…и за контрактом

• оперативний рівень: управління особового складу та кадрові центри видів Збройних Сил;

• тактичний рівень: територіальні центри комплектування військовослужбовцями за контрактом, структурні підрозділи з кадрової роботи (особового складу) органів військового управління, з’єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій.

Кадровий центр Збройних Сил, кадрові центри видів Збройних Сил є основними елементами нової кадрової системи.

За результатами їх діяльності у 2009 р. у чотири рази у порівнянні з минулим роком збільшено кількість осіб, яких охоплено системою кадрового забезпечення централізованого типу та підтверджено переваги нової системи централізованого типу:

• можливість управління службовою кар’єрою військовослужбовця на основі типових алгоритмів, паспортів військових посад із застосуванням сучасних інформаційних технологій і засобів автоматизації;

• колегіальний принцип прийняття рішень з призначення військовослужбовців на вищі посади на підставі об’єктивного висновку комісій з відбору кандидатів на посади;

• об’єктивність оцінювання службової діяльності військовослужбовця та відповідальність командирів (начальників) усіх рівнів має стати одним з визначальних факторів для формування кар’єри кожного військовослужбовця.

Управління службовою кар’єрою військовослужбовця

Протягом року за результатами експерименту з впровадження системи кадрового менеджменту централізованого типу в Збройних Силах:

• розроблено та затверджено типовий алгоритм управління кар’єрою військовослужбовця та порядок його застосування. Типовий алгоритм складається із характеристик посади в залежності від штатно-посадових категорій, етапів побудови кар’єри військовослужбовця та рівня його освіти й професійної підготовки;

• запроваджено паспорт посади офіцерського складу. Паспорт посади включає: основні вимоги, які визначають критерії для належного виконання

обов’язків, та додаткові, які вказують на бажаний досвід попереднього проходження служби.

• створені та працюють дорадчі органи – комісії з відбору кандидатів до призначень на посади та відповідні атестаційні комісії, які складають рейтингові списки кандидатів для просування по службі, розглядають їх та надають рекомендації із зарахування військовослужбовців до резерву кандидатів для просування по службі.

Основним автоматизованим комплексом з підтримки кадрової роботи, статистичного аналізу кадрової діяльності та обліку особового складу є

інформаційно-аналітична система (ІАС) “Персонал”. Протягом року у Кадровому центрі Збройних Сил було створено автоматизовані бази даних персонального та штатно-посадового обліку особового складу, державних службовців та офіцерів-резервістів.

Удосконалення системи військової освіти та науки

У сфері військової освіти і науки відбулися певні зміни, зокрема переформовано:

• Національну академію оборони України в Національний університет оборони Україн;

• Севастопольський військово-морський інститут імені П. С. Нахімова в

Академію військово-морських сил імені П. С. Нахімова;

• Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету “Львівська політехніка” в Академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

• факультет військової підготовки Подільського державного аграрно-технічного університету у факультет військової підготовки Кам’янець-

Подільського національного університету імені Івана Огієнка12.

Розпочато перетворення Об’єднаного інституту воєнної розвідки при

Національній академії оборони України у Воєнно-дипломатичну академію.

Це сприяло наближенню процесу навчання до реальних умов військової служби.

Станом на кінець 2009 р. до мережі військових навчальних закладів належать 2 університети, 4 академії, 4 інститути, 3 факультети військової підготовки, 15 кафедр військової підготовки, 15 кафедр медицини катастроф та військової медицини, 3 коледжі, 1 відділення військової підготовки, 1 військовий ліцей та 1 військово-морський ліцей.

Враховуючи загальнодержавні тенденції розвитку вищої освіти в Україні, оптимізовано процес підготовки військових фахівців з вищою освітою14

Зокрема, переглянуто терміни навчання офіцерів тактичного рівня командного профілю, які навчатимуться 4 роки, а також інженерного та гуманітарного профілю, які навчатимуться 5 років (один рік – для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр”). Термін підготовки офіцерів оперативно-стратегічного рівня збільшено до 14 місяців, а оперативно-тактичного – до 2 років.

