Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки

 

11.1. Сутність, мета та завдання  бойової підготовки.

 

Бойова підготовка – це система заходів щодо навчання і виховання військовослужбовців, які проводяться з метою оволодіння військовослужбовцями загальними та військово-професійними знаннями, навичками і вміннями, формування у них морально-психічних та бойових якостей, які необхідні для забезпечення високої бойової готовності військ до надійного виконання завдань щодо захисту Батьківщини; бойового злагодження військових підрозділів, частин і з’єднань та їх органів управління для виконання бойових задач і забезпечення бойових дій відповідно з їх призначенням.

 

Бойова підготовка у Збройних силах проводиться безперервно, послідовно, систематично, планомірно і цілеспрямовано як у мирний, так і воєнний час. Її основою є польовий вишкіл військ. Зміст бойової підготовки відображений у бойових статутах і настановах, програмах бойової підготовки, інших керівних і нормативних документах.

Основна мета бойової підготовки – забезпечення постійної бойової готовності військ (сил) і органів управління на основі озброєння військовослужбовців військово-професійними знаннями, формування у них стійких навичок й умінь ефективного застосування бойової техніки й зброї, розвитку уміння майстерно діяти у різноманітних бойових і навчально-бойових тактичних ситуаціях.

Найголовніше у бойовій підготовці – вивчення і глибоке освоєння військовослужбовцями теоретичних знань та практичних навичок і умінь вимог бойових статутів і настанов, опанування зброєю і бойовою технікою, способами підготовки і введення бойових дій. Головним принципом бойової підготовки є вчити війська тому, що необхідно на війні.

Головним предметом бойової підготовки є тактична підготовка, а основними видами – вогнева, технічна, спеціальна, стройова і фізична підготовка. Всі вони висувають високі вимоги до духовних, психічних і фізичних якостей особового складу і передбачають всебічно організоване та змістовне МПЗ.

 

11.2.Сутність, зміст та напрями морально-психологічного забезпечення тактичної підготовки. 

 

Основою польової виучки військ, бойового загартовування, підготовки військовослужбовців і військових підрозділів до вмілих і злагоджених дій у сучасному бою є тактична підготовка, яка представляє собою навчання особового складу підрозділів, частин, з’єднань, органів управління підготовці і введення бойових дій.

Тактична підготовка включає:

• § вивчення теорії бою,
• § організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дій в бою власних військ і військ ймовірного противника;
• § вдосконалення навичок і умінь командирів, штабів та інших органів управління в організації забезпеченні бойових дій;
• § опрацювання питань бойової готовності та рішення задач із бойового призначення;
• § навчання особового складу індивідуальному та груповому застосуванню зброї, бойової техніки у бойовій обстановці;
• § злагодженість підрозділів, частин і з’єднань різних видів Збройних сил і родів військ тощо.

Саме під час тактичної підготовки, на ротних, батальйонних тактичних навчаннях вирішуються задачі всебічної бойової підготовки воїнів, підрозділів та військових частин. Під час цієї підготовки в умовах, наближених до бойових, воїни на практиці пізнають основні властивості та суттєві особливості сучасного бою, усвідомлюють його вимоги до власних морально-бойових, психічних і фізичних якостей, опановують основи ефективного застосування бойової зброї та техніки у різноманітних навчально-бойових ситуаціях.

Особливість тактичної підготовки полягає у тому, що під час її проведення вимагається від особистості військовослужбовця і військового підрозділу (частини) застосовувати у комплексі всі військово-професійні знання, навички та вміння, проявляти високі морально-психічні якості, яких було набуто у процесі вивчення інших предметів бойової підготовки, загальновійськових дисциплін, гуманітарної підготовки.

