ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністра оборони України від 10.11.2010 № 583

 ІНСТРУКЦІЯ

з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення

у Збройних Силах України

 

1. Загальні положення

 

1.1. Інструкція з організації інформаційно-пропагандистського забезпечення у Збройних Силах України (далі – Інструкція) визначає мету, зміст, порядок організації, основні форми і методи інформаційно-пропагандистського забезпечення особового складу Збройних Сил України.

1.2. Інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає в здійсненні органами військового управління, військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі – військові частини), військовими засобами масової інформації заходів щодо впровадження гуманітарної політики держави, через систему інформації та військово-патріотичного виховання з метою формування в особового складу належного рівня морально-психологічного стану, громадянської свідомості та відповідальності.

1.3. Змістом інформаційно-пропагандистського забезпечення підготовки особового складу Збройних Сил України є:

здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особового складу та духовні процеси у військовому середовищі;

формування у військовослужбовців наукового світогляду, наукового світорозуміння і світосприйняття, уміння аналізувати явища громадського життя, внутрішньої та зовнішньої політики держави;

виховання у військовослужбовців глибокої поваги до Конституції України, законів України, правових актів Президента України, статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників) і прагнення свідомо їх виконувати;

створення сприятливих умов для реалізації завдань інформаційно-пропагандистського забезпечення діяльності військ (сил);

проведення інформаційно-пропагандистських заходів на підтримку державної воєнної політики, сприяння формуванню громадської думки в інтересах оборони держави, підняття престижу військової служби, налагодження та підтримання зв’язків із цих питань з органами державної влади, місцевого самоврядування, громадськими об’єднаннями;

інформаційно-пропагандистське забезпечення заходів міжнародного військового співробітництва;

створення позитивного іміджу Збройних Сил України в суспільстві.

1.4. Основними завданнями інформаційно-пропагандистського забезпечення підготовки особового складу Збройних Сил України є:

виховання у військовослужбовців відданості українському народові, Військовій присязі та Бойовому прапору військової частини, готовності до свідомого виконання положень Конституції України, законів України,  вимог статутів Збройних Сил України, інших нормативно-правових актів;

формування морально-психологічної готовності особового складу Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням за будь-яких умов обстановки, навчання військовослужбовців основам організації психологічної підготовки та забезпечення психологічної стійкості;

роз’яснення внутрішньої і зовнішньої політики держави у сфері оборони, функціонального призначення Збройних Сил України в мирний та воєнний час, необхідності їх участі в міжнародному військовому співробітництві та миротворчих операціях, мети та завдань реформування Збройних Сил України;

здійснення моніторингу інформаційного простору та суспільно-політичної обстановки у світі та державах, що межують з Україною, в районах дислокації військ (сил), підвищення інформованості особового складу щодо Євроінтеграції України та її участі в системах колективної безпеки, організація та здійснення захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу;

усвідомлення особовим складом завдань оборони України, необхідності сумлінного і чесного виконання військового обов’язку, неухильного додержання законів України;

військово-патріотичне виховання особового складу на історичних, бойових та трудових традиціях українського народу, формування в особового складу моральних якостей та самосвідомості військовослужбовця як громадянина і патріота України;

пропаганда військово-технічних знань, підвищення рівня військово-професійної майстерності, вдосконалення свого вишколу, утримання в готовності до застосування озброєння та військової техніки, доведення перспектив їх розвитку в Україні та світі;

роз’яснення бойових традицій українського народу, Збройних Сил України, виду та роду військ, військової частини;

згуртування військових колективів, запровадження високоморальних товариських взаємовідносин між військовослужбовцями, пропаганда здорового способу життя, розповсюдження необхідних знань з питань військової психології та педагогіки;

оперативне доведення та роз’яснення законів України, інших нормативно-правових актів, що стосуються проходження військової служби, соціального та правового захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, міжнародних зобов’язань України;

інформування особового складу щодо суспільно-політичного, соціально-економічного, культурного та духовного розвитку України, розвитку військово-шефської роботи;

здійснення заходів щодо інформування громадськості про стан справ у Збройних Силах України, процесах, що відбуваються у військовому  середовищі, сприяння підвищенню довіри суспільства до Збройних Сил України;

налагодження і підтримка взаємодії з центральними та місцевими засобами масової інформації, ефективне використання їх потенціалу, для задоволення інформаційних потреб особового складу;

творче використання технічних засобів виховання і поліграфії, наочної агітації.

