БІЛА КНИГА

2009

ЗБРОЙНІ СИЛИ УКРАЇНИ

Щорічник “Біла книга” видається відповідно до Закону України “Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави” з метою систематичного інформування громадськості про діяльність Збройних Сил України, а також про оборонну політику держави, проблеми, що виникають у цій сфері, та шляхи їх розв’язання.

П’яте видання щорічника – “Біла книга – 2009. Збройні Сили України” присвячене питанням реформування та розвитку Збройних Сил України. У виданні висвітлюються поточний стан Збройних Сил та головні напрями подальшого військового будівництва, окреслені в Державній програмі розвитку Збройних Сил України на 2006–2011 роки.

 

Держава може бути сильною, стабільною й захищеною, коли вона має сильне військо. Цей постулат чинний для кожної епохи, країни й народу. Армія завжди була і є базовим, основоположним елементом національної безпеки.

Нашою метою є створення сучасного високопрофесійного війська, здатного ефективно й адекватно відповісти на будь-яку загрозу суверенітету і територіальній цілісності України. Підготовка, озброєння, оснащення й забезпечення всім необхідним національної армії, правове поле її діяльності мають відповідати стандартам євроатлантичного простору, важливим учасником якого є наша держава.

Прикро усвідомлювати, що через мінімальне ресурсне забезпечення 2009 рік не став роком подальшого розвитку і вдосконалення. Ніколи ще за 18 років

Українська армія не мала таких низьких показників оборонного бюджету, що становив 1,0 % від ВВП.

Попри труднощі з фінансуванням українське військо зберегло належну боєготовність. Ми провели широкомасштабні навчання, які підтвердили високу професійність українських військових. Чисельність особового складу військ (сил), що одночасно залучалися до навчань, досягла 14 тисяч осіб.

Закладено основи та продовжується створення нового роду військ – Сил

спеціальних операцій. Об’єднане оперативне командування засвідчило здатність та готовність успішно керувати міжвидовими угрупованнями військ. Це дуже важливий крок до створення принципово нового національного війська.

Переконаний, ми обрали правильний шлях реформування армії. Я високо

ціную досягнуті результати.

Стратегічний курс нашої держави на повну інтеграцію до Організації

Північноатлантичного договору залишається незмінним. Ми свідомі того, що в

сучасних умовах надійні гарантії свого суверенітету будь-яка країна може мати

тільки в рамках ефективної системи колективної безпеки, і наполегливо працюємо над розширенням формату співробітництва з Альянсом.

У минулому році Україна розпочала підготовку до набуття членства в

Організації Північноатлантичного договору за новою Річною національною програмою, яка за своєю структурою та змістовим наповненням максимально наближена до Плану дій щодо членства в НАТО. Нового якісного характеру набуло співробітництво з військовими структурами Європейського Союзу.

Сьогодні українське військо бере активну участь у зміцненні міжнародної

безпеки. Наша країна входить до двадцятки найбільш активних держав- миротворців світу. За час незалежності близько 34 тисяч військовослужбовців Збройних Сил України взяли участь у 18 міжнародних миротворчих операціях та місіях.Українська армія стала надійною опорою української держави та захисту наших громадян. Військовослужбовці одними з перших надавали допомогу населенню у ліквідації наслідків техногенних катастроф та масштабних надзвичайних подій на території України.

Президент України – Верховний Головнокомандувач

Збройних Сил України

Віктор ЮЩЕНКО

 

 

Міністерство оборони України, реалізуючи законодавчо визначені функції з демократичного цивільного контролю над Збройними Силами оприлюднює

“Білу книгу - 2009”. Це вже п’яте видання щорічника, який за цей час зареко-

мендував себе як ефективний механізм забезпечення відкритості та звітності

Збройних Сил перед українським суспільством.

2009 рік для Збройних Сил України з огляду на завдання, поставлені перед

ними, та ресурсне забезпечення був одним з найскладніших за всю їх історію.

Скорочення бюджетних видатків сповільнило темпи реалізації Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006–2011 роки, суттєво вплинуло на підготовку особового складу, бойове навчання підрозділів та злагодження органів військового управління. Разом з цим прийняття низки державних рішень у сфері оборони, зосередження діяльності на окремих пріоритетних напрямах, а також самовіддана робота всього особового складу Збройних Сил України дозволили витримати чергове випробовування.