З метою органічного поєднання системи вищої військової освіти та багаторівневої підготовки професійного сержантського (старшинського) складу у 2009 р. організовано підготовку:

• у Військовому коледжі сержантського складу Національного технічного

університету “Харківський політехнічний інститут”– терміном 2,5 року з

отриманням освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст” за спеціальністю “адміністрування у військових підрозділах (рота, батальйон)”15

та до 6 місяців на базі освітньо-професійного рівня “молодший спеціаліст”,

“бакалавр”, “спеціаліст”;

• у навчальних центрах видів, родів військ, спеціальних військ за визначеними спеціальностями – терміном до 6 місяців з отриманням освітньо-професійного рівня “кваліфікований робітник”.

Державне замовлення на підготовку військових фахівців для Збройних Сил за відповідним переліком напрямів і спеціальностей підготовки всіх освітньо-кваліфікаційних рівнів визначено з урахуванням перспективної потреби військ (сил) та прогнозованої чисельності офіцерського складу на 2011–2014 рр.

Для досягнення взаємосумісності Збройних Сил з країнами – членами НАТО розроблено нову Концепцію мовної підготовки особового складу Збройних Сил16.

Збільшилась кількість часу на вивчення іноземної мови курсантами (студентами) у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів з 504 до 648 годин, встановлено вимоги до стандартизованих мовних рівнів (від СМР-1 до СМР-5), що відповідають мовним стандартам НАТО “STANAG 6001”.

У 2009 р. навчання здійснювалося у 25 навчальних групах, у тому числі у

2 групах військовослужбовців-контрактників для інтенсивного вивчення англійської мови з терміном навчання 4 місяці та 5 навчальних групах підвищеного рівня вивчення англійської мови з терміном навчання 3 місяці, а також по одній групі німецької, французької та турецької мов. Протягом року навчання на мовних курсах пройшли 590 військовослужбовців та 64 особи цивільного персоналу Міністерства оборони.

КОМПЛЕКТУВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ ВІЙСЬКОВО-СЛУЖБОВЦЯМИ

ЗА КОНТРАКТОМ

Головні зусилля Міністерства оборони у 2009 р. були спрямовані на практичнее впровадження у повсякденну діяльність військ (сил) системи комплектування, основаної на мережі територіальних центрів, недопущення зниження укомплектованості військ (сил) військовослужбовцями за контрактом та активізацію процесу залучення громадян України на військову службу.

Діяльність територіальних центрів комплектування

військовослужбовцями за контрактом

Починаючи з липня 2009 р. комплектування військ (сил) здійснювалося за схемою: територіальний центр комплектування – навчальна військова частина

(центр) – військова частина

Завдяки цьому вдосконалено алгоритм прийняття кандидатів на військову

службу за контрактом, який дозволяє більш якісно вивчити особисті якості, оцінити результати медичного обстеження та у стислі терміни провести професійний відбір та укласти контракт про проходження військової служби у Збройних Силах.

Проведені заходи дозволили протягом другого півріччя 2009 р. суттєво збільшити кількість кандидатів на військову службу за контрактом та на кінець

року відібрати 5 696 осіб, з яких прийнято на військову службу за контрактом

4 128 осіб.

Створення професійного сержантського складу

У професійних Збройних Силах сержантському складу належить провідна роль, яка передбачає безперервне набуття теоретичних та практичних навичок, необхідних для проходження військової служби на командних посадах.