1.5. Основними складовими інформаційно-пропагандистського забезпечення є: гуманітарна підготовка, інформаційна робота.

 

2. Організація та проведення гуманітарної підготовки

 

2.1. Гуманітарна підготовка є предметом навчання в системі професійної та бойової підготовки і спрямована на набуття особовим складом Збройних Сил України знань, умінь і навичок у гуманітарній сфері, формування в нього патріотизму, свідомого ставлення до оволодіння військовими знаннями, підвищення рівня професійної майстерності та сумлінного виконання військового обов’язку.

Гуманітарна підготовка проводиться з метою усвідомлення особовим складом Збройних Сил України оборонної політики держави,  основних питань реалізації соціальних, культурних і духовних потреб військовослужбовців, формування і розвитку професійно необхідних якостей, удосконалення його вишколу та готовності до виконання завдань військової служби.

2.2. Основні принципи гуманітарної підготовки:

науковість, доступність та дохідливість викладання навчального матеріалу;

системність та послідовність навчання;

наочність у навчанні;

практична спрямованість підготовки військовослужбовців;

розвиваючий і виховний характер навчання військовослужбовців;

раціональне поєднання колективних та індивідуальних форм і способів навчальної роботи.

2.3. Основні завдання гуманітарної підготовки:

роз’яснення місця і ролі Збройних Сил України в забезпеченні обороноздатності держави з урахуванням сучасних викликів та загроз, специфіки визначених завдань за призначенням;

виховання у військовослужбовців патріотизму, вірності та відданості українському народові, Військовій присязі та Бойовому прапору військової частини, особистої готовності захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України;

формування у військовослужбовців персональної  відповідальності за виконання вимог Конституції України, законів України, наказів командирів (начальників), підтримання бойової готовності та виконання навчально-бойових завдань;

виховання в особового складу Збройних Сил України поваги до державних символів та військових ритуалів;

пропагування національних, військових і культурних традицій українського народу;

утвердження у військових колективах високоморальних взаємовідносин, зміцнення військової дисципліни та правопорядку, пропагування здорового способу життя.

2.4. Успішне вирішення завдань гуманітарної підготовки досягається:

якісною методичною підготовкою до проведення занять керівників груп гуманітарної підготовки;

належною організацією гуманітарної підготовки;

всебічним забезпеченням занять;

раціональним використанням при проведенні занять засобів наочності та інформаційних технологій;

ефективно організованою самостійною підготовкою;

вивченням та впровадженням новаторського педагогічного досвіду та інноваційних технологій у навчально-виховний процес;

постійним контролем за організацією та проведенням гуманітарної підготовки.

2.5. Гуманітарна підготовка у Збройних Силах України організовується з урахуванням специфіки завдань, що виконуються військовими частинами та проводиться згідно з типовими тематичними планами гуманітарної підготовки на навчальний рік (далі – типові плани), які розробляються в Генеральному штабі Збройних Сил України, згідно з методичними рекомендаціями Департаменту соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, погоджуються першим заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України та затверджуються заступником Міністра оборони України відповідно до розподілу повноважень.

2.5.1. Вимоги до організації гуманітарної підготовки:

взаємозв’язок тематики занять гуманітарної підготовки з завданнями, що вирішують військові частини;

науковий підхід до викладення навчального матеріалу;

особиста участь керівного складу військових частин у підготовці та проведенні занять;

контроль за проведенням занять та об’єктивністю оцінки слухачів.

2.5.2. На основі типових планів у військовій частині розробляється календарний план гуманітарної підготовки (далі – календарний план), при цьому враховуються особливості та специфіка завдань, що виконує конкретна військова частина.

