8.        Морально-психологічне забезпечення бойової готовності,

бойового чергування та бойової підготовки

 

10.1. Бойова готовність підрозділу та її складові.

 

Бойова готовність – це стан військ (сил), який дозволяє їм у встановлені строки почати бойові дії, у ході яких успішно виконувати бойові завдання.

 

Існують кілька ступенів (рівнів) бойової готовності. Ступень бойової готовності у мирний час забезпечує своєчасний перевід військ (сил) з мирного на воєнний стан, розгортання і вступ у війну. Нарощування бойової готовності військових підрозділів, частин, з’єднань здійснюється їх переводом як послідовно від нижчого до вищого ступені бойової готовності, так і безпосередньо у вищий ступінь бойової готовності, мінуючи проміжний, шляхом проведення комплексу організаційних, мобілізаційних, технічних і інших заходів у встановлені планами терміни. Чим вищий ступінь бойової готовності військ (сил), тим менше часу необхідно їм для підготовки до виконання бойових задач. Найвищий ступінь бойової готовності визначається спроможністю військ (сил) до негайного виконання бойових завдань.

 

Мобілізаційна готовність – стан військ (сил), які дозволяє їм у встановлені терміни здійснити перехід на організаційно-штатну структуру воєнного часу.

 

Рівень мобілізаційної готовності військ (сил) залежить від:

• § стану мобілізаційних можливостей держави,
• § ступені укомплектованості підрозділів, частин і з’єднань особовим складом,
• § оснащеності зброєю і воєнною технікою за штатом мирного часу, їх бойової злагодженості,
• § рівня підготовки органів управління до виконання задач щодо мобілізаційного розгортання і приведення військ (сил) у бойову готовність.

Обсяг заходів, порядок переходу і часові нормативи визначаються мобілізаційними планами, які розробляються в мирний час.

 

Бойова готовність підрозділу – це такий стан повсякденної життєдіяльності, бойової та морально-психологічної підготовки, техніки і озбро­єн­ня,  який дозволяє точно і своєчасно виконати поставлену бойову задачу.

 

Бойова готовність –  це, перш за все  здатність особового складу  підрозділу діяти згідно свого призначення незалежно від існуючих обставин зовнішнього характеру.

Вимоги до бойової готовності підрозділу:

• § бойова готовність повинна бути постійною;
• § кожен військовослужбовець,  техніка і озброєння що за ним закріплені повинні бути готові до бойового застосування;
• § бойова готовність підрозділу повинна постійно удосконалю­ватись.

Складові елементи бойової готовності підрозділу:

• § морально-психологічний стан особового складу підрозділу;
• § рівень  свідомості та морально-бойових якостей;
• § укомплектованість підрозділу особовим складом, технікою та озбро­єнням;
• § матеріально-технічне забезпечення;
• § рівень бойової та гуманітарної підготовки;
• § рівень підготовки командного складу та їх здатність управляти підлеглими;
• § сувора дисципліна і організованість.

 

            Сутність та зміст морально-психологічного

забезпечення  бойової готовності підрозділу.

 

Концепція виховної роботи в Збройних силах та інших військових формуваннях України виділяє такі основні напрямки МПЗ бойової та мобілізаційної готовності військ (сил), бойового чергування, бойової служби, оперативної та бойової підготовки, специфічної діяльності військових формувань:

