Питання  та відповіді

з навчальної програми військової підготовки

«ЗАГАЛЬНА ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА» для здачі державного іспиту

 

1. Начальникі та підлеглі і порядок взаємовідносин між ними. Якими правами наділений прямий начальник по відношенню до свого підлеглого?
2. Як військовослужбовці відповідно до своїх звань розподіляються на начальників та підлеглих? 
3. Який порядок взаємовідносин між старшими і молодшими за військовим званням, якщо вони не являються начальниками по відношенню один до одного? Правила поведінки військовослужбовців у громадських місцях.
4. Порядок віддання і виконання наказів. Відповідальність за наслідки виконаного наказу.
5. В яких випадках військовослужбовці самостійно відрекомендовуються старшому начальникові? Порядок відрекомендування.
6. За що відповідає і кому підпорядковується командир взводу. Права командира взводу в заохоченні своїх підлеглих і накладенні на них стягнень та що він враховує при визначенні їх виду?
7. Що таке внутрішній порядок та чим він досягається у підрозділах?
8. Який порядок видачі зброї офіцерам, прапорщикам та особовому складові в повсякденній діяльності та у разі оголошення тривоги?
9. Призначення, склад та озброєння добового наряду частини.

10.  Який порядок підготовку добового наряду (крім варти) до несення служби та хто відповідає за його підготовку?

11.   За що відповідає черговий роти та кому підпорядковується? Дії чергового роти з прибуттям до роти прямих начальників.

12.  Що таке військова дисципліна і до чого зобов’язує вона кожного військовослужбовця.

13.  За що оголошуються заохочення та порядок їх застосування?

14.  Порядок накладення дисциплінарних стягнень.

15.  Яким чином здійснюється облік заохочень та дисциплінарних стягнень у підрозділі (військовій частині)?

16.  Призначення варт їх підпорядкування та озброєння.

17.  Які посадові особи можуть призначатися до складу варти?

18.  За що відповідає начальник варти та що йому заборонено?

19.  Яким чином начальник варти здійснює допуск осіб до вартового приміщення?

20.  Кому підпорядковується чатовий, хто має право зняти або змінити його на посту? Що заборонено чатовому?

21.  Який порядок застосування зброї чатовим?

22.  Що таке стрій і як командир здійснює управління ним?

23.  Який стрій називається розгорнутим, одношеренговим та двошеренговим?

24.  Що таке похідний стрій, колона?

25.  Обов’язки командира перед шикуванням і в строю.

26.  Обов’язки військовослужбовця перед шикуванням і в строю.

27.  Де застосовується і за якою командою здійснюється рух стройовим кроком? Які його параметри?

28.  В яких випадках не подається команда для виконання військового вітання?

Відповіді

 

1. За   своїм  службовим  становищем  і  військовим  званням військовослужбовці  можуть  бути   начальниками   або   підлеглими стосовно інших військовослужбовців.

Одним  із  принципів  будівництва  і керівництва Збройними Силами України є єдиноначальність, яка  полягає в:

1.  
   • наділенні командира  (начальника)  всією повнотою розпорядчої влади  стосовно  підлеглих  і  покладенні  на  нього  персональноївідповідальності перед державою за всі сторони життя та діяльності військової частини, підрозділу і кожного військовослужбовця;
   • наданні командирові (начальникові) права одноособово приймати рішення, віддавати накази;
   • забезпеченні виконання зазначених рішень (наказів),  виходячи із всебічної оцінки обстановки та  керуючись  вимогами  законів  і статутів Збройних Сил України.

Відповідно до цього начальник   має   право  віддавати  підлеглому  накази  і зобов'язаний перевіряти їх виконання. Підлеглий зобов'язаний   беззастережно   виконувати    накази начальника,  крім  випадків  віддання  явно  злочинного наказу,  і ставитися до нього з повагою.

Начальники,  яким  військовослужбовці  підпорядковані  за службою,  у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців.  Найближчий до підлеглого прямий начальник  є безпосереднім начальником.

Крім того, що прямі начальники мають право віддавати накази і контролювати їх виконання, вони мають право оголошувати заохочення своїм підлеглим та накладати на них стягнення у межах прав наданих Дисциплінарним статутом.

 

1. За своїми військовими званнями начальниками є:

• сержанти і  старшини  -  для рядових і матросів однієї з ними військової частини;
• прапорщики і мічмани - для сержантів  і  старшин,  рядових  і матросів однієї з ними військової частини;
• молодші  офіцери  -  для  сержантів,  прапорщиків  і мічманів однієї  з  ними  військової частини і старшин, рядових і матросів;
• старші офіцери за військовим званням підполковник,  капітан 2 рангу,  майор,  капітан  3  рангу  -  для  прапорщиків і мічманів, сержантів і старшин, рядових і матросів;
• генерал-лейтенанти, віце-адмірали, генерал-майори, контр-адмірали,  полковники,  капітани  1  рангу  -  для  молодших офіцерів,  прапорщиків і мічманів,  сержантів і старшин, рядових і матросів;
• генерали армії  України,  генерал-полковники,  адмірали – для старших і молодших офіцерів,  прапорщиків і мічманів,  сержантів і старшин, рядових і матросів.