Збройні Сили України забезпечили охорону повітряного простору та найважливіших об’єктів інфраструктури держави, технічну готовність озброєння та військової техніки частин Об’єднаних сил швидкого реагування, підтримання належного рівня знань і навичок особового складу для виконання завдань за призначенням.

Ми продовжили роботу з удосконалення системи управління Збройними

Силами України, впровадження новітніх розробок техніки зв’язку, автоматизації та захисту інформації у військах (силах).

Попри всі складнощі професіоналізація в Збройних Силах України продовжувалася. Проведено оптимізацію системи військової освіти і створено мережу військових навчальних закладів, які відповідають структурі та завданням Збройних Сил України. Завершено перехід до трирівневої системи органів кадрового забезпечення військ (сил). Готуються загальноприйнятні, прозорі та зрозумілі кадрові рішення стосовно всіх категорій військовослужбовців.

Докорінно змінено систему підготовки сержантського складу в навчальних військових частинах (центрах), військових навчальних закладах видів Збройних Сил України, а створені військові коледжі забезпечують надання професійної освіти на базовому, середньому і вищому рівнях. Протягом року вже підготовлено близько 1400 осіб професійного сержантського складу, з яких 97 – середнього та вищого рівнів.

Ми усвідомлюємо пріоритетність спрямування ресурсів на відновлення озброєння та військової техніки високотехнологічних видів Збройних Сил України.

У минулому році створено додаткові механізми для проведення модерніза-ції, ремонту та технічного супроводження експлуатації авіаційної техніки.

Активізовано роботу зі створення нових зразків озброєння та військової техніки, зокрема багатофункціонального ракетного комплексу, корабля класу “корвет” та військово-транспортного літака Ан-70. Міністерство оборони цілеспрямовано працює над удосконаленням нормативно-правових, фінансових, технічних та організаційних процедур для реалізації цих проектів.

Наші миротворці за тисячі кілометрів від рідної землі демонструють мужність і рішучість, високу гуманність, підвищуючи тим самим авторитет України на світовій арені. Протягом року проведено чотири ротації миротворчих контингентів та п’ятдесят ротацій миротворчого персоналу Збройних Сил України. У цілому 1096 військовослужбовців були задіяні в миротворчих операціях та місіях на території восьми держав світу.

Минулого року в умовах глобальної економічної кризи українське військо відчуло дієву підтримку громадських організацій, які сприяють обороні і патріо-

тичному вихованню молоді. Завдяки проявам меценатства, благодійній підтримці та шефській допомозі з боку окремих громадян і організацій у Збройних Силах України проведено низку заходів, які сприяли зміцненню обороноздатності нашої держави.

Підбиваючи підсумки діяльності Збройних Сил у 2009 році, можна без перебільшення сказати, що українська армія здатна виконати свою основну конституційну функцію – захист державного суверенітету і територіальної цілісності та недоторканності кордонів України.

Тимчасово виконуючий обов’язки

Міністра оборони України

Валерій ІВАЩЕНКО

 

“Біла книга – 2009” – щорічне видання, яке традиційно висвітлює здобутки

та системні зміни, що відбуваються у Збройних Силах Украйни, перспективні

напрями їх розвитку. Вони пов’язані з пошуком балансу між вимогами до рівня

боєздатності і боєготовності військ (сил) та вирішенням нагальних проблем їх

всебічного забезпечення, удосконалення системи управління, підготовки, комп-

лектування та соціального захисту особового складу.

Цілком очевидно, що вирішення цих важливих завдань відбувається відкрито і прозоро, в рамках діючого демократичного цивільного контролю держави.

Головною метою розвитку Збройних Сил України є створення невеликого за чисельністю, оснащеного сучасним озброєнням та військовою технікою, добре підготовленого, професійного війська. Але, на темпи досягнення цієї мети суттєво вплинула триваюча фінансово-економічна криза. З огляду на це, минулий 2009 рік був непростим для Збройних Сил України.

Значні обмеження оборонного бюджету негативно позначилися на виконанні програм закупівлі новітнього озброєння, підготовці військ (сил) та їх всебічному забезпеченні. В цих умовах, Генеральним штабом, командуваннями видів Збройних Сил України були внесені суттєві корективи в діяльність.

