Морально-психологічного забезпечення військової дисципліни

та профілактики правопорушень

 

13.1. Система роботи щодо зміцнення військової дисципліни

 

Дисципліна (від латинського слова disciplina – суворий порядок) - важлива соціологічна категорія, яка характеризує складне та багато­гранне суспільне явище.

В статуті військова дисципліна визначається як бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні кожним військо­во­службовцем військового обов`язку та особистої відповідальності за захист народу України, його свободи й незалежності.

Військова дисципліна досягається шляхом:

• § вихованням високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку вірності Військовій присязі;
• § особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов’язків, вимог військових статутів;
• § формування правової культури військовослужбовців;
• § умілого поєднання повсякденної вимогливості командирів і начальників до підлеглих без приниження їх особистої гідності з дотримання прав і свобод, постійної турботи про них та  правильного застосування засобів переконання, примусу й громадського впливу колективу;
• § зразковим виконанням командирами  військового обов'язку, їх справедливого ставлення до підлеглих;
• § підтримання у військових об’єднаннях, з’єднаннях, частинах (підрозділах), закладах та установах необхідних матеріально-побутових умов статутного порядку;
• § своєчасного і повного забезпечення військовослужбовців всім необхідним;
• § чіткої організації і повного залучення особового складу до бойового навчання.

Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця:

• § дотримуватися Конституції та законів України, Військової присяги неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів;
• § бути пильним, зберігати державну та військову таємницю;
• § додержуватись визначених військовими статутами правил взаємо-відносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство;
• § виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і  додержуватись військового етикету;
• § поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Основні ознаки  військової дисциплінованості.

1. Свідомий характер виконання службових обов‘язків.
2. Системність та чітка  упорядкованість службової діяльності.
3. Відповідальне ставлення до виконання бойових задач, несення вартової та внутрішньої служб, збереження озброєння та воєнної техніки.
4. Знання та дотримання вимог статутів і військової присяги.
5. Розумна ініціатива та безумовна і точна старанність.
6. Високо моральні взаємовідносини з товаришами у військовому колективі.
7. Постійна готовність до виконання поставлених завдань, розпоряд-жень наказів у рамках службової діяльності.

 

Морально-психологічне забезпечення дисципліни та профілактика правопорушень – це система організаційних, соціально правових та виховних заходів, спрямованих на формування і розвиток у військовослужбовців особистої відповідальності за свідоме виконання військової присяги, функціональних та службових обов`язків, вимог Конституції, військових статутів, наказів командирів і начальників, досягнення необхідного рівня морально-психологічного стану (МПС) особового складу.

 

Система роботи із зміцнення дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині) – це комплекс заходів і основних напрямків роботи командирів (начальників) щодо досягнення у підпорядкованих військових підрозділах (частинах) позитивного МПС-у особового складу, свідомої дисциплінованості військовослужбовців, бездоганного та неухильного дотримання ними порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

 

Ця система має відповідати вимогам Міністра оборони та передбачає:

По-перше, глибоке вивчення, осмислення й усвідомлення командирами (начальниками) основних вимог статутів, військового законодавства України, наказів Міністра оборони щодо зміцнення військової дисципліни.

По-друге, регулярну роботу посадових осіб у підпорядкованих їм підрозділах із всебічного вивчення стану служби військ, військової дисципліни та правопорядку, виконання особовим складом у повсякденній життєдіяльності вимог законів, статутів, наказів і директив Міністра оборони та інших керівних документів;

По-третє, заслуховування звітів командирів підрозділів та інших посадових осіб про стан військової дисципліни, їх особистий внесок у її зміцнення, формування і розвиток дисциплінованості у кожного воїна.

По-четверте, підведення підсумків роботи із зміцнення військової дисципліни та правопорядку відділеннях (екіпажах, обслугах), взводах, ротах (батареях), батальйонах (дивізіонах), полках (на кораблях) згідно вимог Міністра оборони.

По-п’яте, вивчення, аналіз, узагальнення і впровадження передового досвіду роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку.

По-шосте, чітку організацію методичної роботи, яка передбачає навчання підлеглих командирів (начальників) практиці МПЗ військової дисципліни та профілактики правопорушень.

По-сьоме, постійну турботу про покращення якісної характеристики та рівня підготовленості суб’єктів МПЗ військової дисципліни, правопорядку і профілактики правопорушень.

По-восьме, систематичний аналіз, корегування і затвердження планів роботи підлеглих посадових осіб щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку згідно вимог Міністра оборони та інших старших начальників.