 

 

3. Старші за військовим званням мають право вимагати від молодших за військовим званням додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки і військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.

У громадських місцях, у міському транспорті при відсутності вільних місць військовослужбовець повинен запропонувати своє місце командирові або старшому.

Військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатись їм місцевому громадському транспорті, сприяти захисту честі і гідності громадян, додержуватись громадського порядку, а також надавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі та стихійного лиха.

Якщо під час зустрічі немає можливості вільно розминутися з командиром, підлеглий повинен вітаючи, пропустити його. За потреби обігнати командира слід спитати у нього на це дозволу.

 

 

4.      Накази віддаються, як правило, в  порядку підпорядкованості. За  крайньої  потреби  командир  (начальник), старший за службовим становищем, ніж безпосередній начальник, може віддати наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього начальника, про що повідомляє безпосереднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму езпосередньому начальникові.

Наказ можна  віддавати  одному  чи  групі військовослужбовців усно або письмово,  у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.

Наказ повинен  бути  сформульований чітко і не може допускати подвійного тлумачення.

Військовослужбовець  після  отримання  наказу відповідає: "Слухаюсь" і далі виконує його.  Для того,  щоб  переконатися,  чи правильно підлеглий зрозумів відданий наказ,  командир (начальник) може зажадати від нього стисло передати  зміст  наказу.  Підлеглий має   право  звернутися  до  командира  (начальника)  з  проханням уточнити наказ.

Військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати  відданий йому наказ у зазначений термін.

Про  виконання  або  невиконання  наказу  військовослужбовець зобов'язаний доповісти  командирові  (начальникові),  який  віддав наказ,  і  своєму  безпосередньому  командирові (начальникові),  а також вказати причини невиконання наказу  або  його  несвоєчасного (неповного)  виконання.  Якщо військовослужбовець розуміє,  що він неспроможний виконати наказ своєчасно та у повному обсязі, він про це зобов'язаний доповісти вищезазначеним особам негайно. 

У  разі  коли  військовослужбовець,  який  виконує наказ, отримав від іншого командира (начальника),  старшого за  службовим становищем чи військовим званням, новий наказ, що стане перешкодою для виконання  попереднього,  він  доповідає  про  це  командирові (начальникові),  який  віддав  наступний наказ,  і після отримання його згоди припиняє виконання попереднього наказу.

Командир (начальник), який віддав наступний наказ, повідомляє про це командира (начальника), який віддав попередній наказ.

Командир (начальник) відповідає за відданий  наказ,  його наслідки  та  відповідність  законодавству,  а  також  за невжиття заходів для його виконання,  за зловживання,  перевищення влади чи службових повноважень.

За віддання і виконання явно злочинного наказу (розпорядження) винні особи притягаються до відповідальності згідно із законом.

5.                  Військовослужбовці  самостійно відрекомендовуються своєму безпосередньому начальникові у разі: 

·         призначення на посаду і звільнення з неї;

·         присвоєння військового звання;

·         вручення нагороди;

·         відбуття чи   повернення   з   відрядження,   відпустки   або лікування.

Відрекомендовуючись своєму    безпосередньому   начальникові, військовослужбовці  називають  свою  посаду,   військове   звання, прізвище   та  причину  звертання.  Наприклад:  "Товаришу  майоре. Командир 1-ї механізованої  роти капітан Ткаченко. Відрекомендовуюся  з  нагоди  присвоєння  мені  військового звання капітана".

1. Командир взводу (групи) в мирний і  воєнний  час відповідає  за бойову готовність взводу (групи) та успішне виконання ним бойових завдань,  за бойову  підготовку,  виховання, військову   дисципліну,   морально-психологічний   стан  особового складу,  за збереження і стан озброєння,  боєприпасів,  техніки та майна взводу (групи), за підтримання внутрішнього порядку у взводі (групі).

Командир взводу (групи) підпорядковується командирові роти  (бойової  частини)  і  є прямим начальником усього особового складу взводу (групи).

Заохочення має   бути   заслуженим.   При   визначенні   виду заохочення враховується характер заслуг військовослужбовця та його ставлення до служби за попередній час.

Командир  взводу  (групи)  має право:

• оголошувати подяку;
• знімати дисциплінарні стягнення, накладені ними раніше;
• надавати  одне   додаткове   звільнення   з   розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою.

У разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов’язки служби, а за необхідності накласти дисциплінарне стягнення. Під час обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Командир взводу (групи) має право:

• робити зауваження, оголошувати догану та сувору догану;
• позбавляти   рядових   (матросів),   сержантів   (старшин) строкової  служби  чергового  звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег;
• призначати рядових  (матросів)  поза  чергою  в  наряд  на роботу - до 4 нарядів.

У разі коли командир вважає, що наданих йому прав недостатньо він  може клопотати про заохочення чи накладення стягнення  перед старшим командиром.

