51
виявилося проблематичним. Висунута у 2003р. пропозиція ТВТЕ про запро-

вадження п’ятирічного терміну самоврядування в районах з тамільською біль-

шістю була піддана критиціокремими представниками Уряду ШріЛанки як

така, що готуєшлях до відокремлення. Ситуацію ускладнили розкол у новому,

обраному у 2005р., національному Урядіз приводу організаціїмирного процесу

та ролів ньому зовнішніх посередників, а також зростаюча образа частини

ТВТЕ

вела бойовідіїу Північній іСхідній провінціях, де ТВТЕ вдавалися до нападів

на урядовісили, а на півдні особливо у столиціКоломбо, –до терактів. У липні2007р. урядовісили за допомогою угруповання на чоліз полковником Каруною

(

Уряд звинуватив ТВТЕ у використанніперемир’я для зміцнення воєнноїпотужностіта наполягав на роззброєнніугруповання, не чекаючи на будь-якінаступнімирніпереговори

Rajapaksa

вогню

навськими державами Місія моніторингу у ШріЛанці(

Mission

Першімісяці2008р. ознаменувалися сутичками між урядовими силами

та ТВТЕ ібомбардуваннями позицій повстанців. З липня урядовісили,

попри запеклий опір, почали стратегічний наступ у Північній провінції що

залишалася під контролем ТВТЕ. Намагаючись виконати обіцянку Уряду

розгромити ТВТЕ до кінця 2008р., армія влітку захопила кілька повстанських

баз іпоступово наблизилася до головноїстратегічноїісимволічноїцілі–штаб-квартири іфактичноїстолиціТВТЕ Кіліноччі

лювати опорніпункти ТВТЕ
74. З 2006р. почастішали порушення режиму припинення вогню. АрміяKaruna), що відкололося від ТВТЕ, витіснили ТВТЕ зіСхідноїпровінції75.76. Президент ШріЛанки М.Раджапакса (Mahinda) 16 січня 2008р. оголосив про вихід Уряду з Угоди про припинення77. Після цього припинила діяльність сформована переважно сканди-Sri Lanka Monitoring, SLMM)78.79 та продовжувала захоп-80. 4 листопада командувач арміїгенерал-лейтенант
74

(ICG: Brussels, 28 Nov. 2006), pp.8, 10.
International Crisis Group (ICG), Sri Lanka: The Failure of the Peace Process, Asia report no. 124
75
Угруповання

Конструктор сайтов - uCoz