 

13.2. Зміст та основні напрямки МПЗ військової

 дисципліни та  профілактики правопорушень

 

Методи МПЗ військової дисципліни – це способи та прийоми впливу на свідомість, підсвідомість, мотиваційну, емоційно-почуттєву і вольову сферу психіки військовослужбовця, його поведінку й військово-професійну діяльність з метою досягнення бездоганного ставлення до виконання службових обов’язків.

 

До них належать:

• § методи довір’я, поваги до особистості військовослужбовця та її гідності;
• § методи формування свідомості особистості воїна (переконання, заохочення, примус);
• § метод особистого прикладу командира (начальника);
• § метод доручення підлеглому;
• § метод вправи;
• § метод створення  ситуацій, що виховують;
• § метод осуду негідної поведінки військовослужбовця;
• § психодіагностичні, психокорекційні, психореабілітаційні методи тощо.

 

Форми МПЗ військової дисципліни – це організаційні заходи, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою усвідомлення військовослужбовцями вимог законів, статутів, моральних норм поведінки та їх свідомого неухильного дотримання.

 

Форми залежать від:

• § стану військової дисципліни та правопорядку в підрозділі (частині);
• § рівня МПС-у особового складу;
• § поставлених завдань та інших чинників.

Найчастіше застосовуються індивідуальні і групові форми МПЗ військової дисципліни.

Основні напрямки морально-психологічного забезпечення війсь­кової дисципліни:

• § роз’яснення суті  військової дисципліни, законів, статутів, наказів командирів і начальників;
• § підтримання в підрозділах нормального морально-психологічного клімату;
• § виховання високих морально-бойових якостей, свідомого ставлення до виконання військового обов’язку;
• § формування  розуміння необхідності підтримання  статутного поряд­ку;
• § забезпечення взірцевості офіцерів, прапорщиків, молодших коман­дирів;
• § вивчення та корегування соціально-психологічного клімату;
• § вивчення та прогнозування  соціально-психологічних процесів, профілактика негативних проявів у поведінці особового складу, зняття психологічних навантажень;
• § оцінка соціальних умов  служби, побуту та їх вплив на стан військової дисципліни;
• § забезпечення соціально-психологічної адаптації  молодого попов­нення та соціально-психологічне супроводження військово-профе­сійної діяльності особового складу;
• § організація і проведення правової підготовки;
• § розробка методик та участь у проведенні професійного добору та комплектуванні підрозділів;
• § вивчення, аналіз морально-психологічного стану та військової дисци-пліни в підрозділах;
• § систематичне проведення заходів спрямованих на успішне виконання завдань гарнізонної, вартової та внутрішньої служб;
• § навчання офіцерів, прапорщиків і сержантів системному підходу, ви-користання форм і методів роботи щодо зміцнення військової дисци­пліни та правопорядку.

Організація роботи щодо укріплення військової дисципліни в підрозділі залежить від сукупності обставин, факторів та умов життєдіяльності конкретного підрозділу. Але є і загально визначені системи, алгоритми та технології цієї роботи. Можна виділити найважливіші елементи системи роботи щодо зміцнення військової дисципліни (див. дод. 9, 10):

• § розробка типової план-системи роботи керівного складу щодо зміцнення військової дисципліни;
• § планування і проведення заходів щодо навчання підлеглих командирів формам і методам роботи із зміцнення військової дисципліни;
• § об'єктивна оцінка стану військової дисципліни в підрозділі;
• § оцінка морально-психологічного стану особового складу;
• § планування на підставі аналізу військової дисципліни та морально-психологічного стану підлеглих конкретних виховних заходів;
• § безпосереднє проведення запланованих заходів;
• § аналіз ефективності проведених заходів;
• § корекція планів виховної роботи щодо зміцнення військової дисципліни та правопорядку.

Планування морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та правопорядку у підрозділі

Основним документом, що містить у собі систему організаційних та виховних заходів щодо підтримання на належному рівні військової дисципліни та правопорядку у підрозділі є план психологічної роботи на місяць.

Заступник командира роти з виховної роботи кожного місяця в окремому розділі цього плану (див. додаток 1), передбачає конкретні заходи, які необхідно провести з метою забезпечення високого рівня дисциплінованості особового складу. Спрямованість та змістовна суть запланованих заходів повинна відповідати тій ситуації яка існує конкретно у відповідному підрозділі.

Важливою умовою під час планування заходів є виключення формалізму, забезпечення тісного взаємозв’язку процесів планування й вивчення, та аналізу морально-психологічного стану особового складу.