 

1. Внутрішній порядок – це суворе додержання визначених військовими статутами правил розміщення, повсякденної діяльності, побуту військовослужбовців у військовій частині (підрозділі) й несення служби добовим нарядом.

Внутрішній порядок досягається:

• глибоким розумінням,   свідомим   і   неухильним   виконанням військовослужбовцями обов'язків,  визначених законами  України  та військовими статутами Збройних Сил України;
• чіткою організацією бойової підготовки;
• зразковим бойовим  чергуванням  та  несенням  служби  добовим нарядом;
• неухильним виконанням розпорядку дня;
• додержанням правил експлуатації озброєння,  бойової та  іншої техніки,  матеріальних  засобів,  створенням у місцях розташування військовослужбовців умов для їх повсякденної діяльності,  життя  й побуту,  що  відповідають вимогам військових статутів Збройних Сил України;
• цілеспрямованою виховною    роботою,    поєднанням    високої вимогливості  командирів  (начальників)  з  постійною турботою про підлеглих у додержанні їх прав,  задоволенні  потреб  і  зміцненні здоров'я;
• додержанням вимог   пожежної  безпеки,  а  також  проведенням заходів щодо  охорони  довкілля  в  районі  діяльності  військової частини.

 

1. Черговий частини (роти) видає зброю для навчань, занять, а також для чищення лише за наказом командира частини (роти), вносячи відповідний запис до книги видачі зброї та боєприпасів під особисту розписку. При чому черговий роти відчиняє кімнату для зберігання зброї тільки з дозволу та при особистій присутності командира роти.

Зброя особовому складу варти видається під особисту розписку, а боєприпаси – під підпис начальника варти в книзі видачі зброї та боєприпасів.

У разі оголошення тривоги в частині особисту зброю та боєприпаси офіцерам і прапорщикам дозволяється видавати за картками, при цьому запис у книзі видачі зброї та боєприпасів не робиться.

Зброя особовому складові підрозділів у разі тривоги видається черговим підрозділу за командою чергового частини під особисту розписку кожного військовослужбовця в книзі видачі зброї та боєприпасів.

 

9. Добовий наряд призначається для підтримання внутрішнього порядку, охорони особового складу, озброєння, боєприпасів, бойової та   іншої   техніки,   приміщень   і   майна  військової  частини (підрозділу), контролю за станом справ у підрозділах і своєчасного вжиття  заходів  для  запобігання  правопорушенням,  а  також  для виконання інших обов'язків внутрішньої служби.

Склад добового наряду оголошується наказом по військовій частині на період навчання.

Добовий наряд   військової  частини  призначається  у  такому складі:

• черговий частини;
• помічник чергового частини;
• черговий підрозділ;
• варта;
• черговий і днювальні парку,  а також  механіки-водії  (водії) чергових тягачів;
• черговий фельдшер   або  санітарний  інструктор  і  днювальні медичного пункту;
• черговий і помічники чергового контрольно-пропускного пункту;
• черговий їдальні та робітники їдальні;
• черговий штабу частини та посильні;
• черговий сигналіст;
• пожежний наряд;
• водії чергових автомобілів.

Щоденно наказом по частині  призначаються  черговий  частини, помічник  чергового  частини,  начальник  варти,  черговий  парку, черговий підрозділ,  а  також  підрозділи,  від  яких  виділяються добовий  наряд  частини  й особовий склад для виконання нарядів на роботи.

 Черговий  частини  та  його  помічник, начальник варти, черговий  парку, черговий  контрольно-пропускного  пункту,  черговий штабу частини, призначені з офіцерів і прапорщиків,  повинні  мати  на  озброєнні пістолети з двома спорядженими магазинами.

Черговий парку,   черговий   контрольно-пропускного   пункту, черговий  штабу  частини,  призначені  із   сержантів,   помічники чергового  контрольно-пропускного  пункту,  чергові  та  днювальні підрозділів,  а також днювальні парку  та  посильні  повинні  мати багнети  в  піхвах.

Особовий склад варти озброюється приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами).

 

10.    Командири підрозділів, від яких призначається добовий наряд, відповідають за підготовку особового складу до несення служби, за своєчасне прибуття добового наряду на інструктаж до відповідних посадових осіб частини та на розвід.

        Сама підготовка особового складу добового наряду здійснюється: якщо наряд призначено від роти – старшиною роти чи іншою посадовою особою призначеною командиром роти; якщо від батальйону – начальником штабу батальйону.

       У ніч напередодні заступання в наряд підрозділи та особи, призначені в добовий наряд, звільняються від усіх занять і робіт. Офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом надається час для відпочинку та підготовки до наряду.

       У встановлений час (як правило в день, що передує заступу) військовослужбовці відповідно до службового призначення прибувають на заняття (інструктаж), який проводиться призначеними командиром частини особами.

        На занятті вивчаються положення Статутів, інструкцій, вимог безпеки та порядок дій у разі виникнення пожежі, а також перевіряються знання особовим складом наряду спеціальних обов’язків.