Протягом року було вдосконалено систему підготовки професійного сержантського складу, зокрема:

• проведено державне ліцензування навчальних військових частин (центрів)

Збройних Сил, де військовослужбовці за контрактом отримуватимуть освітньо-кваліфікаційний рівень “кваліфікований робітник”;

• переформовано Центр підготовки сержантів у Військовий коледж сержантського складу Національного технічного університету “Харківський

політехнічний іститут”, який з 1 вересня 2009 р. розпочав підготовку сержантського складу;

• створено Військовий коледж сержантського складу Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного (м. Львів) та Військово-морський коледж старшинського складу Академії Військово-Морських Сил імені П.С. Нахімова (м. Севастополь).

Це дозволило у 2009 р. запровадити систему багаторівневої підготовки, яка передбачає послідовну підготовку сержантського та старшинського складу

перед призначенням на вищі посади:

• базового рівня – у 14 навчальних центрах видів та родів військ Збройних Сил, на базі попередньо отриманого освітньо-кваліфікаційного рівня “кваліфікований робітник” за визначеними спеціальностями;

• середнього рівня – у Військовому коледжі сержантського складу Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут”, військових коледжах видів, родів, спеціальних військ для заміщення фахових посад, які передбачають освітньокваліфікаційний рівень “молодший спеціаліст”;

• вищого рівня – у Військовому коледжі сержантського складу Національного технічного університету “Харківський політехнічний інститут” для заміщення посад головних старшин бригад (полків), їм рівних та вище, на базі попередньо отриманого освітньо-кваліфікаційного рівня “молодший спеціаліст”.

У подальшому мережа військових коледжів видів Збройних Сил, родів військ буде розширена. У найближчій перспективі передбачається формування

трьох військових коледжів сержантського складу на базі: Харківського університету Повітряних Сил (м. Харків); Військового інституту телекомунікації та інформатизації НТУ КПІ (м. Полтава); Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.

Схема 4.5. Розміщення штатних посад сержантського (старшинського) складу в бригаді, полку (військовій частині) Збройних Сил

КОМАНДУВАННЯ

Головний старшина

БАТАЛЬЙОН (ДИВІЗІОН)

Головний старшина

РОТА (БАТАРЕЯ) ТА ЇМ РІВНІ

Головний сержант, сержант з матеріального забезпечення

ВЗВОД (ОБСЛУГА) ТА ЇМ РІВНІ

Головний сержант

З метою введення нових посад сержантського і старшинського складу19 – головних сержантів (старшин) протягом року продовжувався перехід військо-

вих частин на нові штати.

На нові штати переведено 19 військових частин, якими введено майже 480 нових посад. Це забезпечило розміщення у військах (силах) підготовленого

протягом року професійного сержантського складу.

Загалом у 2009 р. підготовлено майже 1400 осіб, з яких 97 – середнього та вищого рівнів.

Крім того, у рамках Програми Міжнародної військової освіти та підготовки (IMET)20 проводилась підготовка сержантського складу у військових навчальних закладах країн – членів НАТО. Протягом 2007–2009 рр. пройшли навчання 28 військовослужбовців.

Перші випускники Центру підготовки сержантів21 водночас стали першими сержантами з принципово новими знаками розрізнення що складаються з таких елементів: шеврон, дуга, прямокутник і зірка

Удосконалення гуманітарного та соціального забезпечення особового складу Збройних Сил та членів їх сімей, а також виховна робота, розвиток культури, духовності, формування свідомості, мотивації та життєвих орієнтирів

війсь ковослужбовців залишається одним з пріоритетних напрямів діяльності

Міністерства оборони.

Військово-патріотичне виховання

Протягом 2009 р. у Міністерстві оборони спільно з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями проведено понад тисяч заходів військово-патріотичного спрямування та культурно-мистецьких акцій.

ГУМАНІТАРНЕ ТА СОЦІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВО-

СЛУЖБОВЦІВ ТА ЧЛЕНІВ ЇХ СІМЕЙ

Культурно-виховні та просвітницькі заходи у 2009 р.