В кінці кожного місяця доцільно аналізувати ефективність проведених заходів та вносити необхідні корективи у систему морально-психологічного забезпечення військової дисципліни у підрозділі.

Крім того деякі офіцери з метою систематизації особистої діяльності щодо підтримання дисциплінованості підлеглих, складають особисті плани роботи  в яких передбачають етапи, напрямки, алгоритми роботи на більш триваліший  термін (квартал, період навчання, рік).

Керівними документами передбачено конкретні форми і методи роботи керівного складу щодо МПЗ військової дисципліни.

 

Навчання та обмін досвідом роботи щодо практики зміцнення військової дисципліни рекомендується проводити з:

• сержантами                                              – двічі на місяць;
• прапорщиками                                         – щомісячно;
• офіцерами підрозділів                             – щомісячно;
• командним складом військових частин – щоквартально.

Навчання офіцерів, прапорщиків, сержантів системному підходу, сучасним формам і методам роботи з підлеглими, передовому досвіду роботи щодо зміцнення військової дисципліни планується та проводиться не менше двох разів на місяць.

Відомо, що безпосередній вплив на військову дисципліну має МПС особового складу, який слід оптимізувати згідно вимог Конституції та законів України, статутів Збройних сил, Військової присяги та наказів Міністра оборони. Для цього на:

• § командирських зборах і навчально-методичних заняттях під час підго-товки до зимового і літнього періодів навчання плануються та прово-дяться заняття з командирами підрозділів (частин) із проблем організації служби військ, навчання, виховання і забезпечення побуту особового складу;
• § щомісячних семінарах з офіцерським складом аналізуються актуальні проблеми зміцнення МПС-у особового складу і військової дисципліни, визначаються оптимальні шляхи посилення ефективності їх управлінь-ської діяльності щодо профілактики правопорушень та встановлення здорової морально-психологічної атмосфери у військових колективах;
• § заняттях з бойової, гуманітарної і правової підготовки організовуються поглиблене вивчення всіма категоріями особового складу вимог стату-тів, законодавчих актів, що стосуються їх життєдіяльності.

Зусилля психологів підрозділів зосереджуються на індивідуальній роботі з військовослужбовцями усіх категорій безпосередньо у підрозділах для визначення детермінант їх девіантної поведінки, надання їм своєчасної соціально-психологічної, психологічної та інших видів допомоги, проведення сучасних профілактичних заходів. Вони організовують систематичне медичне спостереження військовослужбов-ців, що належать до “груп ризику”, проводять з ними постійну виховну і психокорекційну роботу.

13.3. Методика аналізу та підведення підсумків стану

 військової дисципліни у військовій частині та підрозділі

 

Аналіз стану військової дисципліни – це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, з метою виявлення реального її стану, виявлення причин порушення, оцінки ефективності заходів щодо її зміцнення, визначення додаткових заходів для її покрашення.

 

Вивчення та аналіз дисциплінарної провини – це серйозна аналітична робота, яка потребує від командирів, заступників з гуманітарних питань (психологів) знань сучасних досягнень прикладної психології та соціології, відповідних професійних навичок та вмінь.

Аналіз та підведення підсумків стану військової дисципліни повинен проводити особисто командир підрозділу. Що перевіряється під час аналізу стану військової  дисципліни  у підрозділах?

 

Планування - в підрозділах	- план психологічної роботи на місяць;
Система роботи командирів під-розділів та психологів рот щодо зміцнення військової дисципліни	- типова план-система роботи; керівного складу щодо зміцнення військової дисципліни;
Особистий план роботи на місяць щодо зміцнення військової дисципліни (командир підрозділу та заступник командира роти з виховної роботи)	- особистий план роботи на місяць;
Проблемно-цільова робота (щомісячно у підрозділах)	- звіти про проведену роботу;
Навчання сержантів (двічі на місяць) щодо практики зміцнення військової дисципліни	-плани-конспекти керівників занять; - плани інструктивно-методичних занять;
Підсумки військової дисципліни - в підрозділах – щотижнево; - у взводах, відділеннях – щоденно	- матеріали; - протоколи;
Облік Щомісячно	- журнал обліку грубих порушень військової дисципліни, учинених військовослужбовцями
Наочна агітація	- схеми на підведення підсумків військової дисципліни за рейтинговою системою визначення кращих;
Матеріали розслідувань	- матеріали розслідувань злочинів і подій; - матеріали розслідувань грубих порушень військової дисципліни; - матеріали розслідувань травм;
Індивідуальна робота	- план індивідуально-виховної роботи на місяць; - аналітичні матеріали по результатам індивідуальної роботи з підлеглими;
Особові справи на солдат (в підрозділах)	- автобіографія; - карта професійно-психологічного відбору; - листування з батьками; - психологічні характеристики за кожен період служби; - лист індивідуальної бесіди; - службова картка; - лист доведення законів; - медична характеристика