        У день заступання в наряд у години, зазначені в розпорядку дня, особовому складові надається не менше 3-х годин для підготовки до несення служби і не менше 1 години для відпочинку (сну). У цей же день проводяться практичні заняття в обладнаних приміщеннях. На цих заняттях у необхідних випадках військовослужбовці також опановують навички в застосуванні зброї.

         Особовий склад, що несе службу із стрілецькою зброєю, і наряд по їдальні повинен пройти в день заступання  медичний огляд.

         Добовий наряд повинен бути готовим до несення служби і прийнятий відповідними черговими та начальником варти у своє підпорядкування за 15 хвилин до виходу на розвід.

 

11. Черговий роти призначається із сержантів і,  як виняток, із  найпідготовленішого  рядового  складу.   Він   відповідає   за додержання  порядку  в  роті й неухильне виконання розпорядку дня, збереження зброї,  ящиків із боєприпасами,  майна роти,  особистих речей   військовослужбовців   і   за   правильне   несення  служби днювальними.

Черговий роти підпорядковується  черговому  частини  та  його помічникові,  а  щодо  внутрішньої  служби в роті - командирові та старшині роти. Черговому роти підпорядковуються днювальні роти.

Черговий роти є начальником для усіх військовослужбовців роти рівного з ним чи нижчого військового звання.

З прибуттям до роти прямих начальників від командира роти й вище, чергового частини, а також інспектуючих осіб, які прибули з перевіркою, подавати команду „Струнко”, доповідати їм та супроводжувати в розташування роти. Наприклад: „Товаришу майоре, за час мого чергування надзвичайних подій не трапилось(чи трапилось те-то). Рота перебуває на стройовому плацу. Черговий роти сержант Шевченко”.

      Іншим офіцерам і прапорщикам черговий роти не доповідає, а лише відрекомендовується.

 

12. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями   порядку   і    правил, встановлених   військовими   статутами   та  іншим  законодавством України.

Військова дисципліна  зобов'язує  кожного військовослужбовця:

• додержуватися Конституції  та законів України, Військової  присяги,  неухильно   виконувати   вимоги   військових статутів, накази командирів;
• бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
• додержуватися визначених    військовими    статутами   правил взаємовідносин  між  військовослужбовцями,  зміцнювати   військове товариство;
• виявляти повагу   до   командирів  і  один  до  одного,  бути ввічливими і додержуватися військового етикету;
• поводитися з  гідністю  й  честю,  не  допускати   самому   і стримувати інших від негідних вчинків.

 

 

13. Заохочення є важливим засобом виховання військовослужбовців і зміцнення військової дисципліни.

Кожний командир у межах  прав,  наданих  йому  цим  Статутом, зобов'язаний    заохочувати   підлеглих   військовослужбовців   за старанність,  розумну ініціативу та сумлінне  виконання  службових обов'язків.

Заохочення оголошується на зборах (нарадах), перед строєм або військовослужбовцю особисто.         

  Військовослужбовець, що має дисциплінарні стягнення, заохочується шляхом зняття накладеного раніше стягнення. Право знімати дисциплінарні стягнення належить тому командирові, який їх накладав, та його прямим начальникам. Одночасно військовослужбовцю може бути знято лише одне дисциплінарне стягнення.

      Дисциплінарні стягнення – позбавлення військового звання, пониження у військовому званні (у посаді) – можуть бути зняти зі старших солдатів, старших матросів, сержантів, старшин не раніше ніж через 6 місяців, а з прапорщиків, мічманів та офіцерів – через рік з дня накладення стягнення.

Дисциплінарні стягнення – позбавлення військового звання, пониження у військовому званні (посаді) – можуть бути зняті із солдат, сержантів не раніше ніж через 6 місяців, а з прапорщиків та офіцерів – через рік з дня накладення.

      Командир має право зняти дисциплінарне стягнення тільки після того, як воно відіграло виховну роль і військовослужбовець змінив своє ставлення до виконання військового обов’язку.

            Надання одного додаткового звільнення з розташування військової частини чи корабля на берег поза чергою застосовується до військовослужбовців строкової служби та курсантів військово-навчальних закладів у дні та години, встановлені для цього командиром військової частини.

Додаткова відпустка, як правило, надається разом з основною відпусткою.

Нагородження грамотою, цінним подарунком або грошовою премією застосовується до всіх військовослужбовців.

 

14.  Прийняттю рішення командира про накладення дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведене особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) – також сержантової (старшині).

      Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.

      Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

      Заборонено проводити розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає  розслідуванню, та зацікавленим особам.

      Якщо під час службового розслідування буде з’ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки злочину, командир військової частини вживає заходів у встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України порядку.

      Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

      Під час накладання дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

      Дисциплінарне стягнення повинно бути накладене не пізніше, ніж за 10 днів від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування – протягом місяця від дня його закінчення. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

      Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який входить до складу добового наряду (виконує бойове чергування), за правопорушення, вчинені ним під час несення служби, здійснюється після зміни наряду   ( бойового чергування ) чи після заміни його іншим військовослужбовцем.

      Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп’яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.