Успішне вирішення задач навчань досягаються тоді, коли на них створюється обстановка, яка максимально наближена до бойової, коли ситуація, в якій діють воїни, викликає у них високу фізичну і психічну напруженість, потребує активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості і мужності. З цією метою в бойове навчання слід вносити стрес-фактори сучасної війни. Це – елементи раптовості, небезпеки і ризику, обмежувати час, який необхідний для виконання бойових задач, ускладнити самі навчально-бойові задачі. Для цього вміло можна застосувати у навчаннях імітаційні засоби макетів, створити різноманітні перешкоди, звукові, світлові та інші ефекти.

Значно розвивають психологічну готовність воїна до реального бою навчання, які проводяться на різко пересічній місцевості, з бойовими стрільбами, киданням бойових ручних гранат, наступом через зони загороджень і руйнувань, з обкаткою особового складу танками, з польотами літаків і вертольотів, з імітацією бомбових і ракетних ударів по об’єктах, які розташовані поблизу від своїх військ, висадкою тактичних повітряних десантів.

Із цією метою рекомендуються створити спеціальні смуги психологічної підготовки, які обладнуються на основі смуги перешкод зі створенням елементів бойової обстановки (в населеному пункті, в смузі оборони противника, на марші). На змодельовану обстановку накладаються звукові, світлові та інші стрес-фактори сучасного бою, для чого застосовуються горючі суміші, димові шашки, вибухові пакети, сигнальні (освітлювальні) ракети, звукозапис стрілянини. Для більш успішного проведення занять в окремих військових частинах навчальні смуги, дільниці, поля об’єднуються в навчальне містечко психологічної підготовки, до складу якого входять смуга початкового навчання способам боротьби з танками, смуга одиночного комплексного навчання, навчальне поле з психологічної підготовки в складі підрозділу, смуга психологічної підготовки військових спеціалістів (розвідників, саперів, зв’язківців, танкістів та інших).

Більш докладно проаналізуємо роботу командира та психолога роти під час підготовки і проведення тактичних навчань з бойовою стрільбою, які передбачають навчання з дійсним введенням вогню і представляють вищу форму бойової виучки військ.

У підготовчий період основна увага командирів та їх заступників зосереджується на роз’ясненні особовому складу отриманої навчально-бойової задачі, формуванні у воїнів психічної готовності до виконання завдань навчань у складній обстановці. Особлива увага звертається на молодих воїнів, на тих, хто раніше не був учасником навчань, а також на тих, які мають нервово-психічну нестійкість. З ними проводяться додаткові заняття, бесіди, організовується шефство досвідчених солдат і сержантів над молодими воїнами. Особовому складу роз’яснюється положення міжнародного гуманітарного права в умовах воєнного часу, вимоги щодо дотримання заходів безпеки, правил взаємовідношень з місцевим населенням в районі навчань. Воїни попереджаються про недопущення руйнування доріг, мостів, пошкодження сільськогосподарських угідь тощо. Готується до роботи у польових умовах база гуманітарної підготовки та інформування.

Під час навчань МПЗ спрямовується на оперативне доведення і роз’яснення особовому складу навчально-бойової обстановки і нових задач, його мобілізацію на активні та рішучі дії, подальший розвиток у воїнів психічної стійкості, недопущення під час навчань послаблень і спрощень, збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї, забезпечення організованості, дисципліни, пильності, дотримання заходів безпеки, своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних потреб, підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.

Важливою задачею командира підрозділу і психолога роти на навчаннях є підтримання у особового складу бадьорості, використання будь-якої можливості для організації відпочинку, забезпечення зігрівання воїнів у холодний період року, просушування їх одягу і взуття у дощову погоду, турбота про доставку на бойові позиції гарячої їжі. Для подолання фізичної втоми, зняття морально-психічної напруги, відновлення бойового духу і працездатності важливо вміло слід використовувати всі наявні можливості – від індивідуальних і групових бесід до прослуховування по радіо розважальних програм, показу кінофільмів, організації тренінгів психічного розвантаження.