Організовано і проведено заходів військово-патріотичного спрямування та культурно-мистецьких акцій у 2009 р. 10 культурно-мистецьких та військово-патріотичних акцій 1552 тематичних масових заходи

458 науково-практичних конференцій, семінарів, “круглих столів Творчими колективами Ансамблю пісні і танцю Збройних Сил, Національного президентського оркестру здійснено 171 концертний виступ у військових гарнізонах та містах України 8591 екскурсія до Центрального музею Збройних Сил та його філій, прийнято більш як 148 тис. Відвідувачів 219 театралізованих свят 492 концерти художньої самодіяльності 3313 тематичних ранків, вечорів

відпочинку 863 бібліотечних заходи У Центрального будинку офіцерів Збройних Сил проведено 256 концертів, літературно-мистецьких вечорів, книжкових виставок, які відвідали понад 73 тис. осіб 328 вікторин, оглядів-конкурсів, кінолекторіїв 729 художніх виставок та виставок народної творчості

Головна увага була спрямована на активізацію шефської допомоги дітям-сиротам. Зокрема, військові частини, вищі військові навчальні заклади, установи та організації Збройних Сил були закріплені за 189 закладами, що опікуються дітьми-сиротами, дітьми, що позбавлені батьківського піклування, та хворими дітьми.

Динамічного розвитку набула військово-музейна діяльність Міністерства

оборони. Відкрито нову експозицію “Підводні сили Чорноморського флоту” та

“Холодна війна. Військово-морський аспект” у Військово-морському музейному комплексі “Балаклава” (м. Севастополь). Обладнано науково-історичну бібліотеку та нові експозиції військової техніки у Волинському регіональному музеї українського війська (м. Луцьк). Створено філію Центрального музею Збройних Сил Військово-Морський музей.

Вперше було проведено Всеукраїнський конкурс військово-патріотичної пісні та похідного маршу “Озброєні піснею, покликані маршем”. Проведено перший етап Всеукраїнського конкурсу фотографічних робіт на тему: “Захищаю і люблю!”. Подальшого розвитку набула співпраця Міністерства оборони з українськими церквами та релігійними організаціями для задоволення релігійних потреб військовослужбовців, духовного, морального, естетичного, військово-патріотичного виховання особового складу Збройних Сил. У березні 2009 р. було створено Раду у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони25 та у квітні обрано її голову – архієпископа Львівського і Галицького Української Православної Церкви (Московського Патріархату) Августина (Маркевича).

Сьогодні у Збройних Силах проходять службу 18 тис. жінок (13 %), з них

2,2 тис. – офіцери, 14 тис. – прапорщики. У 2009 р. тривала реалізація вимог державної політики із забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок. Було внормовано діяльність Міністерства оборони та Збройних Сил з впровадження гендерної політики. Створено експертну робочу групу з гендерних питань при Міністерстві оборони із залученням науковців та представників громадських організацій.

Грошове забезпечення

Існуючий рівень грошового забезпечення (останній раз підвищувався з 1 січня 2008 р.) не забезпечує конкурентоспроможність військової служби на ринку праці України і не мотивує громадян до вступу та проходження військової служби. У сімейному бюджеті військовослужбовця, як правило,

переважає грошове забезпечення голови сім’ї, яке складає 70–100% спільного доходу.

Мінімальне грошове забезпечення контрактника першого року служби становить 821 грн., що більш як удвічі нижче, ніж середня заробітна плата

в Україні (у листопаді 2009 р. – 1955 грн.) та значно нижче середньої заробітної плати в інших галузях (у листопаді 2009 р. найнижчий рівень середньої заробітної плати в цивільних галузях економіки “сільське господарство” – 1240 грн.)

Медичне забезпечення

Міністерство оборони докладає значних зусиль для створення належних умов лікування військовослужбовців та осіб, яким законодавчо надано на це право.