Основні зусилля зосереджувалися на збереженні бойового потенціалу Збройних Сил України, запобіганні розвитку деструктивних процесів, підтриманні технічної готовності озброєння та військової техніки, забезпеченні безпеки та живучості арсеналів, баз та складів озброєння і боєприпасів, недопущенні зниження професійного рівня особового складу та укомплектуванні військ (сил). Значної уваги приділялося розробленню реалістичних планів застосування військ (сил).

З огляду на багатократні обмеження оборонних видатків пріоритетними напрямами діяльності Генерального штабу та видів Збройних Сил визначено оптимізацію системи управління та всебічного забезпечення, створення Єдиної автоматизованої системи управління та переведення військового зв’язку на цифрову базу, покращення спроможностей u1055 Повітряних Сил та Військово-Морських Сил, забезпечення реалізації міжнародних зобов’язань України у військовій сфері, покращення рівня військового співробітництва з сусідніми країнами, в тому числі Російською Федерацією.

В скрутних фінансових умовах лейтмотивом діяльності керівного складу

Збройних Сил України стали підтримання здорової моральної атмосфери у вій-

ськових колективах, збереження офіцерських кадрів та підтримання соціального

оптимізму. Підвищенню ефективності цієї роботи сприяла подальша реалізація

Концепції кадрової політики, запровадження нової системи кадрового менедж-

менту, виділення роботи з офіцерами та військовослужбовцями за контрактом у

окремий напрям, посилення гуманітарного та соціального забезпечення.

Продовжувалося удосконалення системи багаторівневої підготовки офіцерів, профільні видові військові інститути трансформовані у військові академії.

Запроваджено нову систему підготовки сержантів у навчальних військових частинах (центрах), військових навчальних закладах видів Збройних Сил. Вищим рівнем освіти в цій системі став Військовий коледж підготовки сержантського складу.

Сьогодні ми вже маємо практичне підтвердження правильності обраної стратегії підготовки сержантів.

Розпочато трансформацію системи бойової підготовки. Результатом цієї роботи повинно стати впровадження сучасних підходів до бойового навчання, які поєднають польовий (повітряний, морський) вишкіл з широким використанням тренажерів та імітаційних систем.

Важливим аспектом діяльності Збройних Сил України залишалась участь у

міжнародній миротворчій діяльності. У 2009 році не було знижено рівень залу-

чення підрозділів та персоналу Збройних Сил України до миротворчих операцій. Зазначене є яскравим свідченням того, що Україна є і залишатиметься надійним контрибутором міжнародної безпеки, передбачуваним та послідовним партнером.

В цілому, завдяки втіленим заходам, Збройні Сили України зберігають боєздатність, цілісність системи протиповітряної та територіальної оборони, спроможність адекватно реагувати на найбільш важливі загрози національній безпеці держави у воєнній сфері. Це результат наполегливої діяльності керівників різних рівнів, усього особового складу Збройних Сил України.

Наша держава продовжує створення сучасної армії європейського зразка.

Безумовно, динамічний процес удосконалення та розвитку національного війська потребує залучення воєнно-політичного, економічного, соціального та духовного потенціалу держави. Це складна та відповідальна робота органів державної влади, місцевого самоврядування, громадських організацій, кожного генерала та адмірала, офіцера, сержанта та старшини, солдата та матроса. Від цього залежить якість та ефективність виконання Збройними Силами України конституційних завдань, гарантований рівень обороноздатності нашої держави.

Начальник Генерального штабу –

Головнокомандувач Збройних Сил України

генерал армії України Іван СВИДА

 

 

ПІДСУМКИ РОЗВИТКУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ У 2009 р.

 

Головним завданням Міністерства оборони та Генерального штабу у 2009 р. було забезпечення оборони держави, захист її суверенітету та територіальної цілісності. Особлива увага приділялася питанням збереження бойового потенціалу військ (сил), підтриманню боєздатності сил та засобів бойового чергування з протиповітряної оборони, а також забезпеченню життєдіяльності Збройних Сил України.

 

РОЗДІЛ 1

Ресурсні обмеження суттєво вплинули на стан виконання Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 роки (далі – Державна програма). Унаслідок об’єктивних причин протягом року темпи виконання основних заходів Державної програми було уповільнено. Проте вдалося уникнути поширення деструктивних процесів у військах (силах) та зберегти потенціал для продовження реформ у наступні роки.