Робота з особовим складом не повинна припинятися на завершальному етапі та після закінчення навчання. В цей час виховна робота спрямовується на приведення в належний стан зброї і бойової техніки. Як показує досвід, цей період завжди пов’язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, зниженням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може привести до порушення військової дисципліни, вимог безпеки, послабленню пильності, спричинення аварії бойової та іншої техніки, травмування військовослужбовців. Тому, головна задача офіцерів полягає в тому, щоб у результаті вмілого використання всіх методів, форм і засобів впливу на свідомість, підсвідомість, емоційно-почуттєву, мотиваційну і вольову сфери та поведінку воїнів, не допустити зниження їх МПС-у і на цій основі забезпечити підтримання високої активності у вирішенні поставлених завдань.

Під час підведення підсумків навчань, як правило, проводиться аналіз ефективності проведених заходів МПЗ згідно основних етапів навчань, визначається його конкретність, цілеспрямованість, дійовість і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і опрацьовуються рекомендації щодо його впровадження в практику військового навчання і виховання. Особлива увага має приділятися виявленню недоліків у змісті і організації МПЗ, а також визначенню шляхів їх усунення.

Всі перераховані вище проблеми і напрямки роботи знаходять своє відображення в плані МПЗ навчання (див. дод. 2), ефективність якого може бути досягнута лише за вмілої організації і тісної взаємодії заступників командирів з гуманітарних питань (психологів рот), усіх офіцерів-вихователів з командирами єдиноначальниками, штабами, начальниками родів військ і служб, бойовим активом.

 

11.3. Сутність та зміст морально-психологічного

забезпечення  виконання завдань вогневої підготовки

 

Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення приметаного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається та вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій в бойовій обстановці. Саме на це і повинна бути спрямована діяльність заступника командира частини (підрозділу) з виховної роботи.

Для цього слід вивчати матеріальну частину зброї, правил її збереження та обслуговування, основ балістики, ефективних прийомів і способів стрільби, метання ручних гранат, способів розвідки цілей і визначення відстаней до них, способів управління вогнем.

 

Вогнева підготовка – це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів (частин) навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для поразки цілей у бою.

 

У період безпосередньої підготовки до стрільби командир, заступник з виховної роботи, весь актив підрозділу розв’язують такі задачі:

• § турбуються про підвищення у воїнів почуття відповідаль­ності за підготовку зброї і бойової техніки до стрільби;
• § дома­гаються взірцевості активу в дотриманні військової дисципліни, заходів безпеки на стрільбищі, полігоні, у виконанні навчально-бойових задач;
• § ведуть рішучу боротьбу проти спрощень, усувають недоліки, які знижують навчально-виховне забарвлення занять;
• § організують змагання між воїнами, обслугами, екіпажами, відділеннями, оперативно популяризують досвід цих підрозділів.

За кілька днів до початку стрільб або тактичних навчань з бойовою стрільбою командир підрозділу, його заступники, всі офіцери, а також командири відділень, обслуг, екіпажів глибоко вивчають навчально-бойові задачі, роз’яснюють підлеглим умови вправ, порядок їх виконання і заходи безпеки, мобілізують усіх воїнів на ведення влучного вогню. Цій меті служать загальні збори особового складу підрозділу, де конкретно визначається, що необхідно зробити кожному для успішного виконання вогневих задач. Командир і заступника командира з виховної роботи у відповідності з раніше складеним планом інструктують агітаторів і редакторів бойових аркушів, забезпечують їх необхідними матеріалами для роботи в польових умовах: газетами, журналами, брошурами, пам’ятками, чи бланками бойових аркушів і листівок-блискавок. Заступник командира роти з виховної роботи готує для роботи в польових умовах похідний комплект наочної агітації.

На цьому ж етапі проводяться групові та індивідуальні бесіди з командирами відділень, обслуг і екіпажів, механіками-водіями і навідниками, кулеметниками, автоматниками, гранатометниками, операторами протитанкових керованих ракет (ПТКР) та іншими фахівцями.