Продовжувалась робота з удосконалення системи медичного забезпечення. Так, для запровадження єдиних підходів з медичного забезпечення у Збройних Силах сформовано орган управління – Військово-медичний департамент. На базі військово-медичних клінічних центрів створені клініки (центри), зокрема:

• у Головному військово-медичному клінічному центрі (м. Київ) – центри хірургії серця та судин, ендоскопічної діагностики і хірургії та центр детоксикації;

• у Військово-медичному клінічному центрі Центрального регіону (м. Вінниця) – клініки кардіохірургії, гастроентерології, льотно-лікарської експертизи, спеціальної підготовки льотного складу;

• у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону (м. Одеса) – клініку офтальмології;

• у Військово-медичному клінічному центрі Західного регіону (м. Львів) – клініки нейрохірургії та травматології.

У центрах медичної реабілітації та санаторного лікування сформовані спеціалізовані медичні відділення за визначеними клінічними профілями та кліматоприродними лікувальними факторами.

Проведена робота дала змогу навіть в умовах обмеженого ресурсного забезпечення не зменшити минулорічні показники та надати висококваліфіковану медичну допомогу понад 155 тис. осіб.

Разом з тим у 1,6 раза менше ніж у 2008 р. військовослужбовців, ветеранів війни та військової служби, членів їх сімей та працівників Збройних Сил пройшли лікування у санаторіях Збройних Сил (16,4 тис., менше 2 % від загальної кількості осіб, що перебувають на медичному забезпеченні Збройних

Сил).

Стан забезпечення житлом

Показники забезпечення житлом військовослужбовців, а також осіб, звільнених з військової служби у запас або відставку із року в рік не виконуються, що є найбільш проблемним питанням для Міністерства оборони.

Катастрофічною для Збройних Сил стала ситуація щодо забезпечення військовослужбовців житлом у 2009 р. Так, Державним бюджетом було передбачено видатки на зазначені цілі лише за спеціальним фондом у сумі 755,7 млн. грн., а отримано лише 98,6 млн. грн. (11 %).

Протягом року за ініціативою Міністерства оборони були вжиті заходи з поліпшення ситуації із забезпеченням житлом військовослужбовців, зокрема:

• розпочато розроблення механізму будівництва (придбання) доступного житла для військовослужбовців, членів їх сімей, а також військовослужбовців, звільнених у запас або відставку, за рахунок коштів державного бюджету;

• надано право військовослужбовцям, які мають вислугу 20 років і більше, за бажанням отримувати грошову компенсацію за належне їм для отримання

жиле приміщення;

• унормовано придбання Державною іпотечною установою недобудованих жилих будинків.

Разом з тим проведена робота не покращила стан забезпечення житлом військовослужбовців. На передбачені Державним бюджетом кошти протягом року збудовано (придбано) лише 85 квартир. Це найнижчий показник з будівництва житла за останнє десятиріччя. У зв’язку з цим чисельність безквартирних військовослужбовців на кінець 2009 р. Збільшилася на 2,8 тис. осіб.

Загалом на квартирному обліку на отримання житла на кінець 2009 р. перебуває 45,1 тис. військовослужбовців, у тому числі 30,4 тис. осіб – на постійне житло і 14,7 тис. – на службове, з них 11,1 тис. військовослужбовців, звільнених у запас або у відставку

У 2009 р. продовжувалося становлення професійних Збройних Сил, створювалися умови для формування необхідного кадрового потенціалу військ (сил) – військовослужбовців нового покоління, професійно підготовлених, з високими морально-діловими якостями, здатних ефективно вирішувати складні військово-професійні завдання, спроможних очолювати військові підрозділи в умовах, що динамічно змінюються.

Проведені заходи з удосконалення системи військової освіти, запровадження багаторівневої системи підготовки сержантського складу, активізації процесу та форм залучення громадян на військову службу дозволили втримати чисельність військовослужбовців за контрактом на рівні минулого року.

