|
 |
Рекомендації проведення окремих заходів виховної роботи
Загальні збори Загальні збори особового складу проводяться в кожному підрозділі за необхідністю, але не менше ніж один раз на місяць. На порядок денний виносяться питання, пов’язані з обговоренням проблем життя у державі, підрозділу, військової дисципліни, взаємовідносин у колективі, виконання завдань вартової, внутрішньої служби, занять з бойової, гуманітарної підготовки тощо. а) Період підготовки. Командир роти обмірковує питання, які необхідно винести на загальні збори, радиться з офіцерами, особовим складом і готує ескіз оголошення. Ставить завдання військовослужбовцеві щодо його написання. Формат листа повинен бути А-4, можна і на більшому. Оголошення вивішується на дошці оголошень за 1-2 тижні до зборів, поряд з ним бажано виставити скриньку з прорізом, для запитань, скріплену печаткою командира роти. Командир роти (командир батальйону, хтось з його заступників) готує доповідь, як правило, на 25-30 хвилин, у якій всебічно розкривається питання, пропонуються заходи для покращення справ у підрозділу. Командир роти пропонує виступити на зборах 5-7 військово-службовцям (за окремими напрямками), виступ яких не повинен перевищувати регламентний час (як правило, 5-7 хв.). Виступаючі також пропонують заходи щодо покращення справ. Командир роти порадившись з офіцерами, готує проект рішення загальних зборів особового складу. Він повинен складатися з 4-5 конкретних пунктів, в подальшому (перед його оголошенням) враховуються й пропозиції виступаючих. Кожен пункт проекту постанови повинен відповідати на питання: кому, що, до якого терміну виконати. Наприклад: 1. До 29.08.2002 року підготувати і провести з особовим складом роти диспут на тему: “Про службу та дружбу солдатську.” Відповідальний лейтенант Сергієнко В.С. Командир роти запрошує на збори старших начальників заздалегідь попереджуючи їх про збори і питання, які на них розглядаються. Напередодні проведення зборів командир роти відкриває скриньку і знайомиться з питаннями військовослужбовців, враховує їх під час підготовки до доповіді, по можливості вирішує проблеми. б) При проведенні зборів. У призначений час в народознавчий світлиці збирається, як правило, увесь особовий склад роти. Збори відкриває командир роти, або той, хто його заміщає: “За списком в роті 32 військовослужбовця. На зборах присутні 28. Троє стоять у наряді, один знаходиться в медичній частині (повинно бути не менше 50%). Є пропозиція розпочати роботу зборів. Хто за ? – прошу підняти руку. Хто проти? Хто утримався? (Рішення на зборах приймається, якщо за нього проголосувало більше 50% присутніх). Починаємо нашу роботу. На наших зборах присутні запрошені (назвати звання, посаду, прізвище). Для плідної роботи зборів необхідно обрати президію. Пропоную у складі трьох осіб. Голосуємо за кількісний склад. Хто за?...проти?...утримався?...Приймається. Прошу висувати кандидатури. Записую. 1...2....3.... Є пропозиція припинити висування кандидатур у президію. Хто за?...Проти?... Утримався?.... Приймається. Пропоную за склад президії голосувати списком (якщо вибрано необхідну кількість). Хто за?... Проти?... Утримався?... Приймається. Хто за те, щоб 1.. 2... ...3.. увійшли до складу робочої президії загальних зборів, прошу голосувати. Хто за?... Проти ?.. Утримався?.... Приймається .(Якщо вибрано більше осіб, то голосується по кожній і та , яка набрала просту більшість, входить до президії). Робочу президію прошу зайняти робочі місця. (Далі ведення зборів продовжує один з членів президії – як правило, раніше підготовлена особа). Вашій увазі пропонується порядок денний зборів (доводяться питання згідно оголошення). Треба затвердити порядок денний. Хто за?...Проти?...Утримався?... . Приймається. Нам треба встановити регламент роботи. Є пропозиція – доповідачу надати до 30 хв., виступаючим до 7 хв., збори провести без перерви і закінчити до вечері. Голосуємо. Хто за?... Проти?.. Утримався?... . Приймається. Слово для інформації про виконання рішень попередніх зборів надається лейтенанту Вакулі С.В. (Після виступу цієї особи приймається рішення – взяти до уваги інформацію, або щось конкретніше.) Голосуємо. Хто за?...Проти?...Утримався ?... . Приймається. Слово для доповіді по питанню (зачитати перше питання з оголошення) надається командирові роти капітану Ігнатенко В.В. (Через 30 хв.). Доповідь закінчено. Є пропозиція запитання ставити у письмовій формі, або під час виступу. Голосуємо. Хто за?...Проти? ..Утримався?... . Приймається. Переходимо до обговорення доповіді. Слово має 1...2...3.... Хто ще бажає виступити? (Якщо є бажаючі, то надати їм можливість виступити.) Є пропозиція припинити обговорення доповіді. Голосуємо. Хто за?...