       Заборонено за одне правопорушення накладати кілька дисциплінарних стягнень, або поєднувати одне стягнення з іншим, накладати стягнення на весь особовий склад підрозділу замість покарання безпосередньо винних осіб.

 

15. Безпосередні командири зобов'язані доповідати по команді про заохочення та дисциплінарні стягнення:

• щодо рядових (матросів),  сержантів (старшин) – командирам рот та їм рівним - щоденно;
• щодо  прапорщиків  (мічманів)  та  офіцерів  -  командирам військових частин - щотижня;

Облік заохочень та дисциплінарних  стягнень  ведеться  в усіх підрозділах (від роти і вище) та військових частинах.

Усі   заохочення   та  дисциплінарні  стягнення  (крім зауваження),  передбачені цим Статутом, у тому числі і заохочення, оголошені командиром усьому особовому складу підрозділу (команди), військової  частини,  заносяться  у  тижневий  строк  до службової картки  військовослужбовця.

У разі  зняття  дисциплінарного  стягнення у службовій картці військовослужбовця в розділі "Стягнення" робиться запис -  коли  й ким стягнення знято.

Якщо накладене на військовослужбовця дисциплінарне стягнення, крім  попередження  про  неповну  службову  відповідність,   після закінчення  року  не  було знято і він не вчинив за цей час іншого правопорушення,  за  яке   був   притягнутий   до   дисциплінарної відповідальності, у відповідній графі розділу "Стягнення" робиться запис про зняття стягнення у зв'язку із закінченням строку.

Службові картки ведуться:

• у роті - на рядових та сержантів;
• у штабі військової частини - на прапорщиків та офіцерів;

Кожний військовослужбовець один раз на рік, а також у разі переведення на нове місце служби повинен ознайомитись із своєю службовою крткою й розписатись про це.

 

16. Варти   можуть   бути  внутрішніми  (корабельними)  або гарнізонними,  постійними  або  тимчасовими.

У внутрішні   (корабельні)   варти  для  охорони  та  оборони об'єктів призначаються військовослужбовці  від  однієї  військової частини гарнізону (корабля).

Гарнізонні    варти    підпорядковуються   начальникові гарнізону,  черговому  варт  та  його помічникові.

Внутрішні (корабельні)  варти  підпорядковуються  командирові військової  частини  (командирові  корабля),   черговому   частини (корабля) та його помічникові,  якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.

Особовий склад варти має бути  озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або  карабінами  з  багнетами). Вартові  контрольно-пропускних  постів,  як  виняток,  можуть бути озброєні пістолетами.  Начальники варт озброюються  своєю  штатною зброєю.

Боєприпасами варта  забезпечується  із розрахунку:  на кожний автомат і пістолет -  по  два  споряджені  магазини  і  на  кожний карабін - 30 патронів у обоймах.

Особливим розпорядженням   начальника   гарнізону  (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з  трьома спорядженими  магазинами  до  кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного,  а  також посилюватися  бойовою технікою.  Боєприпаси особовому складу варт, крім  осіб,  які  мають  на  озброєнні  пістолети,  видаються   на вартовому містечку після проведення практичного заняття.

Розпорядженням    начальника   гарнізону   (командира військової    частини,   начальника   органу   управління   Служби правопорядку в гарнізоні - для чергових змін Служби  правопорядку) у  вартовому  приміщенні  (приміщенні  чергової зміни) створюється запас набоїв з розрахунку:  на кожний автомат  або  карабін  -  по 150 набоїв,  на  пістолет  -  по  16  набоїв,  які  зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У такому ж ящику зберігаються також індивідуальні перев'язувальні пакети для всього особового  складу  варти  (чергової зміни).

Ручні гранати  й  запали  до  них  зберігаються у спеціальних металевих ящиках.  Запали  зберігають  окремо  від  гранат.

 

17. До складу варт призначаються:  начальник варти,  вартові за кількістю постів і змін,  розвідні,  у  разі  потреби  помічник начальника  варти,  помічник  начальника варти з технічних засобів охорони  або  оператор  з  технічних  засобів  охорони,   помічник начальника  варти  із  служби  вартових собак,  водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті - вивідні й конвойні.

Начальником варти  призначається  офіцер  або  прапорщик (мічман), а за наявності менш як 3 постів - сержант (старшина).

Начальником варти,  яка  охороняє  особливо  важливий об'єкт, незалежно від кількості постів призначається офіцер або  прапорщик (мічман).  У  вищих  військових  навчальних  закладах,  військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів начальником варти незалежно  від  кількості  постів  можуть  призначатися   курсанти старших   курсів  Начальником  варти  при  гарнізонній  гауптвахті призначається  офіцер.

Помічником начальника варти  може  бути  сержант  (старшина). Якщо  помічник  начальника варти не призначається,  його обов'язки виконує перший розвідний.

Розвідні   призначаються   залежно   від   кількості і розташування постів.  Кожний розвідний може виставляти чатових  не більше  ніж на 4 постах,  при цьому час зміни не може бути більшим години.

Розвідним призначається  військовослужбовець  у  званні,   не нижчому  за  звання  вартових.  У разі призначення у варту кількох розвідних їм присвоюється найменування:  перший розвідний,  другий розвідний і так далі.