Перелік документів що, як правило, ведуться під час оцінювання та аналізу морально-психологічного стану та військової дисципліни особового складу підрозділу:

1. Особова справа військовослужбовця.
2. Службова картка.
3. Карта професійно-психологічного відбору.
4. Матеріали опитувань, анкетувань, тестування (висновки, ре­ко­мен­дації).
5. Списки військовослужбовців, які потребують додаткового впливу.
6. Список неформальних лідерів та їх характеристика (спря­мо­ваність)
7. План-графік індивідуально-виховної роботи з підлеглими, та ма­те­ріали з нотатками по результатам бесід.
8. Список порушників військової дисципліни.
9. Аналіз морально-психологічного стану особового складу та вій­ськової дисципліни ( за кожний місяць).
10. Матеріали листування з батьками.

 

Офіцери повинні своєчасно виявляти причин існуючих проблем, визначати негативні тенденцій, що сприяли скоєнню дисциплінарного порушення, аналізувати всі обставини, що привели до порушення, вживати заходів щодо відповідного впливу на порушника та проведення профілактичної роботи з попередження порушень з боку військово-службовців.

На етапі збору інформації основними методами роботи офіцера виступають спостереження, бесіди, вивчення документів, опитування, соціометрія тощо. Їх кваліфіковане використання дозволяє отримувати досить повну і різнобічну інформацію. Разом з тим, практика свідчить про те, що для багатьох командирів і начальників етап аналізу зібраної інформації та підготовка висновків й прийняття рішення викликає труднощі і проблеми.

Під час аналізу чисельної та розбіжної інформації, необхідно вирішити такі  задачі, як виявлення характерних причин та передумов дисциплінарних порушень, оцінити їх наслідки, спланувати заходи попередження порушень.

Приблизна програма аналізу дисциплінарної провини.

І. Об’єктивна та суб’єктивна характеристика провини та обставини її здійснення включає:

• § оцінку часу здійснення можливої провини;
• § оцінку місця де відбулася подія;
• § врахування й з’ясування кола всіх учасників події;
• § уточнення суті провини (яке правило порушене, до якої діяльності воно має відношення, які технічні засоби та матеріальні цінності були використані, чи має місце матеріальний збиток або пошкодження здоров’я, у якому ступені);
• § з’ясування коли, яким чином й кому першому стало відомо про вчинок;
• § аналіз відомостей про особу що скоїла порушення (його морально-психологічні якості, стан, взаємовідносини з товаришами по службі);
• § підбір військовослужбовців яких доцільно залучити для з’ясування обставин та суті порушення;
• § проведення діагностичної бесіди з вірогідним порушником.

ІІ. Соціально-психологічна характеристика включає аналіз:

• § мотивів та ступінь провини (навмисне, ненавмисне, злочинне по­ру­ше­н­ня військового порядку; необережність, халатність, недбалість, та ін.;  у стані сильного хвилювання, страху, обурення, образи; свідомо, підсвідомо; перевищення міри необхідної оборони; незнання порядку служби при умові, що військовослужбовець повинен знати відповідні вимоги і має можливість щодо цього);
• § обставин які пом’якшують провину (нечітке керівництво, помилки при постановці задачі та організації діяльності керівником; без­контрольність, потурання, низька вимогливість, безкарність, око­за­ми­лювання; погано поставлене вивчення статутів та інших нор­мативних документів, наявність недоліків у правовій пропаганді; низька згуртованість колективу, відсутність громадської думки, яка осуджує порушення військової дисципліни; наявність у підрозділі негативних традицій, відповідних змісту цієї провини, наявність негативних прикладів);
• § обставин які обтяжують провину (повторна провина; під час ви­ко­нання службових обов’язків; нетверезий стан; співучасть у груповій про­вині; надмірні негативні наслідки провини).

ІІІ. Соціально-психологічні наслідки провини та реакція на неї.