Для забезпечення дієвості МПЗ щодо безпосередньої підготовці особового складу до стрільб психологи рот, безумовно, повинні знати вимоги програми бойової підготовки і курсів стрільб, умови і особливості виконання вправ з вогневої підготовки, добре володіти зброєю, яка є на озброєнні військового підрозділу, впевнено стріляти з неї.

У період стрільб використовуються такі форми і засоби МПЗ:

• § особисте спілкування командирів усіх рівнів, психолога роти з солдатами,  сержантами, старшинами;
• § бесіди з черго­вими змінами, редакторами бойових аркушів і листівків-блискавків.

У цей період особливо велике значення мають особистий взірець командирів (начальників) і товаришів по службі, ініціатива і оперативність активістів. На стрільбищі обладнуються спеціальні місця, де розмішуються навчальні посібники, пам’ятки, щити з умовами і порядком виконання вправ, плакати, які ілюструють правила стрільб, результати стрільб воїнами і підрозділами, інші засоби наочної агітації. Рекомендуються такі теми матеріалів наочної агітації: “Відмінна стрільба – справа честі кожного воїна”, “Що необхідно знати, щоб влучно стріляти?”, “Товариші! Нам необхідно відпрацювати...” (далі наведені умови вправ і нормативи їх виконання) тощо. Наочно висвітлюються заходи безпеки на стрільбищі. Тут же розгортається похідний комплекс наочної агітації.

Для формування у воїнів позитивного морально-психологічного настрою велике значення має успішна стрільба перших змін, їх високі результати, які зміцнюють у чергових змін впевненість, посилюють їх прагнення також відмінно виконати вправу. У багатьох підрозділах стало правилом, що першими стріляють офіцери, потім командири відділень, відмінні вогневики.

Успіху підрозділів у значній мірі сприяє висока організованість на вогневому рубежі і навчальних точках, відсутність метушні.

Командир підрозділу або психологу роти слід спокійно та терпляче розібратися з помилками, підказати як її усунути під керівництвом командирів взводів і відділень.

Заступник командира роти з виховної роботи організовує усну і наочну пропаганду досвіду кращих стрілків. Про їх досягнення повідомляється і стінної газеті і в бойових аркушах.

Приклад однієї із заміток в бойовому аркуші:

Вітаємо з черговим успіхом! Відмінний екіпаж молодшого сержанта А.Бондаря тільки що виконав вправу.   Результат: перша мішень вражена першою чергою,                         друга – першим снарядом,                         третя – першим снарядом. Оцінка – “в і д м і н н о”.   Зекономлені боєприпаси і моторесурси. Термін виконання вправи скорочено на 1,5 хвилини. Рівняйтесь на передовиків!”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут же рекомендується намалювати мета із слідами влучень, добре слово командира, психолога роти, агітатора, похвала товаришів, заохочення, яке оголошене перед строєм, заклик наслідувати приклад майстрів вогню – все це позитивно впливає на настрій особового складу, на результати подальших стрільб.

Одним із найважливіших напрямів МПЗ вогневого вишколу особового складу є боротьба із спрощеннями і послабленнями. Наприклад, при вишколі танкістів стрільбі інколи штучно створюється для всіх стріляючих одноманітна мішена обстановка; не надаються значення збільшенню екіпажами часу ведення стрільби, хоча за такі помилки потрібно однозначно знижувати оцінку. Такого роду послаблення негативно впливають на бойовий вишкіл особового складу і його МПС.

Вогнева підготовка проводиться в тісному зв’язку з тактичною підготовкою. Вогневе і тактичне згуртування відділень, обслуг і взводів завершується на бойових стрільбах, а рот і батальйонів – на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою. Це вища форма вогневої підготовки підрозділів. Тут найбільш повно відпрацьовуються проблеми організації бою, удосконалюються навички й уміння командирів в управлінні вогнем і маневром підрозділів. На стрільбах у складі підрозділів і на тактичних навчаннях з бойовою стрільбою воїни отримують практику ураження цілей усіма засобами в обстановці, максимально наближеної до бойової.

