Організація морально-психологічного забезпечення

виконання завдань вартової служби

 

12.1.Основні завдання морально-психологічного

забезпечення  вартової служби  

 

Вартова служба призначається для надійної охорони та оборони важливих військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті або в дисциплінарній частині. Її несення є виконанням бойового завдання. Для цього споряджають варти.

 

Вартою називають озброєний підрозділ, споряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, що тримають на гауптвахті або в дисциплінарній частині.

Вони бувають гарнізонними, внутрішніми і тимчасовими.

 

МПЗ вартової служби представляє систему роботи командирів (начальників), органів виховної роботи та інших служб щодо формування психічної стійкості і готовності особового складу до несення служби у варті, підтримання його пильності, організованості, дисциплінованості й сприяння оптимального виконання ним завдань вартової служби.

 

Головні завдання МПЗ вартової служби такі:

• § підбір особового складу до несення вартової служби на основі рекомендацій психологічної науки та застосуванням сучасних психодіагностичних методик;
• § всебічна психологічна підготовка особового складу до пильного несення вартової служби в різноманітних технічних і природничих умовах;
• § формування у воїнів почуття особистої моральної відповідальності за сумлінне дотримання вимог Статуту гарнізонної та вартової служби;
• § виховання у особового складу високих морально-психічних і бойових якостей, необхідних для несення вартової служби;
• § підтримання пильності, спостережливості, організованості, позитивного психічного стану в особового складу варти;
• § сприяння зняттю надмірної напруженості у чатових і вартових, оперативне відновлення їх духовних, психічних, психофізіологічних і фізичних сил;
• § аналіз та врахування умов несення вартової служби, їх максимальне наближення до оптимальних;
• § запобігання злочинам та подіям під час несення вартової служби.

 

12.2.Зміст основних етапів морально-психологічного

забезпечення  вартової служби

 

Основні етапи МПЗ вартової служби:

МПЗ підготовки особового складу до виконання завдань вартової служби.

Відбір військовослужбовців, які за своїми якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Підбір військовослужбовців для несення вартової служби.

Морально-психологічне супроводження вартової служби (див. додаток 8)

Зміст першого етапу (тривалість – перші 1,5 місяці служби).

• § вивчення індивідуально-психічних якостей особистості молодого солдата та стану його здоров’я;
• § психологічна підготовка військовослужбовців до ефективного виконання майбутніх завдань вартової служби;
• § аналіз ходу адаптації військовослужбовця (соціальної, психічної, біологічної) до умов військової служби.

В результаті вивчення індивідуально-психічних якостей молодих солдат, стану їх здоров’я необхідно визначити військовослужбовців, які потребують додаткового педагогічного впливу. Така робота повинна проводитись у тісній взаємодії командирів, штабів, органів виховної роботи та медичних працівників.

До військовослужбовців, які потребують додаткового педагогічного впливу відносяться військовослужбовці, які мають:

• § порушення поведінки кримінального характеру;
• § обтяжену спадковість, сімейні проблеми, утікали з дому, схильні до бродяжництва;
• § досвід вживання наркотичних речовин;
• § негативні показники за методиками вивчення особистості “Акцентуації характеру”, “Прогноз”, Соціометрія (явні аутсайдери) тощо.

Жоден військовослужбовець, який потребує додаткового педагогічного впливу  не повинен допускатися до заступання у варту!!!

 

Під час вивчення особистості рекомендується використовувати такі методи:

• § аналіз документів (характеристик, медичних документів із РВК, довідок, особової справи військовослужбовця);
• § опитування за методиками: “Акцентуації характеру”, “Прогноз”, “Суїцид”, “Тип поведінки в групі”, “Тип поведінки особи в конфліктній ситуації”, “Пам’ять на числа”, “Коректурна проба”, “Кількісні відносини” тощо;
• § тестування;
• § соціометрія;
• § узагальнення незалежних характеристик;
• § спостереження тощо.

Висновки за підсумками вивчення військовослужбовця рекомен-дується оформити у особовій справі та на їх підставі скласти відповідні рекомендації командирам (начальникам).

Із прибуттям молодого поповнення до військової частини проводиться поглиблене медичне обстеження, за результатами якого вживаються відповідні заходи щодо відправки осіб, які мають серйозні відхилення у стані здоров’я, до лікувальних закладів для прийняття рішення стосовно подальшої служби.