• § кому і яку соціально-психологічну шкоду було завдано про­виною, який вплив має провина на  внутрішньо-колективний статус військово-службовця та його ставлення до товаришів по службі,  які можливі в зв’язку з провиною зміни в системі взаємостосунків особового складу підрозділу, в кліматі колективу?
• § внутрішня реакція військовослужбовця на власний вчинок (задо­во­леність досягнутим результатом та, як наслідок, закріплення не­дис­ци­плінованості; покаяння, докори совісті, почуття сорому, провини  та жа­лю; надмірна емоційна реакція – страждання , переживання, страх перед по­ка­ранням).

IV.Колективно - групові реакції на провину:

• § провина викликає осуд колективу;
• § провина сприймається у колективі байдуже, може пройти непо­мі­че­ною;
• § провина отримала співчуття, викликала почуття жалю, піднявся внутрішньо-колективний статус військовослужбовця ;
• § провина може викликати наслідування, спровокувати аналогічні порушення дисципліни з боку інших військовослужбовців.    

На підставі проведеного аналізу офіцер може зробити певні висновки про:

• § характер провини (назначена, груба, близька до правопорушення );
• § причини провини, в тому числі психологічні (недисциплінованість, соціально-психологічна нестійкість, негативний емоційний стан);
• § за яких умовах провину можна було б попередити та з чиєї вини її не попередили;
• § які недоліки в дисциплінарній практиці, в роботі з конкретним військовослужбовцем виявила провина, як необхідно впливати на військовослужбовця.

На основі висновків командир:

• § намічає комплекс додаткових заходів із запобігання подібних подій і грубих порушень військової дисципліни на перспективу;
• § доводить заходи до підлеглих командирів, ставить їм задачі і спільно із психологом роти мобілізує актив підрозділу на їх виконання;
• § здійснює контроль (особисто, через своїх заступників) за дієвістю запланованих заходів.

Після здійснення зазначених вище заходів командир оцінює стан військової дисципліни, що представляє судження командира (начальника) про хід виконання військовослужбовцями підрозділу порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Для цього посадові особи, які це здійснюють, керуються вимогами Міністра оборони.

Заключний етап аналізу стану військової дисципліни – це виступ командира перед особовим складом підрозділу. Наприклад, командир роти, виступаючи на загальних зборах особового складу, у своїй доповіді “Про стан військової дисципліни в роті за минулий тиждень і шляхи її зміцнення”:

• § наголошує, як у цілому особовим складом виконуються вимоги Міністра оборони, інших старших командирів (начальників) із проблем зміцнення військової дисципліни і покрашення служби військ;
• § нагадує основні завдання, які вирішувала рота за минулий тиждень і як вплинула дисциплінованість особового складу на їх розв’язання;
• § відділяє тих військовослужбовців, які відзначилися при виконання цих завдань, і дає позитивну характеристику їх діям;
• § оголошує кількість заохочень, які отримані особовим складом роти; звертає увагу на їх види, за що і кім були заохочені;
• § аналізує порушення військової дисципліни (події, злочини тощо), які допущені особовим складом (називає конкретні порушення, визначає порушників, наводить причини цих порушень); оголошує, що дисципліна названих військовослужбовців оцінюється “незадовільно”;
• § порівнює кількість і характер порушень з минулим періодом і зробить висновок про покращення чи погіршення стану військової дисципліни в роті;
• § показує, як вплинули порушення військової дисципліни на виконання ротою бойових, навчально-бойових і повсякденних задач;
• § аналізує роботу щодо зміцнення військової дисципліни, яка була зроблена у роті посадовими особами, та показує їх результати;
• § визначає кращі відділення і взводи у роті за станом військової дисципліни;
• § особливо вказує на ті відділення і взводи у роті, в яких стан дисципліни низький або не поліпшується;
• § визначає місця відділень і взводів в роті за станом військової дисципліни;
• § формулює висновок про загальний МПС у роті та окремих відділеннях і взводах, які вимагають до себе особливої уваги у зв’язку з низьким станом військової дисципліни;
• § визначає конкретні заходи, спрямовані на зміцнення військової дисципліни, покращення МПС-у особового складу роти.

У висновку підведення підсумків варто заохотити тих військово-службовців, які визначилися, та накласти стягнення на порушників.

Практично, аналогічним чином проводяться аналіз стану військової дисципліни з особовим складом відділення, взводу (щодобово).

Про грубі порушення військової дисципліни підлеглими командири, від командира роти (батареї) до командира військової частини включно, доповідають прямим начальникам за підпорядкованістю щотижнево та щомісячно.

Грубі порушення військової дисципліни, які не містять ознак складу злочину заносяться до Журналу обліку грубих порушень військової дисципліни, вчинених військовослужбовцями (див. дод. 11) в підрозділах та  військових частинах.