Розвиток системи управління Збройних Сил

Важливим здобутком року став початок створення системи забезпечення інформаційної безпеки держави у воєнній сфері. У липні місяці Президентом України було затверджено Доктрину інформаційної безпеки України та розпочато у Збройних Силах роботу зі створення вертикалі управління системою забезпечення інформаційної безпеки у воєнній сфері.

Посилені повноваження Кабінету Міністрів України з координації діяльності Міністерства оборони. Стало обов’язковим погодження структури центрального апарату Міністерства оборони з Першим віце-прем’єр-міністром України.

Протягом року нарощено оперативні можливості Об’єднаного оперативного командування. На цей час воно спроможне виконувати функції управління угрупованнями військ.

Продовжувалася робота зі створення автоматизованої системи управління Збройними Силами. Визначено її перспективний обрис, етапи та порядок створення. Послідовно, у межах фінансування, впроваджувалися окремі її елементи.

Разом з тим загальні темпи переходу на сучасні інформаційно-телекомунікаційні засоби залишаються досить низькими (3,2 % на рік).

Цей чинник уповільнив виконання низки спланованих заходів Державної програми, зокрема стримується переформування командувань видів у штаби видів Збройних Сил, формування військових структур управління та оповіщення Повітряних Сил, удосконалення системи управління матеріально-технічним забезпеченням військ (сил).

Формування професійного складу Збройних Сил

Головні зусилля спрямовувалися на реалізацію засад кадрової політики, підтримання існуючих показників укомплектованості особовим складом військ (сил) та недопущення відтоку з військової служби професійно підготовлених військово-службовців.

1 Указ Президента України “Про Доктрину інформаційної безпеки України” № 514/2009 від 8 липня 2009 р.

2 Постанова Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до Положення про Міністерство оборони України” № 664 від 1 липня 2009 р.

За результатами реалізації у 2009 р. Концепції кадрової політики в Збройних Силах України створені умови із запровадження з 1 січня 2010 р. системи кадро-вого менеджменту централізованого типу, спрямованої на забезпечення потреб військ (сил) в особовому складі, сприяння кожній особі в індивідуальному розвитку та можливості реалізації її потенціалу, бачення кожним військовослужбовцем перспективи свого кар’єрного зростання.

Протягом року було активізовано роботу 25 територіальних центрів комплектування військовослужбовцями за контрактом та визначено персональну відповідальність службових осіб за забезпечення якісних показників кандидатів для проходження військової служби за контрактом.

Запроваджено нову систему комплектування військовослужбовцями за контрактом за схемою: територіальний центр комплектування – навчальна військова частина (центр) – військова частина. Це дозволило надати керованості процесу комплектування, а за рахунок спрощення механізму прийняття на військову службу за контрактом заощаджувалося на підготовці особового складу у навчальних військових частинах (центрах) залежно від термінів навчання (від 1,5 до 3 місяців) з розрахунку на одного військовослужбовця від 1,6 до 3,5 тис. гривень.

У 2009 р. розширено коло осіб, які мають право вступу на військову службу за контрактом. Сьогодні на посади рядового, сержантського і

старшинського складу приймаються

ü громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби: військовослужбовці, які прослужили на строковій службі не менше трьох місяців (раніше – не менше шести);

ü громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну або повну загальну середню освіту (раніше не було передбачено) і не проходили строкової служби;

ü військовозобов’язані, а також жінки, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою, віком від 18 до 40 років.

Окрема увага приділялася створенню потужного сержантського корпусу,

оскільки його склад є однією з основних ознак сучасної професійної армії.

Запроваджено багаторівневу систему підготовки сержантського складу. Мережа

військових навчальних закладів з його підготовки включає 3 військові коледжі та 14 навчальних центрів видів та родів військ Збройних Сил.

Для підвищення мотивації та привабливості військової служби вживалися заходи із забезпечення службовим житлом військовослужбовців за контрактом. За підсумками року введено в експлуатацію 218 блок-секцій для розміщення понад 700 військовослужбовців цієї категорії. Усього протягом 2006 – 2009 рр. створено службове житло для 2262 військовослужбовців.