На жаль, низький рівень конкурентоспроможності військової служби на ринку праці, пов’язаний з недостатнім рівнем грошового забезпечення та недостатнім дотриманням стандартів соціального захисту військовослужбовців, стримує темпи професіоналізації Збройних Сил.

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО, МИРОТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ,

КОНТРОЛЬ НАД ОЗБРОЄННЯМ

Міжнародне співробітництво протягом 2009 р. спрямовувалось на забезпечення розвитку Збройних Сил, створення сприятливих умов для реалізації курсу України на набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (НАТО) та Європейському Союзі (ЄС). Крім того, значна увага приділялася забезпеченню участі України в регіональному співробітництві, підтриманню миру та стабільності в Східній Європі та світі.

Ефективне використання всього спектра заходів міжнародного співробітництва у військовій сфері слугує дієвим інструментом нарощування спроможностей Збройних Сил, підвищення рівня їх взаємосумісності зі збройними силами держав–членів НАТО, а також зміцнює позитивний імідж

України та її Збройних Сил на міжнародній арені.

Участь представників Збройних Сил України у багатонаціональних навчаннях та миротворчій діяльності дозволяє їм отримати саме той досвід, який сприяє виконанню завдань, визначених Державною програмою розвитку Збройних Сил України на 2006-2011 рр.

РОЗДІЛ 5

У 2009 р. основними завданнями міжнародного співробітництва були:

• підтримання ефективного воєнно-політичного, військового та військово-

технічного діалогу зі стратегічними партнерами України, країнами-сусідами

та іншими провідними державами світу з метою забезпечення подальшого

сприяння європейським і євроатлантичним прагненням України, просування її національних інтересів у регіоні та світі;

• підтримання належного рівня взаємної довіри, а також отримання міжнародної консультативно-дорадчої та матеріально-технічної допомоги для

подальшого розвитку та всебічної модернізації Збройних Сил.

Протягом 2009 р. підготовлено та проведено 603 заходи міжнародного співробітництва із 1041 запланованого. З об’єктивних причин 438 заходів були скасовані або перенесені. Разом з тим, 204 заходи проведено поза планом.

У рамках удосконалення нормативно-правової бази міжнародного співробітництва протягом 2009 р. було підписано 11 міжнародних договорів (з них 3 міжурядових та 8 міжвідомчих).

За рахунок міжнародної технічної допомоги проведено більш ніж 45 курсів та семінарів, отримано матеріальних засобів на суму близько 4 млн. 300 тис. дол. США.

Україна розглядає поглиблення співробітництва з Альянсом як один із ключових механізмів реалізації воєнної реформи, а також досягнення її Збройними Силами та всім сектором оборони відповідності військовим критеріям членства в НАТО, що передбачає:

• забезпечення здатності Збройних Сил до виконання завдань із захисту своєї держави;

• забезпечення належного рівня взаємосумісності підрозділів національних

Збройних Сил з військовими структурами держав–членів НАТО;

• гарантування здійснення внеску в діяльність Альянсу, в тому числі й участь в операціях під проводом НАТО.

Уся ця діяльність має системний характер. В 2009 р. вона вперше реалізовувалася в рамках першої Річної національної програми з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору (РНП1), виконання якої спрямовано на активізацію внутрішньодержавних реформ у всьому спектрі діяльності нашої держави. За своєю структурою та змістовим наповненням РНП максимально наближена до Плану дій щодо членства в НАТО.

У рамках реалізації РНП Міністерство оборони було визначено відповідальним виконавцем 234 заходів та співвиконавцем ще 22 заходів. Протягом року вдалося досягти таких результатів:

• забезпечити підтримку воєнно-політичного діалогу між керівництвом

Збройних Сил та Альянсу;

• зберегти існуючий формат участі сил та засобів Збройних Сил у міжнародній миротворчій діяльності, зокрема стосовно участі в операціях під проводом Альянсу;

• реалізувати заходи із забезпечення подальшої професіоналізації Збройних

Сил, зокрема щодо створення професійного сержантського корпусу;

• забезпечити підготовку цивільного персоналу для сектору безпеки та оборони.