 

Підведення підсумків стану військової дисципліни проводиться:

 

У відділеннях - щоденно
Командир відділення	з усім особовим складом відділення (не більше 5-7 хвилин).	Підсумки стану військової дисципліни  підводить окремо по кожному солдату,  оцінюючи: § відношення до навчання; § виконання розпорядку дня, внутрішнього порядку, дотримання правил особистої гігієни, дисципліни строю; § дотримання правил носіння одягу і віддання честі; § дотримання вимог настановлення з експлуатації, використання та збереження бойової техніки та зброї; § особисту дисципліну, пунктуальність виконання статутів, наказів та інструкцій при несенні бойового чергування, вартової та внутрішньої служб; § виконання норм  моралі та зразковості у взаємовідносинах з товаришами, в особистій поведінці на службі та поза нею; § відношення до негативних вчинків; § при необхідності заохочує, або накладає стягнення на військовослужбовців

 

 

 

 

 

У взводах - щоденно
Командир взводу	з особовим складом взводу	Оцінює: § якість виконання взводом поставлених завдань; § стан військової дисципліни  та статутного порядку у відділеннях; § якість виконання військовослужбовцями службових обов`язків; § відношення особового складу до навчального процесу, несення вартової та внутрішньої служб (виділяє кращих); § зовнішній вигляд, стройову виправку - кожного солдата (назвати кращих та гірших); § при необхідності  заохочує або накладає стягнення на підлеглих військово-службовців.
	окремо з сер­жантами-команди­ра­ми­ від­ді­ле­нь. (не більше 10 хв­и­­лин)	§ відмічає відділення, в яких краще вирішувалися завдання підтримання міцного статутного порядку, краще проходили заняття та самопідготовка; § аналізує ефективність дисциплінарної практики; § ставить завдання командирам відділень щодо усунення недоліків; § доводить завдання, які поставлені перед взводом на добу та шляхи їх виконання; § визначає місце по рейтингу кожного від-ня.

 

У роті - щотижнево
Командир ро­ти	з особовим­ складом роти.	Оцінює: § виконання в цілому вимог наказів та директив Міністра оборони України; § якість виконання ротою поставлених завдань, та проведення занять; § кожний взвод та відділення  (відмічає кращі); § дієвість організаційних та виховних заходів; § рівень організації служби військ. Визначає: § кращих військовослужбовців (розповсюджує досвід їх роботи); § військовослужбовців, дисципліна яких оцінюється незадовільно і які недоліки їм треба усунути.
Взагалі необхідно: § провести глибокий аналіз причин, які сприяли скоєнню подій, злочинів, грубих порушень військової дисципліни, намітити конкретні заходи по їх профілактиці. § визначити завдання, які поставлені перед ротою та шляхи їх виконання. При необхідності заохотити або накласти стягнення на військовослужбовців;
	Окремо з сержан­тсь­ким складом.	§ оцінити особисту дисципліну сержантського складу; § їх участь в дисциплінарній практиці; § поставити завдання щодо подальшого підтримання військової дисципліни на належному рівні; § визначити місце за рейтингом кожного відділення.
	При оцінці діяльності старшини роти	§ особливу увагу звернути на роботу з молодшими командирами і повноту виконання ними службових обов`язків; вказати на недоліки в несенні служби особами  добового наряду, в підтриманні статутного внутрішнього порядку в роті, дотриманні правил носіння форми одягу солдатами та сержантами і поставити завдання на черговий тиждень.
	Окремо з командирами взводів ­(не більше 20 хвилин)	§ дати особисту оцінку кожному командиру, проаналізувати стиль його роботи по ви­хованню, підтриманню необхідного рівня військової дисципліни, підвищенню морально-психологічного стану особового складу.
		§ особливу увагу звернути на стан індивідуально-виховної роботи та  взаємо-відносин між військовослужбовцями, роботу по згуртуванню військового колективу, забезпеченню особового складу всім необхідним для нормальної життєдіяльності; § дати оцінку стану дисциплінарної практики; § поставити індивідуальні завдання коман-дирам взводів на наступний тиждень; § визначити місце за рейтингом між відділеннями та  взводами роти

 

Аналізуючи стан військової дисципліни та роботу підлеглих необхідно керуватись: § результатами особистої роботи, роботи офіцерів управління в роті; § результатами контролю за ходом учбового процесу, несення бойового чергування, вартової та внутрішньої служб, виконання розпорядку дня; § висновками старших начальників; § аналізом дисциплінарної практики командирів та начальників; § результатами розслідування причин грубих порушень.