Протягом перших 3-4 днів організовуються ознайомлювальні бесіди з молодими солдатами. Під час проведення яких особливу увагу слід звернути на такі показники, як рівень загальної освітньої підготовки, розуміння соціального значення військової служби, усвідомлення необхідності виконання свого патріотичного обов’язку, наявність відповідальності й вихованості.

В роботі щодо МПЗ вартової служби потрібно вирішити завдання нейтралізації пасивності, невірного розуміння задач вартової служби, побоювання військовослужбовця опинитись у екстремальній ситуації. Їх вирішення здійснюється, як правило, під час занять з гуманітарної підготовки, годин виховної роботи, правового інформування, групових та індивідуальних бесід, зустрічей з військовослужбовцями, які зразково виконують свої обов’язки у варті, ознайомлення з вартовим комплексом.

Протягом перших 10-15 днів з молодими солдатами проводяться бесіди про історію частини, її завдання, в ході яких звертається особлива увага на задачі вартової служби, роз’яснюються права та обов’язки чатового. Таке ознайомлення з розташуванням варти, постами, облад-нанням, доведенням послідовності дій чатового на посту, порядок застосування зброї підкріплюються прикладами з життя частини. Також організуються вивчення вимог статуту щодо несення вартової служби, заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

Особливу важливість у роботі з МПЗ несення вартової служби набуває аналіз ходу адаптації молодих солдатів до умов військової служби. Необхідність такої роботи обумовлена тим, що враження, які виникають у них в перші години та дні перебування в частині, коли ще не склався первинний військовий колектив надовго, а іноді назавжди визначають їх ставлення до військової служби. У зв’язку з цим потрібно враховувати такі обставини, в яких новачок позбавлений орієнтирів в новій для нього ситуації, неспроможний одразу вірно визначати лінію своєї поведінки, свій рольовий статус.

Під впливом різних стрес-факторів служби у військовослужбовців можуть виникнути різні розлади психіки. Частіше за все, вони виникають у тих, хто до призову у Збройні сили мав значні труднощі особистого, сімейного, побутового характеру, вади у фізичному розвитку, перенесені черепно-мозкові травми, схильності до вживання алкоголю та наркотичних речовин.

Назовні такі стани виявляються у формі необґрунтованої активності або повної апатії, загальмованості реакцій. Особам із ознаками ускладненої адаптації слід надавати психологічну допомогу, приділяти підвищену увагу (не підкреслюючи таке ставлення, аби не образити, чи якимось чином не виділити військовослужбовця з загалу молодих солдатів), роз’яснити тимчасовий характер його негативних переживань. Якщо протягом перших 3 місяців служби не спостерігається позитивних змін у стабілізації стану військовослужбовця, то його заступання до варти необхідно виключити!!!

Для прискорення адаптаційного процесу молодих солдат, роз’яснення їм військового укладу життя, інших питань повсякденної життєдіяльності залучаються командири частин, підрозділів та їх заступники, начальники родів військ та служб, які проводять заняття та заходи організаторської та виховної роботи

Другій етап (тривалість етапу: від 1,5 до 3 місяців служби молодого солдата) – відбір військовослужбовців, які за своїми якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

 Головним завданням цього етапу є підбір осіб, які за своїми індивідуально-психічним якостями можуть бути допущені до виконання завдань вартової служби.

Командирам (начальникам), фахівцям виховної роботи, медичним працівникам слід провести аналіз результатів вивчення індивідуально-психічних якостей військовослужбовців, визначити тих, які належать до “групи ризику”. Деяких з них рекомендується направляти (за необхідності) для поглибленого медичного обстеження до лікувальних закладів, інші мають перебувати під постійним спостереженням лікарів. Такий підхід до роботи з військовослужбовцями, які потребують додаткового педагогічного впливу є обґрунтованим і за будь-яких умов він не повинен бути формальним. У протилежному випадку окремі військовослужбовці такої категорії в змозі дестабілізувати морально-психологічний клімат цілого колективу.

Згідно з поданням комісії професійно-психологічного відбору визначається військовослужбовці, які можуть бути допущені до несення вартової служби. Готується відповідний наказ командира частини. Продовжується робота цієї комісії щодо аналізу перебігу адаптації військовослужбовців. За поданням командирів підрозділів визначається та наказом командира частини затверджується список осіб, які не рекомендовані до несення вартової служби.

Третій етап (тривалість етапу: від 3 місяців до звільнення з лав Збройних сил України) – підбір військовослужбовців для несення вартової служби. Він має включати:

• § психодіагностику стану військовослужбовців;
• § визначення та корегування складу варти та змін у залежності від готовності військовослужбовця виконувати задачі вартової служби, сумісності військовослужбовців;
• § психологічну підготовку особового складу до служби у варті.