• § виховання у військовослужбовців глибокого почуття любові до України, її народу, бойових якостей, духовної та психічної готовності зі зброєю в руках захищати Українську державу;
• § здійснення військово-професійної орієнтації та військово-патріотичного виховання військовослужбовців і призовників;
• § роз’яснення особовому складу внутрішньої та зовнішньої політики держави й необхідності підтримання органів управління, з’єднань і частин у постійній готовності до виконання завдань за призначенням, виховання високої пильності та дотримання військової таємниці;
• § вивчення, аналіз і прогнозування суспільно-політичної обстановки в регіонах, морально-психологічного і релігійного стану у військах, їх можливого впливу на виконання військовими формуваннями поставлених завдань;
• § визначення оптимальних напрямів професійної та службової діяльності кожного військовослужбовця строкової служби і за контрактом, забезпечення психологічної адаптації молодого поповнення відповідно до військового фаху, індивідуальних нервово-психічних особливостей, проведення з ними необхідної профілактичної та корекційної роботи;
• § підвищення особистої відповідальності генералів, адміралів, офіцерів органів управління, військ (сил) і військових комісаріатів за якість відпрацювання відповідних бойових документів, вивчення морально-психічних особливостей і підготовку необхідних ресурсів для виконання завдань особливого періоду, організацію мобілізаційної підготовки офіцерського складу;
• § організаційне і методичне забезпечення психологічної підготовки військовослужбовців для успішної військово-професійної діяльності у повсякденному житті та в екстремальних умовах;
• § навчання командного складу, офіцерів виховних структур методиці та методам МПЗ занять з бойової підготовки військ (сил), а саме – під час проведення стрільб (пусків), водіння бойових машин, тактичних (тактико-спеціальних) навчань, польових виходів, морських походів, польотів, технічної та спеціальної підготовки;
• § роз’яснення особовому складу навчально-бойових нормативів і заходів безпеки під час організації бойової підготовки та службово-бойової діяльності;
• § надання допомоги командирам і штабам в організації змагань на визначення найкращого фахівця, передову частину, підрозділ;
• § створення та підтримання на належному рівні необхідної матеріально-технічної бази МПЗ, розробка і зберігання сучасних технічних засобів виховання й поліграфії та методик їх використання;
• § забезпечення зразковості офіцерів, усього особового складу під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергування, бойової та вартової служби, службово-бойової діяльності;
• § виховання у особового складу бережливого ставлення до навчально-матеріальної бази, бойової техніки, озброєння, їх майстерного застосування;
• § науковий аналіз та впровадження в практику передового досвіду МПЗ дій підрозділів і частин збройних сил інших держав у локальних війнах і воєнних конфліктах, а також миротворчих дій підрозділів Збройних сил України та Колективних сил по підтримці миру СНД;
• § організація взаємодії органів військового управління з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими організаціями, рухами та партіями державницького спрямування з питань МПЗ життєдіяльності військ, військово-патріотичного виховання допризовної та армійської молоді;
• § вивчення і розповсюдження передового досвіду роботи командирів, штабів, органів виховної роботи з питань підтримання військових частин і підрозділів у постійній бойовій готовності, якісного вирішення завдань оперативної та бойової підготовки.

 

Морально-психологічне забезпечення  бойової готовності підроз­ділу – комплекс організаційних, виховних та соціально-психо­логічних заходів, спрямованих на підтримання постійної бойової готовності підрозділу, реалізацію духовного і професійного потенціалу особового складу  під час виконання навчально-бойових завдань, бойового чергу­вання, бойової підготовки.

 

Основні  напрямки  морально-психологічного забезпечення бойо­вої готовності  підрозділу – моральна та психологічна підготовка особового складу під час якої розвиваються моральні та психологічні якості військовослужбовця.

 

До моральних якостей можна віднести такі:

• § любов до рідної землі, свого народу, до держави в якій живеш;
• § відданість національним ідеалам, повага до духовних і матеріальних цінностей свого народу;
• § свідоме  виконання законів, встановлених правил та порядку;
• § вірність історичним традиціям свого народу, патріотизм;
• § свідоме ставлення до виконання свого військового обов’язку;
• § вірність військовим традиціям;
• § повага до товаришів по службі;
• § готовність надати допомогу товаришам;
• § мужність, готовність до самопожертви заради перемоги над ворогом;
• § гуманізм.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення бойової готовності підрозділу:

1. Забезпечення моральної та психологічної готовності та здатності особового складу  виконувати свій конституційний обов`язок по захисту Батьківщини, створення таких умов, які б забезпечили успішну діяль­ність особового складу.

 2. Формування необхідних морально-психологічних та бойових якостей у військовослужбовців, їх особистої  відповідальності за вико­нання покладених на Збройні Сили України  завдання у мирний та воєн­ний час.

3. Своєчасна переорієнтація свідомості військовослужбовців  із мирного на воєнний час під час зростання воєнної загрози, досягнення морально-психологічної переваги над противником і підтримання психологічної рівноваги.

4. Створення та забезпечення реалізації соціальних гарантій військовослужбовців, членів їх сімей, згуртування військових колективів, підтримка військової дисципліни та профілактика правопорушень, задоволення духовних, релігійних і культурних потреб.