2.5.3. Відповідно до планів підготовки військових частин, особливостей  завдань, які виконуються, важливих подій в Україні та світі дозволяється включати до календарних планів додаткові теми в рамках резерву часу, передбаченого типовими планами.

2.5.4. Безпосередніми виконавцями планування та організації гуманітарної підготовки є штаби військових частин та органи виховної і соціально-психологічної роботи. Вони розробляють плануючі документи, організовують заняття з гуманітарної підготовки, забезпечують їх якісне проведення, узагальнюють результати, контролюють і надають допомогу, ведуть облік і звітність та підбивають підсумки гуманітарної підготовки.

2.5.5. Планування та організація проведення гуманітарної підготовки здійснюються в загальній системі підготовки військ (сил) та включають:

визначення завдань і вимог до порядку організації та проведення занять з гуманітарної підготовки в системі оперативної (бойової) підготовки органу військового управління (військової частини);

планування гуманітарної підготовки;  

визначення порядку теоретичної та методичної підготовки керівників груп;

аналіз стану та організацію підбиття підсумків;

створення належних умов для проведення занять, здійснення всебічного забезпечення, контролю та надання допомоги підлеглим.

2.5.6. Порядок організації і проведення занять з гуманітарної підготовки  визначається відповідним наказом командира (начальника) щодо організації професійної (бойової) підготовки, в окремому розділі якого вказуються:

основні нормативні документи, у відповідності з якими організовується гуманітарна підготовка;

напрями зосередження основних зусиль у навчанні;

порядок організації і проведення занять з гуманітарної підготовки, інструкторсько-методичних занять з керівниками груп, підготовки керівників груп до занять (день, час та методи);

перелік груп гуманітарної підготовки;

відповідальна особа за організацію гуманітарної підготовки, порядок методичного забезпечення, обліку та звітності;

контроль занять з гуманітарної підготовки та порядок надання допомоги керівникам груп;

заходи з підготовки та вдосконалення навчально-матеріальної бази гуманітарної підготовки та інші питання.

2.5.7. Заняття з гуманітарної підготовки проводяться протягом навчального року, крім підготовчого періоду. Загальний час на проведення занять складає:

для генералів, адміралів, офіцерів органів військового управління стратегічного, оперативно-стратегічного, оперативного рівня – 10 годин на навчальний рік;

для генералів, адміралів, офіцерів органів військового управління оперативно-тактичного рівня, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України – 40 годин на навчальний рік;

для військовослужбовців військової служби за контрактом, строкової військової служби військових частин – 80 годин на навчальний рік;

для молодого поповнення – 8 годин в системі проведення первинної військово-професійної підготовки солдата (матроса);

для особового складу миротворчих контингентів – кількість годин визначається відповідно до специфіки завдань, які виконуються, та тривалості ротації.

Тривалість навчальної години – 50 хвилин.

Склад навчальних груп для проведення занять з гуманітарної підготовки визначається рішенням відповідних командирів (начальників) в загальній системі підготовки військ (сил).

Окрема група, до якої входили б керівники навчальних груп, не створюється. Керівники навчальних груп вдосконалюють свою особисту підготовку під час проведення занять (зборів), інструкторсько-методичних занять, у ході особистої підготовки до проведення занять з навчальною групою та під час самостійної підготовки.

2.5.8. Основні методи проведення занять з гуманітарної підготовки: лекція, лекційно-семінарський, бесіда, розповідь-бесіда, семінарське заняття, самостійна підготовка.

У залежності від підготовки та методичної майстерності керівника групи, рівня підготовленості слухачів слід використовувати активні форми та методи проведення занять: круглий стіл, рольова гра, диспут, дискусія тощо.

2.6. Порядок проведення гуманітарної підготовки

2.6.1. В органах військового управління стратегічного, оперативно-стратегічного, оперативного рівня з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом гуманітарна підготовка проводиться 1 раз на місяць  по 1 годині в системі професійної підготовки.