 

Перелік документів, які необхідно мати посадовим особам підрозділу з питань зміцнення військової дисципліни

Командир відділення (розрахунку, екіпажу):

• § список особового складу відділення, розрахунку, екіпажу;
• § соціально-демографічні дані на кожного військовослужбовця;
• § відомості про кількість заохочень і стягнень у кожного із них.

Командир взводу:

• § щоденник індивідуально-виховної роботи з рядовими і сержантами взводу;
• § список особового складу взводу;
• § відомості про заохочення і стягнення, застосовані до особового складу взводу (вони відображаються в службовій картці військовослужбовця);
• § соціально-демографічні дані особового складу взводу;
• § журнал обліку порушень військової дисципліни та громадського порядку особовим складом взводу, які не мають складу злочину;
• § протоколи загальних зборів взводу;
• § список порушників військової дисципліни;
• § списки ознайомлення особового складу із заходами безпеки під час поводження із технікою та зброєю, отруйними речовинами;
• § списки доведення (під розпис) положень статей закону про кримінальну відповідальність (за самовільну відлучку, самовільне залишення частини, дезертирство, непокору, погрозу начальникові, порушення статутних правил взаємовідносин, зґвалтування, про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі).

Психолог  роти:

• § план психологічної роботи зі звітними матеріалами;
• § щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, солдатами;
• § список порушників військової дисципліни, повні дані по них, а також матеріали адміністративних розслідувань;
• § соціально-демографічні дані про солдат, сержантів, прапорщиків і офіцерів роти, характеристику на кожного військовослужбовця підрозділу;
• § матеріали аналізу результатів військової дисципліни в роті за кожний тиждень та заходи щодо її зміцнення;
• § облік грубих порушень військової дисципліни, що скоєні офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти, які не мають складу злочину;
• § службові картки;
• § облік оцінок кожного військовослужбовця роти за особисту дисциплінованість;
• § список активу і матеріали роботи з ним;
• § відомості про дисциплінарну практику офіцерів і сержантів роти.

Командир роти (батареї):

• § щоденник індивідуально-виховної роботи з офіцерами, прапорщиками, сержантами, рядовими роти;
• § протоколи загальних зборів особового складу роти;
• § списки особового складу з обліком доведених до нього наказів, вироків військового суду, статей кримінального кодексу України про кримінальну відповідальність за військові злочини і положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців;
• § список порушників військової дисципліни;
• § список військовослужбовців, які потребують додаткового педагогічного впливу;
• § облік заохочень і стягнень, застосовуваних до особового складу роти;
• § службові картки на сержантів роти;
• § матеріали аналізу стану військової дисципліни в роті.

 

13.4. Методичні рекомендації по недопущенню

порушення статутних правил взаємовідносин

та зміцненню військової дисципліни

 

Порушення статутних правил взаємовідносини – це порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутністю між ними відносин підлеглості, яке виявилося в нанесенні побоїв чи іншому насильстві.

                                                       (Кримінальний кодекс України ст.238)

 

Форми прояву порушень статутних правил взаємовідносин:

• § образи та погрози підлеглих у відношенні до начальників;
• § фізична образа молодих солдат (побиття пряжками, ложками, мокрими рушниками та іншими предметами під час так званого приведення до присяги);
• § конфлікти між солдатами (сварки, сутички з застосуванням фізичної сили);
• § неохайний зовнішній вигляд солдат першого періоду служби (брудна форма одягу, поношене взуття, стара натільна сорочка, відсутність окремих предметів військового одягу);
• § виконання молодими воїнами найважчих господарських робіт, прання, чистка, прасування не своїх предметів форми одягу;
• § спроба приховування різного роду травми, в тому числі, під час медичного огляду, в лазні;
• § позачергове призначення до несення служби у добовому наряді нерівномірний розподіл часу під час несення служби у варті, добовому наряді на користь військовослужбовців старшого  періоду служби;
• § примусове відбирання у молодих солдат нових предметів військового одягу, заміна їх на старі;
• § відбирання грошей, цінних речей у молодих солдат;
• § проведення військовослужбовцями неформальних, негативних ритуалів;
• § порушення форми одягу військовослужбовцями старшого періоду служби.