Психодіагностику рекомендується проводити методом спостереження за станом військовослужбовця, його здоров‘ям, узагальнення незалежних характеристик, психологічного тестування, опитування.

Особливо потрібно звернути увагу на таких воїнів, які мають неохайний зовнішній вигляд. Вони можуть бути об‘єктами порушень статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, мати низькій рівень соціального статусу у колективі (виявляється за результатами соціометричного опитування). Якщо це підтверджується, то такі військовослужбовці повинні БУТИ ОБОВ‘ЯЗКОВО УСУНЕНІ ВІД ЗАСТУПАННЯ У ВАРТУ до завершення об‘єктивного розслідування.

На підставі спостережень та за результатами опитування особового складу офіцер-психолог має можливість рекомендувати командирам заходи щодо корегування складу варти, підготовки резерву на випадок заміни того чи іншого військовослужбовця (відпустка, хвороба, відрядження, тимчасові зміни психічного стану тощо).

Основний зміст психологічної підготовки особового складу до несення вартової служби на даному етапі полягає у:

• § нейтралізації негативних наслідків втоми, монотонії служби за рахунок змін у змісті самої служби, вчасного проведення ефективних організаційних та виховних заходів;
• § оптимальному розподілі військовослужбовців за постами та змінами з урахуванням їх особистісних якостей, добових ритмів психічної активності, періодів та етапів функціонування психіки в особливих умовах, психічної й психофізіологічної сумісності;
• § забезпеченні загальної психічної стійкості й підтриманні безпосередньої психічної готовності особового складу до виконання задач у варті;
• § створенні та підтриманні позитивної мотивації якісного виконання завдань вартової служби;
• § формуванні й вдосконаленні у військовослужбовців стійких навичок і умінь оптимальної поведінки в екстремальних ситуаціях, що потенційно можуть виникнути у процесі несення служби у варті. Для цього слід практикувати, наприклад, відпрацювання дій чатового під час виконання психологічно обґрунтованих проблемних ситуацій на посту. Це може бути така проблемна ситуація: о 20.30., після здачі парку під охорону варті до чатового звертається командир взводу іншої роти своєї частини, який передає усно команду начальника варти на допуск його і декількох солдатів у бокс для підготовки техніки для представлення комісії наступного дня. Вартовому пропонується оцінити ситуацію і прийняти рішення у ролі чатового та обґрунтувати його, а також спрогнозувати можливий розвиток ситуації.

Четвертий етап (тривалість етапу: від 3 міс. до звільнення з лав Збройних сил України) – морально-психологічне супроводження вартової служби, який має включати:

• § заходи з МПЗ підготовки особового складу до заступання у варту;
• § аналіз та урахування психофізіологічних чинників під час підготовки особового складу варти, які ускладнюють несення вартової служби;
• § підтримання у нього на високому рівні духовних, психічних, психофізіологічних та фізичних сил і своєчасне їх відновлення;
• § формування і підтримання у нього готовності до дій в екстремальних ситуаціях;
• § своєчасне зняття надмірної напруженості особового складу варти після дій в екстремальних умовах;
• § формування позитивного морально-психічного клімату серед особового складу варти та його підтримання на оптимальному рівні;
• § підведення підсумків несення служби у варті та ін.

На етапі підбору особового складу слід проводити його оптимальний розподіл за постами та змінами, виключати можливість заступлення у варту хворих, психічно неврівноважених, військовослужбовців “групи ризику”, які знаходяться в конфлікті, у стані психічного перевантаження. В підборі повинні брати участь:

• § у випадку призначення варти від роти – командир роти, заступник командира роти з виховної роботи, командири взводів, старшина роти;
  • § у випадку призначення варти від батальйону – крім командира баталь-йону, начальник штабу, заступник з гуманітарних питань, медичний працівник.

На теоретичному етапі підготовки особового складу до варти: командири підрозділів, від яких споряджається варта, доводять накази про засудження військовими судами за правопорушення, скоєні особовим складом варти під час несення служби, вимоги Законів України; організують вивчення особовим складом статутів, функціональних обов’язків у варті.

Після цього проводиться практичне заняття на вартовому містечку військової частини. Особливий акцент під час його проведення і інструктажу слід звернути увагу на МПС всього особового складу варти та кожного вартового окремо, психологічну готовність військовослужбовців до виконання функціональних обов’язків на постах, у караульному приміщенні, практичне виконання вартовими основних обов’язків на постах, правильне використання ними зброї.