Якщо вартою    охороняється    один    пост,   розвідний   не призначається, його обов'язки виконує начальник варти.

Вартові  призначаються  із  солдатів  (матросів).   Якщо солдатів (матросів) не вистачає,  вартовими призначаються сержанти (старшини). У такому випадку з них складаються усі зміни поста.

Кількість вартових визначається залежно від кількості  постів для   кожної   варти,   але   для   охорони  поста  протягом  доби призначаються три  зміни  чатових,  а  для  охорони  поста  тільки протягом  ночі (з початком темряви і до світанку) або від закриття до відчинення складу, сховища - дві зміни чатових.

Вивідні і   конвойні   призначаються   залежно   від    числа заарештованих   і  розташування  на  гауптвахті  місць  загального користування, з розрахунку - один вивідний на 10-15 заарештованих.

Склад варти, у тому числі і начальник варти, призначається не пізніше ніж за добу до несення служби в наряді і,  як правило, від одного  підрозділу,  у  крайньому  разі  -  від  однієї військової частини.

Гарнізонні варти призначаються від однієї військової частини.

 

 

18. Начальник   варти   відповідає  за  охорону  та  оборону доручених  варті  об'єктів,  бойову  готовність  особового  складу варти, правильне несення ними служби, за організацію та проведення заходів виховної роботи, збереження та справність огорожі, засобів зв'язку,  сигналізації,  транспортних і технічних засобів, засобів пожежогасіння на постах і  у  вартовому  приміщенні,  а  також  за збереження боєприпасів,  документації та майна,  які є у вартовому приміщенні,  згідно з описом,  додержання встановленого порядку  у вартовому приміщенні.

Начальникові варти заборонено:

• виходити з  вартового приміщення,  крім випадків:  зарядження (розрядження) зброї,  зміни чатових, перевірки несення ними служби або  за  їх  викликом,  а  також  у  випадку  якогось порушення чи стихійного лиха в районі об'єкта,  що охороняється (доповідає  про це черговому варт або його помічникові);

• вести не  пов'язані  із  службою розмови по телефону особисто або дозволяти це іншим особам варти;
• відпускати будь-кого із складу варти  без  дозволу  чергового варт (військової частини);
• змінювати без  дозволу  чергового  варт  (військової частини) порядок зміни чатових, передбачених табелем постів;
• використовувати не  за   призначенням   транспортні   засоби, виділені для варти.

 

19. Начальник  варти  допускає   до   вартового   приміщення безперешкодно тільки:

• начальника гарнізону (командира військової частини);
• заступника  начальника  гарнізону;
• чергового варт (військової частини);
• помічника чергового варт (військової частини, якщо варта йому підпорядкована);
• командира роти (батареї),  від якої віднаряджено варту,  його заступників,  а  також  усіх  прямих  начальників  командира  роти (батареї).

Про прибуття цих осіб до вартового приміщення начальник варти доповідає черговому варт (військової частини).

Усі  особи,  що  прибули для перевірки варти,  показують разове  посвідчення  на  право перевірки варти,  видане начальником або військовим комендантом гарнізону (командиром  військової  частини),  та  посвідчення   особи.   Без посвідчення варту   можуть  перевіряти  лише  особи,  визначені  в статті 209 (тобто ті кого допускають безперешкодно) цього Статуту.

Особи,  що прибули  для  розпечатування  (запечатування) об'єктів,  які  охороняються,  або для прийняття від варти бойових машин,  що перебувають на стоянці,  допускаються лише  до  тамбура вартового  приміщення.  Вони  показують  допуск для розпечатування (запечатування)  об'єкта, документ, який посвідчує особу прибулого, та печатку (пломбувальні лещата).

 

20. Чатовий підпорядковується начальникові варти, помічнику начальника варти, своєму розвідному. Чатового мають право змінити або зняти з поста лише начальник варти, помічник начальника варти й розвідний, якому підпорядковується чатовий.

У виняткових випадках зняти або змінити чатового може черговий варт (військової частини) в присутності командира роти (батареї) або батальйону (дивізіону), звідки призначений чатовий.

Чатовому заборонено сидіти,  притулятися до чого-небудь, спати,  курити,  розмовляти, їсти, пити, читати, писати, справляти природні   потреби,   передавати  й  приймати  будь-які  предмети, досилати без потреби патрон у патронник,  заходити у  зону  роботи технічних засобів охорони.

Чатовий повинен  відповідати  на  запитання  лише  начальника варти, його помічника, свого розвідного й осіб, які прибули з ними для перевірки.

 

21. Усіх осіб,  які наближаються до поста або до забороненої зони,  позначеної  покажчиками,  крім начальника варти,  помічника начальника  варти,   свого   розвідного   та   осіб,   яких   вони супроводжують,  чатовий  зупиняє вигуком "Стій,  назад" або "Стій, обійти справа (зліва)".