2.6.2. В органах військового управління оперативно-тактичного рівня, військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України гуманітарна підготовка проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами – 1 раз на тиждень по 1 годині в системі професійної підготовки;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом,  строкової військової служби – 1 раз на тиждень по 2 години в системі бойової підготовки.

2.6.3. У військових навчальних центрах (підрозділах) заняття проводяться протягом навчального року:

з офіцерами – 1 раз на тиждень по 1 годині в системі професійної підготовки;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом,  строкової військової служби підрозділів забезпечення – 1 раз на тиждень по 2 години в системі бойової підготовки;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом,  строкової військової служби навчальних підрозділів – 1 раз на тиждень по 2 години в системі бойової підготовки, відповідно до терміну навчання.

2.6.4. У миротворчих контингентах, під час виконання навчально-бойових завдань у польових умовах та морських походах – 1 раз на тиждень по 1 годині.

Порядок організації занять і тематику гуманітарної підготовки особового складу миротворчих контингентів визначають органи військового управління, від яких вони сформовані.

2.6.5. У військових навчальних закладах Збройних Сил України, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів України заняття з гуманітарної підготовки проводяться з генералами, адміралами, офіцерами та сержантсько-старшинським складом структурних підрозділів у дні, визначені керівниками цих закладів.

Від занять з гуманітарної підготовки звільняється науковий та науково-педагогічний склад вищих військових навчальних закладів Збройних Сил України. Час, визначений на гуманітарну підготовку, слід використовувати для проведення заходів навчально-методичного спрямування.

2.6.6. У підрозділах забезпечення Національного університету оборони України, військових навчальних закладів Збройних Сил України гуманітарна підготовка проводиться 1 раз на тиждень по 2 години.

2.7. Система теоретичної та методичної підготовки керівників груп гуманітарної підготовки включає:

одноденні збори перед початком навчального року;

інструкторсько-методичні заняття у військових частинах Збройних Сил України;

самостійна робота керівників груп з підготовки до занять.

2.7.1. Одноденні збори проводяться в гарнізонах з метою забезпечення належного рівня теоретичного та методичного навчання керівників груп гуманітарної підготовки перед початком навчального року.

2.7.2. Інструкторсько-методичні заняття з керівниками груп плануються і проводяться у військовій частині – щомісяця з метою підвищення рівня теоретичної і методичної підготовки керівників груп.

Вони включають:

аналіз гуманітарної підготовки за минулий місяць, її вплив на стан службово-бойової діяльності підрозділів, військових частини, військової дисципліни та правопорядку серед особового складу;

розбір проблемних питань щодо організації та проведення гуманітарної підготовки і надання рекомендацій стосовно підвищення ефективності та якості її проведення;

перевірку готовності керівників груп до проведення наступних занять та надання методичної допомоги;

обмін досвідом кращих керівників груп щодо організації та проведення занять.

2.7.3. Самостійна робота керівників груп з підготовки до занять проводиться з метою отримання або підвищення їх знань протягом                         2 годин на тиждень згідно з розпорядком дня військової частини.

2.7.4. Облік гуманітарної підготовки та звітність

Облік успішності та відвідування занять тими, хто навчається, а також опрацювання тематики гуманітарної підготовки відповідно до календарного плану ведеться в Журналі обліку професійної (бойової) підготовки, що знаходиться у керівника групи (командира підрозділу) і ведеться ним особисто протягом навчального року.

2.7.5. Аналіз стану гуманітарної підготовки у військовій частині здійснюють штаби, органи виховної роботи в загальній системі підбиття підсумків оперативної (бойової) підготовки.

2.8. Матеріально-технічне забезпечення гуманітарної підготовки включає:

зошити для кожного слухача групи гуманітарної підготовки;

географічні карти України та політичні карти світу;

указку;

наочні посібники за темами гуманітарної підготовки, які вивчаються, конспекти керівника групи відповідно до тем календарного плану;

необхідну навчальну літературу.