Виконання РНП було позитивно оцінено під час засідання Політичного комітету НАТО з Україною. Іншими форматами співробітництва між Україною та НАТО є: Робочий план Військового комітету Україна–НАТО, Індивідуальна программа партнерства між Україною та НАТО, робоча програма Спільної робочої групи Україна–НАТО високого рівня з питань воєнної реформи, Процес планування та оцінки сил (ППОС), а також інші спільні проекти як з Організацією Північноатлантичного договору, так і на двосторонній основі з державами-членами Альянсу.

У рамках участі Збройних Сил України у ППОС вдалося досягти вдосконалення національної системи оборонного планування, прозорості у формуванні оборонного бюджету, покращання можливостей Збройних Сил України, інших військових формувань для участі у заходах світової спільноти в боротьбі з тероризмом, підтримки діяльності цивільних органів влади у подоланні наслідків катастроф техногенного та природного характеру.

В той же час основні зусилля Міністерства оборони та Генерального штабу

були зосереджені на забезпеченні розвитку взаємосумісності визначених сил та

засобів Збройних Сил для залучення до всього діапазону миротворчих операцій та підготовці органів військового управління, військових частин і підрозділів, визначених для участі в ППОС, до спільних дій зі збройними силами держав–членів НАТО.

За результатами виконання Програми перевірки та зворотного зв’язку Концепції оперативних можливостей вдалося досягти нарощування оперативних можливостей та рівня бойової готовності визначених військових частин та підрозділів у відповідності зі стандартами НАТО шляхом досягнення ними рівня взаємосумісності, необхідного для виконання широкого спектра завдань у взаємодії з відповідними підрозділами країн–членів НАТО, включаючи здійснення внесків до Сил реагування НАТО (СРН).

Для ефективної реалізації Програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку (ОДПО) в структурі Повітряних Сил створено сертифікований за стандартами НАТО операційний пункт обміну інформацією, узгоджено операційні процедури, організовано підтримку постійного зв’язку й обміну інформацією з Центром контролю та оповіщення НАТО.

У 2009 р. Північноатлантична Рада НАТО прийняла рішення щодо відкриття між Україною та НАТО другої лінії обміну інформацією за програмою ОДПО.

Україна є єдиною державою–партнером НАТО, яка бере участь у чотирьох з п’яти операцій під проводом Альянсу. З огляду на обмежені ресурси важливим

досягненням 2009 р. є збереження формату участі Збройних Сил в операціях НАТО. Радою національної безпеки і оборони України прийнято рішення щодо збільшення чисельності українського миротворчого персоналу в операції

Міжнародних сил сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан.

Україна продовжує надавати миротворчий контингент і персонал до складу Миротворчих сил з підтримання миру в Косово (KFOR), а також до тренувальної місії НАТО в Іраку (NTM-I).

Протягом жовтня–листопада 2009 р. Корвет “Тернопіль” успішно виконував поставлені завдання в рамках антитерористичної операції НАТО на

Середземному морі “Активні зусилля”.

У 2009 р. здійснювалася подальша реалізація курсу України на набуття відповідності військовим критеріям членства в Північноатлантичному альянсі.

Було забезпечено виконання заходів у рамках Річної національної програми з підготовки України до набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, збережено формат участі Збройних Сил в операціях під проводом НАТО, підвищено рівень взаємосумісності підрозділів Збройних Сил з відповідними формуваннями держав–членів НАТО. Здійснювалася підготовка визначених сил та засобів до участі в Силах реагування НАТО, що забезпечує подальший розвиток військових спроможностей Збройних Сил.

Протягом 2009 р. три підрозділи пройшли самооцінку 1-го рівня та ще 6 підрозділів пройшли оцінку НАТО 1-го рівня.