За невиконання особою,  яка  наближається  до  поста  або  до забороненої зони, цієї вимоги чатовий попереджає порушника вигуком "Стій,   стрілятиму"  й  негайно  викликає  начальника  варти  або розвідного.  Якщо порушник не виконує цієї вимоги, чатовий досилає патрон у патронник і робить попереджувальний постріл угору.

Якщо порушник  не  виконує  й  цієї  вимоги  та   намагається проникнути  на  пост  чи  до  об'єкта,  який охороняють (перетнути заборонену зону),  або якщо він після  такої  спроби  вдається  до втечі, то чатовий застосовує зброю.

Чатовий, озброєний  багнетом,  попереджує  порушника  вигуком "Стій, буде застосована зброя" і негайно викликає начальника варти або розвідного,  не послабляючи уваги за  об'єктом,  що  охороняє, стежить  за  поведінкою  порушника  до прибуття резервної групи на чолі з начальником варти, розвідним.

В   умовах  поганої  видимості,  коли  з  відстані,  яку зазначають  у  табелі  постів,  не  можна  розгледіти  осіб,   які наближаються до поста або до забороненої зони,  чатовий зупиняє їх вигуком "Стій,   хто  йде?".  Якщо  відповіді  немає,  то  чатовий попереджає:  "Стій,  стрілятиму"  й  затримує  порушника  або  діє відповідно до частин другої й третьої статті 197 цього Статуту.

Про затримання  порушника  чатовий   повідомляє   у   вартове приміщення,  не  послабляючи уваги,  й далі охороняє об'єкт,  який йому доручено, та стежить за поведінкою порушника.

Якщо на вигук чатового надійде відповідь "Іде начальник варти (помічник   начальника   варти,   розвідний)",   чатовий  наказує: "Начальник варти (помічник начальника варти,  розвідний), до мене, решта  -  на місці";  за потреби чатовий вимагає,  щоб особа,  яка наближається до нього,  освітила своє обличчя.  Переконавшись,  що той,  хто  назвався,  справді начальник варти (помічник начальника варти,  розвідний),  чатовий  допускає  до  себе  всіх  осіб,  які прибули.

Якщо той,   хто   назвався   начальником   варти  (помічником начальника варти,  розвідним), виявиться невідомим або якщо особи, які перебувають з ним,  не виконують вимогу чатового залишитися на місці,  чатовий попереджає порушників вигуком "Стій,  стрілятиму". За  невиконання  порушником  цієї вимоги чатовий застосовує до них зброю без попереджувального пострілу вгору.

 

22. Стрій - визначене Стройовим статутом Збройних Сил  України (далі  -  Статут)  розміщення  військовослужбовців,  підрозділів і частин для їх спільних дій у пішому порядку та/або на машинах.

Управління    строєм    здійснюється     командами     та розпорядженнями,   які   подає   командир  голосом,  сигналами  та особистим прикладом і які передаються  за  допомогою  технічних  і рухових засобів.

Команди поділяються на підготовчу та виконавчу, проте можуть бути лише виконавчі. Підготовча команда подається чітко (виразно), гучно і протяжно. Виконавча команда подається після паузи гучно, уривчасто і чітко.

Команди та  розпорядження  можуть  передаватися колоною через командирів підрозділів (старших машин) і спостерігачів.

У строю старший командир перебуває там,  звідки йому зручніше командувати.  Інші командири здійснюють управління, залишаючись на місцях, установлених цим Статутом або старшим командиром.

Командирам підрозділів від роти і  вище  в  похідному  строю батальйону  та  полку  дозволяється  виходити  із  строю  лише для подання команд і перевірки їх виконання.

Управління в     машині     здійснюється     командами     та розпорядженнями,  які  подаються  голосом  і  з  допомогою засобів внутрішнього зв'язку.

 

 

23. Розгорнутий стрій - стрій,  у  якому  військовослужбовці, підрозділи   (машини)  вишикувані  на  одній  лінії  по  фронту  в одношеренговому чи двошеренговому строю  (в  лінію  машин)  або  в лінію   колон   з  інтервалами,  встановленими  цим  Статутом  або командиром.

Розгорнутий стрій застосовується  для  проведення  перевірок, розподілу, оглядів, парадів, а також в інших необхідних випадках.

Шеренга - стрій, у якому військовослужбовці розміщені один біля одного на одній лінії.

Лінія машин - стрій,  у якому машини розміщені на одній лінії одна біля одної.

Двошеренговий стрій – стрій, у якому військовослужбовці однієї шеренги розміщені за військовослужбовцями іншої шеренги на відстані одного кроку (витягнутої руки, покладеної долонею на плече військовослужбовцю, що стоїть попереду). Шеренги поділяються на першу та другу. Після повороту строю назви шеренг не змінюються.

Одношеренговий (шеренга) і двошеренговий строї можуть бути зімкнутими або розімкнутими.

У зімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалами на ширину долоні між ліктями.

У розімкнутому строю військовослужбовці в шеренгах розміщені по фронту один від одного з інтервалами на один крок або з інтервалами, які визначає командир.