План-конспект керівника групи гуманітарної підготовки є основним змістовим та організаційним документом кожного заняття, елементом контролю готовності керівника групи до його проведення.

Він розробляється керівником на кожне заняття та затверджується безпосереднім командиром (начальником).

У плані-конспекті визначається тема, вид заняття, час, місце і метод проведення, список літератури, що використовувала під час підготовки до заняття, навчальні питання, зміст і порядок викладення навчального матеріалу, матеріальне забезпечення заняття і порядок його використання, обсяг знань, якими повинні оволодіти слухачі.

Керівник групи забезпечує зберігання планів-конспектів протягом усього навчального року.

2.9. Структурам виховної та соціально-психологічної роботи, заступникам командирів (начальників) з виховної роботи:

постійно вдосконалювати зміст, організацію та матеріально-технічне забезпечення гуманітарної підготовки;

здійснювати методичне забезпечення гуманітарної підготовки, розробку та доведення методичних рекомендацій та вказівок;

впроваджувати передовий педагогічний досвід проведення гуманітарної підготовки.

2.9.1. Департамент соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України спільно з Головним управлінням виховної та соціально-психологічної роботи Збройних Сил України організовують методичне забезпечення гуманітарної підготовки.

2.9.2. Департамент преси та зв’язків із засобами масової інформації Міністерства оборони України організовує систематичне розміщення редакціями Центрального друкованого органу Міністерства оборони України газети “Народна Армія”, журналу “Військо України” публікацій з актуальних громадсько-політичних проблем, історико-мемуарних, соціально-правових та навчально-методичних матеріалів, а також методичних розробок на допомогу керівникам занять з гуманітарної підготовки.

2.9.3. Керівник групи несе персональну відповідальність за організацію, якість та ефективність проведення занять зі слухачами.

Він зобов’язаний:

знати керівні документи з гуманітарної підготовки, календарні плани занять та керуватися ними під час підготовки і проведення занять у групі;

удосконалювати свою теоретичну і методичну підготовку, постійно працювати з необхідною літературою, особисто готувати конспекти для проведення занять;

знати структуру, зміст, основні форми та методику проведення занять з гуманітарної підготовки;

особисто організовувати і проводити заняття у групі відповідно до розкладу, не переносити заняття без поважних причин;

за необхідності проводити додаткові заняття;

постійно слідкувати за подіями в Україні, світі та у Збройних Силах України;

підтримувати у належному стані навчально-матеріальну базу гуманітарної підготовки та сприяти її вдосконаленню;

домагатися найбільшої ефективності занять шляхом наполегливого застосування передових методик, використання технічних засобів виховання;

вести  облік проведення занять;

щомісячно проводити у групі контрольні заняття, оцінювати рівень засвоєння слухачами пройденого матеріалу;

постійно аналізувати стан та ефективність занять у групі, вживати заходів щодо його покращення;

вивчати та використовувати передовий досвід;

регулярно інформувати безпосереднього командира (начальника) та заступника з виховної роботи про стан і проблеми гуманітарної підготовки в групі.

2.10. Контроль гуманітарної підготовки здійснюється з метою перевірки стану виконання календарних планів, якості проведення занять, рівня засвоєння навчального матеріалу, надання практичної допомоги, а також вивчення досвіду організації та проведення гуманітарної підготовки.

Перевірку стану організації та проведення гуманітарної підготовки, знань тих, хто навчається, здійснюється безпосередніми начальниками щомісячно, а також у ході контрольних занять і підсумкових перевірок.

За результатами контролю занять з гуманітарної підготовки робиться запис у відповідному розділі Журналу обліку професійної (бойової) підготовки і доповідається старшому начальникові.

2.10.1. Під час інспектувань і підсумкових перевірок військових частин рівень знань з гуманітарної підготовки перевіряється в групах слухачів усіх категорій. При цьому перевірці підлягають усі групи офіцерів військової частини. Загальна кількість перевірених груп має бути не менше 10% загальної кількості груп. Кількість слухачів у групах – не менше 70% списочної чисельності.