Розвиток зазначених якостей здійснюється командирами і начальниками у своїх підлеглих постійно, під час бойової та гуманітарної підготовки, повсякденної життєдіяльності та відпочинку. При  цьому використовуються  різноманітні форми і методи впливу на свідомість. Цей процес прийнято називати виховною роботою.

Алгоритм діяльності  із забезпечення бойової готовності підрозділу може включати: (див. дод. 4)

• § постановка конкретних  задач, інструктаж і навчання молодших командирів і активу практиці виховної роботи стосовно підвищення бойової готовності підрозділу;
• § планування,  організація, підготовка і проведення основних заходів виховної роботи щодо підвищення бойової готовності;
• § організація контролю і надання допомоги молодшим командирам і активу в проведенні системних виховних заходів;
• § турбота про забезпечення зразковості командного складу підрозділу в підвищенні бойової готовності;
• § організація розповсюдження передового досвіду в роботі по забезпеченню бойової готовності підрозділу;
• § постійний аналіз стану виховної роботи, яка спрямована на підвищення рівня бойової готовності з метою внесення необхідних коректив і  підвищення її дієвості та ефективності;
• § постійна увага морально-психологічному стану бойових змін, особового складу що, несе вартову і внутрішню службу;
• § доповідь командиру роти і заступнику командира батальйону з гуманітарних питань щодо проведених заходів та їх ефективності у підтриманні високої бойової готовності.

Важливим елементом бойової готовності підрозділу виступають якісний рівень організації психологічної підготовки та стан техніки і озброєння підрозділу.

 

Психологічна підготовка – комплексний, тісно пов’язаний  з бойовою і моральною підготовкою, навчально-виховний процес спрямо­ваний на формування здібності  військовослужбовців діяти в екстре­мальних умовах навчально-бойової обстановки.

 

Вона складається з :

• § загальної психологічної підготовки;
• § спеціальної психологічної підготовки;
• § цільової психологічної підготовки.

Завдання психологічної підготовки.

1. Формування психологічної стійкості військовослужбовців до психотравмуючих факторів.
2. Прищеплення військовим навичок психічного саморегу­лювання та вольової мобілізації.
3. Оптимізація показників професійної дієздатності психічних функцій військовослужбовців (сприйняття, увага, пам’ять тощо)
4. Створення передумов для реалізації особовим складом воєнних знань, умінь, навичок і сформованих моделей бойової пове­дінки, колективних дій.

Психологічна підготовка особового складу в процесі повсяк­денного бойового навчання здійснюється завдяки відпрацюванню на кожному занятті елементів психологічного загартування військо­вослужбовців.

Організаційні засади психологічної підготовки :

• § планування психологічної підготовки (визначення її загального змісту, цілей та психологічних якостей, що необхідно сформувати у особового складу);
• § спеціальний підбір та застосування умов, прийомів, методів, які під час занять, тренувань  та навчань здійснюють необхідний психоло­гічний вплив;
• § створення та удосконалення матеріальної бази (засобів імітації, спеціальних майданчиків і смуг для проведення занять з психоло­гічної підготовки);
• § розробка методичних посібників та інструктаж керівників занять з питань психологічної підготовки.

Деякі форми психологічної підготовки:

• § обкатка танками;
• § подолання інженерних загороджень:
• § подолання  підривних інженерних загороджень;
• § виконання прийомів рукопашного бою;
• § подолання вогневого лабіринту;
• § стрибки у воду, подолання водних перешкод;
• § подолання димових завіс, лісових завалів;
• § бойові стрільби.

Основні методи психологічної підготовки:

• § імітація;
• § моделювання сучасного бою;
• § навіювання;
• § вправи;
• § переконання;
• § змагання;
• § ігри.

Засоби психологічної підготовки:

• § учбові вибухові речовини, імітатори ядерних вибухів, учбові рецептури отруйних речовин, імітаційні гранати і фугаси, вибухові пакети, вогневі суміші, холості набої тощо;
• § трансляція записів шумових ефектів бою (гарматні постріли, вибухи снарядів, звуки атакуючих літаків, вертольотів тощо);
• § різноманітні інженерні загородження і перешкоди (імітаційні мінні поля, дротові та малопомітні загородження, завали, барикади, зруйновані ділянки шляхів і мостів;
• § спеціально підготовлені групи особового складу, які діють в ролі противника.