 

24. Похідний  стрій - стрій,  у якому підрозділ вишикуваний у колону або підрозділи  в  колонах  вишикувані  один  за  одним  на дистанціях,  установлених  цим  Статутом або командиром.  Похідний стрій  застосовується  для  пересування  підрозділів,  проходження урочистим маршем або з піснею та в інших необхідних випадках.

Колона - стрій, у якому військовослужбовці або підрозділи (машини)  розміщені  один  (одна)  за одним (одною) на дистанціях, установлених цим Статутом або командиром.

Колони можуть бути вишикувані по одному,  по два,  по три, по чотири та більше військовослужбовців.

Колони застосовуються   для   шикування  військовослужбовців, підрозділів і частин у розгорнутий або похідний стрій.

Дистанція  -  відстань  у глибину між військовослужбовцями (машинами), підрозділами та частинами.

 

25. Командир перед шикуванням і в строю зобов'язаний:

• визначити місце,  час,  порядок  шикування,  форму  одягу  та спорядження,   а   також  озброєння  і  техніку;  у  разі  потреби призначати спостерігача;
• перевіряти й  знати  наявність  у   строю   підлеглих   свого підрозділу    (підрозділів,    частини),    озброєння,    техніки, боєприпасів,  засобів   індивідуального   захисту   та   шанцевого інструменту;
• перевіряти зовнішній  вигляд  підлеглих,  а  також  наявність спорядження і правильність його припасування;
• підтримувати дисципліну в строю і вимагати точного  виконання підрозділами  команд  і  сигналів,  а військовослужбовцями – своїх обов'язків у строю;
• під час подання  команд  у  пішому  строю  приймати  стройове положення;
• проводити зовнішній   огляд   озброєння   і   техніки,   якщо підрозділи шикуються з  нею;  перевіряти  наявність  і  справність обладнання для перевезення особового складу,  а також правильність кріплення  матеріальної  частини,  що   перевозиться;   нагадувати особовому  складові  заходи  безпеки;  під  час руху додержуватися визначених дистанцій, швидкості та правил руху.

 

26. Військовослужбовець перед шикуванням і в строю  зобов'язаний:

• перевіряти справність  своєї  зброї,   закріплених   за   ним озброєння й техніки, боєприпасів, засобів індивідуального захисту, шанцевого інструменту, обмундирування та спорядження;
• мати коротку охайну зачіску;
• охайно заправляти  обмундирування,  правильно   надівати   та припасовувати спорядження,  допомагати товаришеві усувати помічені недоліки;
• знати своє місце  в  строю,  ставати  до  строю  швидко,  без метушні; під час руху зберігати рівняння, інтервал і дистанцію; не виходити із строю (машини) без дозволу;
• у строю без дозволу не розмовляти,  додержуватися  цілковитої тиші;  бути  уважним до наказів (розпоряджень) і команд (сигналів) свого командира, виконувати їх швидко й точно, не заважаючи іншим;
• передавати накази  (розпорядження),  команди  (сигнали)   без перекручень, гучно й чітко.

 

27. Стройовий крок застосовується під час проходження підрозділів урочистим маршем;  при виконанні ними військового вітання під  час руху;  при підході військовослужбовця до начальника та відході від нього; при виході із строю та поверненні на місце, а також під час занять із стройової підготовки.

Похідний крок застосовується в усіх інших випадках.

Рух стройовим кроком починається за командою "Стройовим кроком - РУШ", а рух похідним кроком – за командою "Кроком - РУШ".

За підготовчою командою слід подати корпус трохи вперед, перенести вагу тіла більше на праву ногу, із збереженням стійкості; за виконавчою командою почати рух з лівої ноги повним кроком.

Під час руху стройовим кроком ногу з витягнутим уперед носком винести на висоту 15-20см від землі та поставити її твердо на всю стопу.

Під час руху похідним кроком ногу виносити вільно, не відтягуючи носка, і ставити її на землю як під час звичайної ходьби.

Нормальна  швидкість руху кроком - 110-120 кроків за хвилину.

Довжина кроку - 70-80 сантиметрів.

 

28. Команда  для  виконання  військового  вітання  військовим частинам і підрозділам не подається:

• під час оголошення  в  частині  або  підрозділі  тривоги  або збору;
• на марші  під  час  руху  і  на  привалах,  а  також  на всіх тактичних заняттях, заняттях з водіння машин і навчаннях;
• на вогневому  рубежі  та  вогневій позиції під час проведення стрільб;
• на аеродромах під час проведення польотів;
• під час виконання господарських робіт або робіт з  навчальною метою,  а  також  під час спеціальних занять і робіт у майстернях,
• парках, ангарах, лабораторіях;
• під час спортивних змагань та ігор;
• під час харчування  та  після  сигналу  "Відбій"  до  сигналу "Підйом";
• у приміщеннях для хворих.

У цих  випадках  начальник  або старший за військовим званням лише рапортує  начальникові,  який  прибув.  Наприклад:  "Товаришу майоре.    Перша    механізована   рота   виконує   другу   вправу навчальних стрільб. Командир роти капітан Шевчук".

Частини та  підрозділи,  які  беруть  участь   у   похоронній процесії, військового вітання не виконують.