Протягом 2009 р. в рамках реалізації процесу залучення активів Збройних Сил до СРН опрацьовувалися пропозиції Федеративної Республіки Німеччини щодо можливої участі взводу РХБ захисту з відділенням дозиметричного та хімічного контролю Збройних Сил в 15-й ротації СРН, які формуються під її проводом. Крім того, з метою забезпечення системності участі сил та засобів Збройних Сил в СРН один літак Іл-76МД Повітряних Сил заплановано залучити до участі в 16-й ротації СРН.

СПІВРОБІТНИЦТВО З ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

З метою реалізації стратегічних положень національних законодавчих актів

у сфері європейської інтеграції практичні заходи військового співробітництва Збройних Сил з Європейським Союзом здійснювалися в рамках Плану дій Україна – ЄС, положень нового документа “Порядок денний асоціації Україна – ЄС” у частині, що стосується Міноборони, а також Робочого плану співробітництва Збройних Сил України та Секретаріату Ради ЄС на 2009 р. (у сфері Європейської безпеки та оборони). Співробітництво між Україною та ЄС у військовій сфері зосереджувалося на таких напрямах:

• розширення стратегічного діалогу між керівним складом Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил та воєнно-політичним керівництвом держав–членів ЄС;

• участь в операціях під проводом ЄС, а також залучення активів Збройних Сил до Бойових тактичних груп Європейського Союзу (БТГ ЄС);

• навчання представників України на курсах в освітніх закладах ЄС;

• використання військово-транспортної авіації Збройних Сил для здійснення повітряних перевезень для потреб держав–членів Євросоюзу.

Обговорення питань військового співробітництва між Збройними Силами

України та збройними силами держав–членів ЄС, формування БТГ ЄС, а також

можливої участі України в Європейській політиці безпеки та оборони (ЄПБО)

здійснювалося під час зустрічей у ході реалізації воєнно-політичного діалогу

між Україною та ЄС.

У 2009 р. Україна отримала офіційне запрошення взяти участь у військовій

операції ЄС EUFOR ALTHEA в Боснії і Герцеговині, що формалізувало підстави розпочати практичне опрацювання зазначеного питання.

Імплементація комплексу завдань щодо залучення сил та засобів Збройних

Сил до БТГ ЄС залишалася одним з перспективних та важливих напрямів діяльності. У 2009 р. у рамках цієї роботи:

• опрацьовувалося питання залучення літака аеромедичної евакуації Ан-26 “Віта” до БТГ ЄС “Балтійська” (Польща, ФРН, Латвія, Литва,Словаччина);

• проводилося узгодження механізму залучення сил та засобів Збройних Сил до БТГ ЄС HELBROC (Греція, Болгарія, Румунія, Кіпр), Італо-Угорсько-

Словенської БТГ ЄС, які заступають на чергування в першому та другому півріччі 2012 р. відповідно, а також до перспективної групи, яка формуватиметься країнами–членами Вишеградської четвірки (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія).

Набула чинності Угода між Міністерством оборони України та Міністерством оборони Чеської Республіки щодо стратегічних авіаційних перевезень. Для подальшого використання можливостей України у сфері авіатранспортних перевезень протягом року проведені двосторонні консультації з Італією, Латвією, Литвою, Словаччиною, Румунією та Угорщиною.

Співробітництво України з військовими структурами ЄС протягом 2009 р. було спрямоване на практичне зростання спроможностей Збройних Сил, зокрема щодо участі в операціях під проводом ЄС, визначення та підготовки сил та засобів для участі в Бойових тактичних групах Європейського Союзу, а також використання спроможностей України в галузі авіатранспортних перевезень.

Ще одним підтвердженням ефективного співробітництва між Україною та ЄС в 2009 р. є спрямування заходів двостороннього міжнародного співробітництва з державами–членами ЄС на реалізацію Україною свого курсу на набуття членства в Євросоюзі.

6 У кві