Проти?...Утримався?... . Приймається. Слово для відповідей на запитання надається командирові роти (доповідачеві). Є ще запитання? Прошу ставити. Вашій увазі пропонується проект постанови з першого питання. Слово надається рядовому Іваненку Л.Д. (Цей військовослужбовець, як правило, зі складу президії, зачитує проект рішення, підготовлений заздалегідь і доповнений пропозиціями виступаючих). Голосуємо, щоб цей проект прийняти до обговорення (за основу). Хто за?... Проти?... Утримався?... . Приймається. У кого є якісь доповнення? (За кожне доповнення голосується окремо.) І так далі по іншим питанням порядку денного. Наприкінці. Усі питання зборів вичерпані. Які є зауваження щодо ведення зборів? Зауваження приймаються. Збори оголошуються закритими. в) Після зборів: Командир роти повинен проконтролювати написання протоколу зборів у окремому зошиті (див. дод. 23), і надати допомогу відповідальним у підготовці і проведенні заходів згідно рішення зборів. Бесіда Бесіда – найбільш поширена форма доведення інформації та одно-часно отримання цієї інформації від особового складу. Бесіда може прово-дитись як з однією людиною, так і з невеликим колективом військово-службовців і повинна вестися у невимушеній обстановці, зрозумілою та простою мовою, давати можливість взяти участь в ній кожному із слухачів. Бесіда дозволяє глибше виявити інтереси та запити підлеглих, оцінити їх відношення до тієї чи іншої проблеми. Вона повинна бути щирою, конкретною за змістом, цілеспрямованою та переконливою. В кожній бесіді треба виявляти індивідуальний підхід до різних категорій військовослужбовців. Бесіда повинна бути тісно пов’язана із життям та справами особо-вого складу. Загальні положення важливо підкріплювати конкретними фактами, прикладами. Слід продумати, кого з особового складу слід відмітити з кращого боку, кому із воїнів підказати, як ліквідувати упущення в службі, надати корисну пораду, на яких чергових завданнях зосередити увагу підлеглим. Така конкретність викличе у слухачів зацікавленість, прагнення до живого обміну поглядами. Тільки при їх активності буде досягнута мета бесіди. Напередодні проведення бесіди складається план, або план-конспект проведення бесіди і затверджується у командира роти або у заступника командира батальйону з виховної роботи. Методика проведення бесіди така ж, як і при проведенні заняття з гуманітарної підготовки методом бесіди (окрім інформування у вступній частині). В період проведення бесіди можливо використовувати наочні посібники, технічні засоби виховання. Індивідуальна бесіда Індивідуальна бесіда є одним з найважливіших і найбільш дієвих методів вивчення особистісних особливостей військовослужбовців. Слід пам’ятати, що бесіда не повинна зводитися до безпредметної розмови. Вона є цілеспрямованою формою вивчення військовослужбовців і вимагає дотримання певних умов проведення. По-перше, до початку бесіди слід чітко визначити основну мету, продумати послідовність постановки запитань співбесіднику, вивчити всю наявну інформацію, у тому числі результати вивчення документів. По-друге, необхідно потурбуватися, щоб співбесіда проходила у спокійній і довірливій обстановці, при відсутності сторонніх осіб та не переривалась. Всі запитання повинні бути простими і зрозумілими, задавати їх потрібно так, щоб вони сприяли розгортанню єдиної розповіді військовослужбовця про себе, свою життєдіяльність, труднощі проходження військової служби. Бесіда не повинна бути простим спілкуванням. Наперед намічені питання не можуть обмежити зміст розмови – вони лише основні орієнтири її загальної спрямованості. Разом з тим доцільно дотримуватися визначеного плану. При вмілому проведенні бесіди командир може оцінити не тільки потреби, мотиви, нахили, інтереси, риси характеру, пізнавальні процеси, але і виявити глибокі особисті переживання воїна, які в тій чи іншій мірі заважають проходженню військової служби, його думку про стан справ у військовому колективі, про товаришів по службі, командирів тощо. Всю отриману інформацію про особливості особистості, яку вивчають, свої висновки слід застосовувати тільки після проведення бесіди. Слід пам’ятати, що в результаті бесіди важливо не тільки почерпнути потрібну інформацію про військовослужбовця, але і позитивно психологічно вплинути на нього. Під кінець бесіди доцільно висловити побажання , дати корисні поради, які сприяють адаптації до умов військової служби. Як підготувати і провести індивідуальну бесіду з підлеглими?. Індивідуальна бесіда є однією із дієвих форм виховної роботи. Готуючись до неї, необхідно продумати її зміст, хід і спрямованість, вибрати час і місце, створити сприятливі умови її проведення. Це у повній мірі відноситься до ознайомлювальної бесіди. Бесіда повинна бути відвертою, щирою. До неї повинен бути готовий підлеглий. Тому потрібно вміло використовувати природне бажання кожного молодого солдата довірливо поговорити із своїм начальником. Умовно проведення бесіди можна розділити на три етапи: Перший етап – вступний. Головна задача – зняти напругу і настороженість. Для цього можна застосовувати декілька способів:
Другий етап – основний. Спочатку ставляться запитання, які стосуються особистості військовослужбовця (про інтереси, дитинство, школу, відношення до військової служби). Потім слідують запитання, які мають за мету отримання більш певної інформації про воїна. Третій етап – заключний. Головна мета цього етапу – створення позитивного враження від проведеної розмови з відповідним моральним настроєм на добросовісну службу. Також, велике значення має індивідуально-діагностична бесіда командира, психолога роти, лікаря з молодими воїнами, під час якої можна отримати відповіді на питання: як навчався в школі, які мав оцінки за знання, яку здобув спеціальність, чи працював і де, затримувався міліцією, знаходився на обліку у нервово-психологічному диспансері, має якісь хронічні захворювання чи ні? Велику увагу керівники повинні звертати на взаємостосунки з родиною, товаришами по службі і роботі. По закінченні роботи з вивчення молодого поповнення складається список осіб, які мають необхідність у медичному обстеженні. Лікар частини повинен з такими воїнами провести медичне обстеження, і якщо є військовослужбовці з ознаками нервово-психічних захворювань, то вони направляються на консультацію до гарнізонного психоневропатолога або психіатра (дод. № 31). Вечір запитань та відповідей Вечори запитань та відповідей - одна із найбільш поширених оперативних та цікавих форм виховної роботи, яка допомагає військовослужбовцям більш глибоко засвоїти історію України та її Збройних Сил, досвід сьогодення, Конституцію та закони України, Воєнну доктрину та Військові статути Збройних Сил, краще зрозуміти події внутрішнього та міжнародного життя. Разом з тим, вони дають можливість командирам та офіцерам з виховної роботи повніше враховувати та задовольняти духовні і побутові запити військово-службовців, сприяють розширенню їх гуманітарних та військових знань, культурного кругозору, розгляданню і швидкому вирішенню питань, пов’язаних з життям підрозділу та частини. Коло питань, які можуть розглядатися на вечорі, практично необмежене. В залежності від мети призначення, вечори запитань та відповідей проводяться або за одною визначеною темою, або з усіх питань, які цікавлять військовослужбовців на даний період. Це обумовлює особливості їх підготовки та проведення. Проводять вечори за необхідністю, але не менше ніж один раз у 2-3 місяця. Їх тривалість не повинна перевищувати 1,5 - 2 години. Про майбутній вечір запитань та відповідей особовий склад оповіщається завчасно, шляхом усного або письмового оголошення, в якому вказуються тема вечора, місце та час проведення, до якого строку, кому та куди подавати питання. Для збору питань призначаються спеціальні скриньки. Зібрані питання групуються за проблемами і вручаються фахівцям відповідних галузей, для вивчення та підготовки відповідей. Вечір розпочинається вступним словом командира, або його заступника з виховної роботи, в якому роз’яснюється значення вечора, мета його проведення і порядок його роботи. Військовослужбовці знайомляться із запрошеними на вечір, повідомляється кількість питань, які надійшли і порядок відповідей на них. Після цього ведучий послідовно надає слово запрошеним фахівцям, підтримує активність виступаючих та слухачів в обговоренні питань. Ведучий уважно слідкує за часом виступаючих. Важливо, щоб виступи не перетворювались у доповідь або лекцію. Після відповідей на питання ведучий дає оцінку вечору, схвалює військовослужбовців, які проявили активність під час підготовки та проведення вечора. Обмін передовим досвідом З метою покращення навчання, виховання, вдосконалення навичок та вмінь особового складу, командир повинен по крихтам збирати, вивчати і розповсюджувати передовий досвід. Це дасть можливість уникнути дуже серйозних проблем у вихованні і навчанні підлеглих, виконанні ними службових обов’язків. Збір матеріалу щодо передового досвіду йде постійно, і у цьому командирові допомагають усі офіцери, прапорщики і сержанти роти. Набравши декілька пропозицій того, що є кращим, командир із фахівцями вивчає їх і приймає рішення на впровадження у життя підрозділу. Розповсюдження передового досвіду йде кількома шляхами:
Під час усного обговореня передового досвіду (обміну досвідом) є сенс дотримуватись певної методики:
|
|
|
© i-bictashev |