Під час перевірки знань особового складу з гуманітарної підготовки використовують тестові методики та перевіряють знання особового складу шляхом особистого спілкування і опитування.

Контрольні заняття та методи перевірки з гуманітарної підготовки під час інспекційних заходів визначає Головна інспекція Міністерства оборони України.

2.10.2. Індивідуальні оцінки з гуманітарної підготовки визначаються за такими критеріями:

“відмінно” – опанував програмний матеріал, виявив знання додаткового матеріалу, логічно пов’язує його з суспільно-політичними процесами в Україні, життєдіяльністю Збройних Сил України, військової частини та підрозділу, зразково виконує службові обов’язки;

“добре” – опанував програмний матеріал, може його пов’язати з життям країни, Збройних Сил України, військової частини та підрозділу, чітко і логічно висловлює свою думку;

“задовільно” – в основному опанував програмний матеріал;

“незадовільно” – не засвоїв програмного матеріалу.

Під час виставлення індивідуальної оцінки з гуманітарної підготовки за навчальний рік враховуються результати заліків (тестування), якість опрацювання матеріалів вивчених тем в довідковому (робочому) зошиті.

Оцінку керівникам груп гуманітарної підготовки слід виставляти, враховуючи рівень їх знань в обсязі тематичного плану гуманітарної підготовки і загальної оцінки групи.

2.10.3. Оцінку навчальній групі (підрозділу) слід визначати на підставі індивідуальних оцінок тих, хто брав участь у підсумковому занятті:

“відмінно” – якщо не менше 90% військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них 50% – “відмінно”;

“добре” – якщо не менше 80% військовослужбовців отримали позитивні оцінки, з них не менше 50% – “добре” та “відмінно”;

“задовільно” – якщо не менше 70% військовослужбовців отримали позитивні оцінки;

“незадовільно” – якщо не виконані попередні умови.

2.10.4. Загальна оцінка з гуманітарної підготовки військовій частині (підрозділу) виводиться як середнє арифметичне оцінок груп, які підлягали перевірці.

 

3. Інформаційна робота

 

3.1. Інформаційна робота – це оперативне та об’єктивне доведення і роз’яснення особовому складу Збройних Сил України державної політики у сфері національної безпеки та оборони, законів України та інших нормативно-правових актів, інформування про діяльність органів державної влади, військового управління, суспільно-політичну та економічну обстановку в державі та світі, інші актуальні питання.

Загальне керівництво щодо інформаційної роботи з .особовим складом здійснює командир. Безпосередню роботу щодо організації і проведення інформаційної роботи проводить заступник командира з виховної роботи.

3.2. Мета інформаційної роботи – цілеспрямований вплив на свідомість військовослужбовців, досягнення керованості внутрішньо-колективними процесами у військовому середовищі, підвищення рівня обізнаності у різних сферах суспільного життя, формування необхідних переконань та мобілізація військовослужбовців на виконання вимог Конституції України, законів України, статутів Збройних Сил України, наказів командирів (начальників).

3.3. Основні завдання інформаційної роботи:

задоволення інформаційних потреб і запитів та досягнення необхідного рівня політичної, правової і моральної свідомості особового складу;

формування у військовослужбовців  високої громадянської свідомості та відповідальності за рівень особистої військово-професійної підготовки та виконання завдань військової служби;

захист особового складу від впливу негативної інформації, яка пов’язана з приниженням ролі Збройних Сил України, як соціального інституту держави, необ’єктивним висвітленням процесів, які в них відбуваються;

формування правової обізнаності, свідомості, правової культури та правомірної поведінки особового складу;

поширення серед військовослужбовців військово-технічних та військово-спеціальних знань, підвищення військово-технічної культури особового складу, майстерного володіння озброєнням та бойовою технікою.

3.4. Основними методами інформаційної роботи є:

розповідь;

пояснення;

показ з використанням технічних засобів виховання.