МПЗ в період підготовки і проведення бойових стрільб у складі підрозділів і тактичних навчань з бойовою стрільбою за своїм змістом, формами та методами має ряд особливостей, які обумовлені такими причинами;

по-перше, тісним взаємозв’язком вогневої підготовки з тактичною та інженерною, з проблемою захисту від зброї масового ураження та іншими дисциплінами бойової підготовки;

по-друге, тим, що дії воїнів і підрозділів повинні базуватися на глибокій обізнаності організації та озброєння і тактики імовірного противника;

по-третє, необхідністю високо організації управління підрозділами і суворого дотримання заходів безпеки.

Першочергові задачі МПЗ в даних умовах в себе включають:

• § забезпечення високоякісної підготовки особового складу як у тактичному, так і у вогневому відношенні;
• § доведені до свідомості кожного військовослужбовця вимог бойових статутів, курсів стрільб і настанов;
• § пропаганда досвіду сучасних збройних конфліктів і локальних війн, а також подібних тактичних навчань і стрільб, які проводилась раніше;
• § передачу командирам передового досвіду організації навчань і стрільб, особливо керування вогнем і просуванням підрозділів;
• § мобілізацію солдатів і сержантів, прапорщиків і офіцерів на правильне засвоєння та точне дотримання заходів безпеки, вимог військової дисципліни;
• § вивчення тактики дій дрібних підрозділів імовірного противника, його озброєння;
• § мобілізацію воїнів на ретельну підготовку до тактичних навчань всієї техніки, зброї, боєприпасів, засобів зв’язку, твердого знання кожним воїном встановлених сигналів взаємодії, відкриття і припинення вогню, порядку заряджання і розрядження зброї, небезпечних напрямків стрільби, а також директриси ведення вогню тощо.

У цей період уточнюється розстановка активу, його підготовка за змістом і формами роботи на тактичних навчаннях і бойових стрільбах.

Перед виходом підрозділів на тактичні навчання до особового складу доводяться тактичні і вогневі задачі, організуються заходи з мобілізації воїнів на своєчасне та надійне укриття бойової техніки, зброї, особового складу. Головною метою має бути досягнення високої боєздатності і боєготовності військових підрозділів, забезпечення умілого використання бойових можливостей сучасної зброї для ураження різноманітних цілей в обмежений термін і в будь-яких умовах.

З отриманням наказу керівника навчань на наступ воїнам роз’яснюються задачі по етапах навчань, порядок наступу і вог­невої взаємодії, сигнали і заходи безпеки. Активу надаються доручення, які безпосередньо пов’язані з виконанням навчально-бойових задач, перш за все, особистим взірцем, переконливим словом мобілізувати воїнів на успішні дії.

Особливо велике значення має особисте спілкування з воїнами командира, його заступників, офіцерів виховних структур. Заохочення солдата, добре слово, сказане на його адресу, інформація про успіхи передовиків – все це підіймає бойовий дух особового складу. Важливо також, щоб воїни старшого призову мали конкретні доручення щодо допомоги молодим воїнам ефективніше поражати мета, які рухаються, безпечніше долати заражені зони, підбадьорювати товаришів по службі у важку хвилину.

Кожний етап підготовки і проведення занять з вогневої підготовки відображається у плані МПЗ  виконання завдань вогневої підготовки

(див. дод. 3 ).

 

11.4.Сутність та зміст морально-психологічного 

забезпечення  виконання завдань спеціальної та

 технічної підготовки.

 

Суттєвий вплив на якість опрацювання дидактично-виховних задач тактичної підготовки чинять технічна і спеціальна підготовки.

Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв’язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково-рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометереологічна служби, автомобільні  війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) і ефективного виконання функціональних обов’язків в різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановці. Особлива увага звертається на практичні заняття, на яких формується і вдосконалюється бойова майстерність.

Отже, зміст цих навчальних предметів і характер навчально-пізнавальної діяльності військовослужбовців визначають військова спеціальність, призначення конкретного військового підрозділу, виду Збройних сил і роду військ, наявна конкретна бойова техніка, зброя і особливості їх застосування у сучасній війні, особливості театру воєнних дій (ТВД), природнокліматичних умов тощо. Цю підготовку спрямовано на вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, опанування правил експлуатації, формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, виховання впевненості в силі та бойових можливостей нашої вітчизняної техніки тощо. У ході цих занять командир має сприятливі умови для військово-патріотичного виховання воїнів, прищеплення їм впевненості у власних діях на сучасній бойовій техніці, формування інтересу до власної військової спеціальності, до військово-технічних знань, виховання організованості, точності, бережливості, мужності, витривалості тощо.

Оптимально організовані заняття на бойовій техніці викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, можливість ефективного використання в бою, формують почуття впевненості в перемогу. Задача заступника командира з гуманітарних питань тут полягає в роз’ясненні особовому складу необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Їх увага акцентується на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє розвитку у військовослужбовців намагання до чіткого виконання своїх обов’язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт.

Робота на бойовій техніці сприяє загартуванню психіки військовослужбовців, особливо в умовах здійснення тривалих і напружених маршів у складних умовах місцевості, погоди, видимості, подолання на маршруті природних і штучних перешкод, зон забруднення, пожеж, руйнувань, під час плавання та під водою.

Під час організації та проведенні занять з технічної підготовки особлива увага психологами рот повинна приділятися дотриманню особовим складом заходів безпеки, неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей в наслідок необережного поводження зі зброєю і бойовою технікою, халатності і недисциплінованістю окремих воїнів, слабкої методичної та професійної підготовленості керівників занять.

 

11.5. МПЗ під час водіння бойових машин та

 автомобільної техніки 

 

Морально-психологічне забезпечення під час водіння бойових машин і автомобільної техніки виховна робота зосереджується на:

• § роз’ясненні механікам-водіям їх вагомої ролі в системі забезпечення необхідного рівня бойової готовності підрозділу;
• § роз’ясненні механікам-водіям вимог статутів, настанов і командування до вивчення, експлуатації та збереження техніки;
• § роз’ясненні умов, порядку виконання вправ із водіння машин і відповідних нормативів;
• § вивченні з водіями пам’яток із водіння машин та інструкції про заходи безпеки під час експлуатації техніки;
• § постановці задач офіцерам, прапорщикам і сержантам та їх інструктуванні по організації виховної роботи під час підготовки і водіння машин;
• § підготовці похідного комплекту наочної агітації для роботи на автодромі чи танкодромі.

Під час підготовки та експлуатації бойових машин необхідно:

• § нагадати водіям умови та порядок виконання вправи (завдання), засоби безпеки;
• § проінструктувати актив підрозділу про форми та методи виховної роботи під час занять (маршу);
• § організувати заохочення кращих водіїв та проінформувати весь особовий склад підрозділу про їх дії, оперативно розповсюдити з цією метою бойові аркуші, листівки-блискавки;
• § ретельно проаналізувати умови скоєних помилок і недоліків та взяти участь у проведенні заходів по їх усуненню;
• § організовувати обмін досвідом кращих водіїв та взаємодопомогу у відпрацюванні вправ та нормативів;
• § звернути увагу на молодих водіїв, а також на тих, хто вперше виконує складні вправи.

Після закінчення заняття підводяться його підсумки, організується заохочення кращих, узагальнюється і аналізується позитивний досвід. Одночасно звертається увага на негативні моменти, які мали місце, проводиться їх аналіз та приймаються заходи з їх усунення.