Якісній організації виховної роботи у варті сприяє її план, який, як правило, спільно пишуть заступник командира роти з виховної роботи і начальник варти. Його затверджує командир роти. У ньому обов’язково передбачаються такі заходи: індивідуальні і групові бесіди; випуск бойових листків, листків-блискавок, присвячених воїнам, які відзначилися у варті; організація читання газет і журналів, прослуховування радіопрограм через навушники; проведення бліц вікторини на знання статуту вартової служби; проведення заходів регуляції психофізіологічного стану особового складу варти тощо.

Прийоми і способи регуляції психофізіологічного стану особового складу під час несення вартової служби:

1. Сприяння оптимальній адаптації психіки чатового до обстановки на посту (наприклад, це – переорієнтація психіки чатового на робочий ритм на етапі нестійкої компенсації в моменти зниження її дієздатності, що спричинені добовим ритмом діяльності людини. В нічний час з 1 до 3 години ночі майже у всіх людей спостерігається зниження психічної активності. Для тих, хто комплектує склад варти, слід не ставити на пост в ці години солдата із нестійкою психікою, особливо тих, хто відчуває вплив суїцидальних думок. В ці зміни мають йти воїни із стійкою психікою, з міцними переконаннями, оптимістів).

Як підняти тонус психіки вартового перед відправленням його на пост? Слід доброзичливо звертатися до кожного вартового, проявити до них водночас як людяність, так і вимогливість; нагадувати, що він йде на пост не відбувати час, а охороняти те, що має відношення до армії та народу України, свій рідний дім; вночі перед заступанням вартовим давати можливість випити склянку гарячого чаю, порадити перемотати онучі.

2. Формування та підтримання в активному стані у особового складу варти мотиви та мотивацію якісного несення служби. Командирам (начальникам), фахівцям психологічної і медичної служб слід знати та враховувати, що через 2-3 місяці постійного перебування воїна на одному й тому посту, значно знижуються його гострота сприйняття, оперативність реакції, гнучкість психіки. Відповідно, різко зростає вірогідність порушень ним статутних вимог. Що робити у таких випадках? Слід:

1) систематично практикувати заступання воїнів на різні пости, періодично міняти зміну несення служби для кожного із них;

2) мати у вартовому приміщенні спеціальну бібліотеку, вирізки з газет про напади на пости, засоби наочної агітації з прикладами правильних дій вартових під час відбиття нападу на пост, під час пожежі тощо;

3) нагадувати перед заступленням до варти про загострення криміногенної обстановки в районі дислокації частини, про те, скільки зараз коштує автомат, про карну відповідальність за порушення правил несення вартової служби тощо.

Для цього необхідно акцентувати увагу воїнів і оголосити:

 

Солдате, пам’ятай! За твоїм озброєнням йде полювання! Найбільш безпечний час нападу на пост – через 20-30 хв. після заступання на пост протягом наступного часу. Тому будь пильним!   Слухай, що відбувається на сусідньому посту, не дай злочинцю вбити товариша! Знай, що злочинець чекає, коли ти заспокоїшся та втратиш пильність! Із-за хвилинного бажання розслабитися на посту ти можеш втратити життя!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Отже, для якісного психологічного супроводження несення вартової служби командирам підрозділів й психологам рот слід проявити турботу про укомплектування вартових приміщень статутами, газетами, журналами, наочними посібниками з описом подвигів воїнів під час несення вартової служби, навушниками для прослуховування радіопрограм, шахами, шашками.

Суттєве значення для підтримання позитивного МПС особового складу варти має своєчасне його забезпечення їжею, питною водою, гарячим чаєм, створення оптимальних умов для відпочинку, утримання вартового приміщення у теплі, чистоті, порядку, попередження обмороження вартових взимку.

Після зміни варти командир і заступник з виховної роботи заслуховують доповідь начальника варти про виконання бойового завдання, про проведення виховної роботи, ознайомлюються із записами осіб, що перевіряли варту, у постовій відомості.

Потім вони проводять детальний аналіз виконання особовим складом варти бойового завдання, виконання кожним вартовим своїх обов’язків у складі варти, аналізуються позитивні аспекти під час несення служби та акцентується особлива увага на недоліках (коли вони допущені) і вказуються про те, як їх уникнути у майбутньому. Після цього дається загальна оцінка  несення служби, заохочуються ті, які відзначилися під час її несення.