3.5. Основними формами інформаційного забезпечення є:

інформування з суспільно-політичних, правових та  воєнно-технічних питань;

День інформування;

диспути на політичні, морально-етичні та естетичні теми;

вечори запитань і відповідей;

екскурсії, відвідування музеїв та кімнат бойової слави, меморіальних комплексів і монументів, інших історичних пам’яток;

проведення Днів відкритих дверей у військових частинах;

проведення виступів кращих військовослужбовців перед школярами та молоддю;

перегляд інформаційних телепрограм, прослуховування радіоновин.

3.6. Основними складовими інформаційної роботи є: суспільно-політичне, правове та військово-технічне інформування.

3.6.1. Суспільно-політичне інформування проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом, державними службовцями та працівниками Збройних Сил України – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

з військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень по  30 хвилин.

Розпорядком дня військової частини слід передбачити щоденний перегляд військовослужбовцями строкової служби вечірніх випусків українських телевізійних новин на Першому національному каналі телебачення та прослуховування інформаційних програм на першому каналі Українського національного радіо.

3.6.2. Правове інформування проводиться:

з генералами, адміралами, офіцерами, військовослужбовцями військової служби за контрактом – 1 раз на місяць по 30 хвилин під час оголошення службових документів, наказів та директив;

з військовослужбовцями військової служби за контрактом, військовослужбовцями строкової військової служби – 1 раз на тиждень                 по  30 хвилин.

3.6.3. Військово-технічне інформування військовослужбовців військової служби за контрактом,  військовослужбовців строкової служби проводиться за потреби, але не рідше 1 разу на місяць.

3.6.4. У миротворчих контингентах, під час виконання навчально-бойових завдань у польових умовах та морських походах інформування особового складу проводиться щоденно.

3.6.5. Тематика інформування особового складу визначається у військовій частині на тиждень та відображається в розкладі занять підрозділів.

 3.7. Щомісяця у третій четвер у військових частинах проводиться День інформування із залученням керівного складу органів військового управління, представників місцевих органів державної влади, освітян та науковців.

 

4. Використання наочної агітації і зв’язків з громадськістю в інтересах інформаційно-пропагандистського забезпечення

 

4.1. Наочна агітація військових містечок військових частин, штабів та підрозділів спрямована на висвітлення завдань розвитку Збройних Сил України, мобілізацію особового складу на зразкове виконання завдань військової служби, формування почуття гордості за належність до Збройних Сил України, сприяє пропагуванню бойових традицій та військової служби.

Командири (начальники) мають приділяти постійну увагу змістовному та естетичному оформленню наочної агітації у військовій частині.

4.2. Наочна агітація у військовій частині має бути актуальною, змістовною, переконливою, оперативною, дієвою, пов’язаною із завданнями, які виконує військова частина.

Вся наочна агітація повинна оформлятися за єдиним композиційним рішенням, гармонійно вписуватися у загальний ландшафт військового містечка та інтер’єр приміщень.

4.3. Наочна агітація у військовій частині розміщується:

на території військового містечка (флагшток для підйому (спуску) Державного прапора України, стенд “Кращі військовослужбовці військової частини”, емблема військової частини, виду (роду військ) Збройних Сил України);

у штабі, навчальному корпусі, бібліотеці, клубі, народознавчій світлиці  (за відповідною спрямованістю);

у кімнаті відвідувачів (на контрольно-перепускному пункті).

4.4. У кожному окремо розташованому підрозділі військової частини  оформлюються стенди: “Дошка інформації”, “Правовий куток”, “Цього могло б не трапитись”.

4.4.1. На стенді “Дошка інформації” розміщуються: стінна газета, бойовий  аркуш, аркуш передового досвіду, фотогазета (сатирична газета), необхідні інформаційні матеріали щодо подій у суспільно-політичному житті держави, у Збройних Силах України, регіоні дислокації та військовій частині.

4.4.2. Стінна газета випускається на стандартному аркуші ватману А1 або на спеціальному стенді. Вона повинна включати в себе: назву газети, номер військової частини (назву підрозділу), дату випуску, 4-5 заміток, заголовки матеріалів, підписи редколегії газети, фотокартки, малюнки, ілюстрації.