Організуючі морально-психологічне забезпечення з виконання задач під час водіння бойових машин та автомобільної техніки заступник командира роти з виховної роботи повинен:

• § орієнтуючись на стан справ у підрозділі та вказівки старших начальників, визначати завдання і заходи виховної роботи щодо забезпечення якісного виконання навчальних завдань під час водіння бойових машин та автомобільної техніки;
• § турбуватись про підвищення військово-технічних знань, методичної майстерності офіцерів та покращання якості занять з технічної підготовки;
• § ставити конкретні завдання та інструктувати офіцерів, сержантів, актив підрозділу щодо проведення необхідних заходів виховної роботи;
• § організовувати роз’яснення особовому складу значення технічної підготовки та сучасних вимог до неї;
• § організовувати і проводити основні заходи виховної роботи з виконання завдань технічної підготовки;
• § організовувати військово-технічну пропаганду в підрозділі;
• § організовувати виховну роботу на заняттях з вивчення техніки та водіння машин;
• § скласти план та організовувати виховну роботу під час підготовки і проведення сезонного обслуговування техніки (див. дод. 5);
• § організовувати вивчення та розповсюдження передового досвіду кращих механіків-водіїв;
• § постійно аналізувати дієвість виховної роботи із забезпечення технічної підготовки та вживати заходи з її покращання.

 

11.6. МПЗ під час проведення парко-господарського

 дня (ПГД).

 

Основні заходи щодо обслуговування бойової техніки й зброї проводяться в парково-господарські дні.

 

МПЗ в період підготовки та проведення парко-господарського дня спрямовується на:

• § роз’яснення завдань парко-господарського дня;
• § роз’яснення обсягу робіт кожному солдату, відділенню (екіпажу, обслуги), взводу та вимог про порядок робіт в парках, підтри­мання умов безпеки;
• § організацію змагання за якісне та своєчасне проведення робіт;
• § популяризацію через бойові аркуші, листки-блискавки, місцеві радіо­трансляційні мережі, фотогазети та інші засоби військовослужбовців, які досягли позитивних результатів під час робіт;
• § організацію бесід та обмін досвідом під час перерв між  роботами;
• § випуск підсумкових бойових аркушів, фотогазет тощо;
• § узагальнення передового досвіду обслуговування техніки та озбро­єння.

Планування МПЗ по проведенню парко-госпо­дар­сь­кого дня здійснюється завчасно.(див. дод. 7 )

Заступник командира роти з виховної роботи під час підготовки і  проведення парко-господарського дня (ПГД ) повинен:

• § визначити основні завдання і заходи виховної роботи по виконанню завдань ПГД;
• § скласти план МПЗ з особовим складом підрозділу з підготовки та проведення ПГД;
• § поставити завдання і проінструктувати з питань виховної роботи офіцерів, сержантів та актив підрозділу;
• § організувати підготовку і проведення основних заходів виховної роботи з виконання завдань ПГД;
• § організувати контроль та надання допомоги офіцерам, сержантам, активу в проведенні виховної роботи;
• § вжити заходи щодо своєчасного розповсюдження позитивного досвіду та усунення виявлених недоліків;
• § підвести підсумки виховної роботи з усіма категоріями, які були задіяні в проведенні виховної роботи під час парко-господарського дня.

У проведенні цього дня велика роль належить сержантам і прапорщикам, які безпосередньо організують обслуговуючу діяльність особового складу, забезпечують оптимальне і своєчасне виконання ним запланованих технічних заходів, дають підлеглим конкретні вказівки і поради про те, як краще виконувати поставлені технічні завдання, узагальнюють і розповсюджують передовий досвід, роз’яснюють різноманітні технічні проблеми. В цей день заступник командира роти з виховної роботи за участю активістів організує випуск бойових аркушів і листівок-блискавок, бесіди на технічні теми, повідомлення про воїнів, які відзначилися у процесі обслуговування бойової техніки, зброї, конкретних механізмів, приладів і обладнання.