Причини виникнення порушень статутних правил взаємовідносин :

• § відсутність у солдат звичок дисциплінованої поведінки;
• § командири некритично оцінюють стан справ з військовою дисци­плі­ною;
• § слабка виховна робота та низький контроль за проведенням про­фі­лак­тичних заходів;
• § формальне виконання службових обов`язків посадовими особами та добовим нарядом;
• § недостатні знання індивідуальних якостей та психологічних осо­бливостей підлеглих;
• § формальне відношення до забезпечення побутових умов підлеглих;
• § робота із зміцнення військової дисципліни  проводиться без­сис­те­м­но, без чіткого визначення цілей та завдань;
• § формальний підхід до  спілкування з підлеглими;
• § приховування фактів порушень статутних правил взаємовідносин та викривлення дисциплінарної практики;
• § слабкі знання військовослужбовцями вимог Статутів  ЗС України;
• § відсутність статутного порядку в підрозділах;
• § низька вимогливість командирів і начальників;
• § слабка психолого-педагогічна підготовка командирів.

Порядок дій  командирів при виникненні порушень статутних правил взаємовідносин:

• § командир підрозділу терміново ізолює винних, доповідає по команді про випадок, особисто проводить попереднє розслідування;
• § терміново доводиться до всього особового складу факт позастатутних взаємин, його причини, передумови, наслідки та передбачені заходи відповідальності кожного із учасників;
• § факт позастатутних взаємин обговорюється на зборах особового складу;
• § після завершення розслідування за наявності складу злочину по­ру­шу­ється кримінальна справа.

Відповідальність військовослужбовців за скоєні

військові злочини:

ст.238 п.”а”:

“Порушення статутних правил взаємовідносин між військо­во­служ­бовцями при відсутності між ними відносин підлеглості, що виявилося у нанесенні побоїв або іншому насильстві, - карається позбавленням волі строком до 2 років”

ст.238 п.”б”:

“Теж діяння, вчинене щодо декількох осіб, або яке потягло спричинення потерпілому менш тяжкого, або легкого тілесного пошкодження, - карається позбавленням волі строком до 5 років”.

ст.238 п.”в”:

“Діяння, передбачені пунктами “а” і “б” цієї статті, вчинені групою осіб або із застосуванням зброї, а так само такі, що спричинили тяжкі нас­лідки, - карається позбавленням волі строком до 12 років”.

Система профілактики нестатутних взаємовідносин :

Щоденно:

• § контролювати підготовку та несення служби до­бовим на­ря­дом;
• § підсумки пе­­­­­ревірок і їх результати до­во­дити до ко­ман­дирів під­роз­ді­лів;
• § встановити си­стему ко­н­тро­лю за службовою діяльністю мо­ло­дих солдат, за їх використанням на роботах, в до­бовому наряді,  під час від­по­чи­нку;
• § аналізувати стан військової дисципліни у від­діленнях і взво­дах;
• § контролювати за розпорядком дня;
• § контролювати якість при­го­тування їжі та повноту до­ве­дення до осо­бо­вого складу.

Щотижнево:

• § аналізувати стан військової дис­ци­пліни  в ротах;
• § контролювати пра­вомірність застосування за­о­хочень та стяг­нень;
• § аналізувати діє­ві­сть індиві­ду­аль­но­-виховної ро­бо­ти;
• § доводити під розпис до осо­бо­вого скла­ду на­ка­зи, ви­ро­ки з військових судів;
• § контролювати помиття осо­бового складу у лазні;
• § проводити правове ін­фо­рмування, роз`яснювання ви­мог Конституції та Законів України.

Щомісячно:

• § підводити підсумки роботи із зміцнення вій­ськової ди­сци­пліни;
• § заслуховування підлеглих про їх роботу з пи­тань виховання та зміцнення вій­ськової дисци­плі­ни;
• § проводити соціально-психологічне вив­че­ння інди­ві­ду­аль­них осо­бли­вос­тей військово­служ­­бовців, осо­б­ливо тих, хто залучається до варти, водіїв;
• § проводити нав­чання та об­мін досвідом ро­боти з практики зміцнення війсь­кової дисципліни з сержантами – двічі на місяць, з прапорщиками – щомісячно, з офі­це­рами під­роз­ді­лів – щомісячно.

Щоквартально:

• § проводити ве­­чори запитань та відповідей;
• § організовувати загальні збо­ри особового скла­ду;
• § аналізувати трав­матизм;
• § проводити інструктивно-ме­тодичні занят­тя з офіцерами підрозділу щодо фо­р­м і методів роботи з питань зміцнення війсь­кової дис­ци­плі­ни, недопущення нестатутних вза­є­мин.