Передова стаття газети готується командиром підрозділу або заступником командира з виховної роботи. Під кожною заміткою має бути підпис автора, а в кінці газети, під крайнім стовпцем – список членів редколегії. Склад редколегії пишеться за військовими званнями у алфавітному порядку. Після прізвища редактора пишуть у дужках “редактор”.

Для оперативного висвітлення актуальної інформації в підрозділі випускаються блискавки.

4.4.3. Фото, сатиричні газети, бойові аркуші, “блискавки”, аркуш передового досвіду та інші інформаційні матеріали випускаються як додаток до стінних газет за підсумками завдань, що виконуються військовою частиною (підрозділом).

Під час підготовки фотогазети, сатиричної газети, бойового аркуша і “блискавки” необхідно забезпечувати їх актуальність, об’єктивність, конкретність.

4.4.4. Стінні газети, бойові аркуші в підрозділі випускаються щомісяця, аркуші передового досвіду – щоквартально, “блискавки” – за потреби, фотогазети – не рідше ніж один раз на квартал, сатиричні газети – за потреби. Сатирична газета з критичним матеріалом не повинна знаходитися на стенді після того, як критична інформація виконала свою виховну роль.  

Стінні, сатиричні та фотогазети зберігаються в підрозділі протягом року.

4.4.5. Дозвіл на розміщення стінної газети  дає командир підрозділу або його заступник з виховної роботи.

4.4.6. На стенді “Правовий куток” розміщується інформація про законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги керівних документів щодо підтримання законності та зміцнення військової дисципліни, матеріали про відповідальність військовослужбовців за скоєні правопорушення, вироки про засудження військовослужбовців за скоєні злочини.

4.4.7. На стенді “Цього могло б не трапитись” розміщується інформація про факти дорожньо-транспортних пригод, загибелі військовослужбовців, інші події з тяжкими наслідками.

4.5. Зв’язки з громадськістю

4.5.1. Зв’язки з громадськістю це управління всією сукупністю комунікаційних процесів Збройних Сил України у відношеннях з громадськістю з метою досягнення взаєморозуміння і підтримки.

4.5.2. Напрями діяльності у сфері зв’язків з громадськістю:

робота з державними установами та громадськими організаціями;

управління корпоративним іміджем;

створення сприятливого образу особистості військовослужбовця;

побудова відносин із засобами масової інформації;

громадська експертиза;

управління процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень.

4.5.3. Складові діяльності в галузі зв’язків з громадськістю у Збройних Силах України:

зв’язки з представниками органів державної влади та місцевого самоврядування;

рекламна діяльність;

зв’язки з представниками засобів масової інформації.

4.5.4.  Завдання у сфері зв’язків з громадськістю:

формування позитивного іміджу армії через налагодження контактів з молоддю, роз’яснення стратегічних напрямів воєнної політики та створення мотивації до служби у Збройних Силах України:

посилення військово-рекламної діяльності, спрямовування її на формування сумлінного ставлення громадян до військової служби, їх готовності пов’язати своє життя з армією;

здійснення планування, координації і проведення військово-рекламних акцій, встановлення контактів з органами комплектування армії, командуваннями військових частин, які залучаються до рекламних заходів, розроблення відповідних рекомендацій та методичних посібників;

налагодження зв’язків із засобами масової інформації, організація скоординованої, узгодженої співпраці між представниками мас-медіа та офіцерами Збройних Сил України;

формування позитивного іміджу української армії за межами країни;

організація захисту особового складу від негативного інформаційно-психологічного впливу на всіх рівнях: державному, загальновійськовому та регіональному;

налагодження взаємодії керівництва військових частин і з’єднань із засобами масової інформації, органами державної влади та місцевого самоврядування для вирішення соціально-побутових проблем, проведення культурно-виховної роботи, інформаційного забезпечення військової служби та іміджу Збройних Сил України.

 

Тимчасово виконуючий обов’язки

Директора адміністративного департаменту

Міністерства оборони України                                                            В.О.ГОВОР