Разом з тим в умовах недостатнього рівня грошового забезпечення, не реалізованих пільг і гарантій для військовослужбовців та членів їхніх сімей, що

були задекларовані у суспільстві, професія військового на ринку праці у 2009 р. продовжувала залишатися неконкурентоспроможною.

На сьогодні вартість утримання військовослужбовця строкової служби на посаді стрільця практично дорівнює вартості утримання військовослужбовця за контрактом першого року служби на цій же посаді (таблиця 1.1).

 

Таблиця 1.1. Порівняння утримання стрільця військової служби за контрактом

першого року служби та стрільця строкової військової служби на рік, грн.

 

Категорія	Стрілець строкової військової служби	Стрілець строкової військової служби
Грошове забезпечення	3080	18881
Харчування	12779	0
Речове забезпечення	2789	2789
Медичне забезпечення	193	193
Лазнево-пральне забезпечення	2509	0
Комунальні послуги	222	0
Перевезення (у відпустку, під час звільнення)	195	0
Витрати на призов	124	0
Всього	21891	21863

 

В той же час вдалося зберегти тенденцію залучення на військову службу молоді, яка оцінює військову справу як школу мужності та можливість виявити свої найкращі лідерські якості, стати справжнім професіоналом.

Так, за результатами соціологічних досліджень позитивне ставлення до військової служби значно переважає негативне її сприйняття. Переважна більшість опитаних сприймає службу в Збройних Силах як школу життя (44,6%), можливість загартуватися фізично і духовно (43,9%) та можливість для самореалізації (13,7%).

Серед негативних відповідей переважає думка, що це даремно втрачений час (6,1%), загроза життю і здоров’ю (2,4%) та розлука з рідними і близькими (2,5%).

Удосконалено систему військової освіти та науки. Створено потужні видові навчально-наукові центри, до складу яких входять навчальні підрозділи (факультети, кафедри академій (університету), коледжі сержантського складу) та наукові підрозділи (наукові центри). Це дозволило зосередити на єдиних навчальних базах підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації військових фахівців усіх рівнів військового управління, забезпечити інтеграцію військової освіти та науки, зменшити бюджетні видатки на їх утримання. Загалом для Збройних Сил України у 2009 р. підготовлено майже 1300 військових фахівців оперативно-стратегічного, оперативно-тактичного та тактичного рівнів.

У 2009 році підтримано досягнутий у попередні роки рівень підготовки

Об’єднаних сил швидкого реагування. Виділений фінансовий ресурс був зосереджений на найважливіших напрямах, насамперед на підтриманні рівня навченості льотних екіпажів, які залучаються до прикриття важливих державних об’єктів та Сил негайного реагування.

Це дозволило забезпечити наліт авіації Повітряних Сил на рівні 18,2 години на екіпаж, авіації Сухопутних військ – 12 годин, морської авіації – 28,3 години, наплаваність бойових кораблів – 9,4 доби, виконати програму парашутно-десантної підготовки загальною кількістю понад 15,4 тис. стрибків, провести мінімально необхідну кількість тактичних навчань підрозділів (таблиця 1.2).

Незважаючи на шестикратне зменшення обсягів фінансування бойової підготовки у порівнянні з 2008 навчальним роком ефективність підготовки військ (сил) знизилася лише на чверть. При цьому питома вага високоякісних, але вартісних форм підготовки у загальній чисельності заходів становила половину по відношенню до минулого року.

Визначені на державному рівні показники фінансового та матеріального забезпечення військовослужбовців військової служби за контрактом не є стимулюючими для переходу на контрактні засади, що не дало змогу збільшити укомплектованість Збройних Сил цією категорією військовослужбовців.

Разом з тим протягом року вдалося втримати чисельність військовослужбовців за контрактом на рівні майже 51%.

Виходячи з об’єктивних причин перехід Збройних Сил України на комплектування військовослужбовцями за контрактом продовжено до 2015 року.

Гуманітарна та соціальна діяльність

Головні зусилля з гуманітарного та соціального забезпечення були зосереджені на покращенні військово-патріотичного виховання, підвищенні рівня морально-психологічного забезпечення особового складу Збройних Сил та вдосконаленні системи заохочення персоналу, спрямованої на досягнення високих результатів у службовій діяльності, зменшення кількості нещасних випадків і злочинів, травматизму і загибелі військовослужбовців.

Ефективності військово-патріотичного виховання сприяли:

• високий рівень довіри суспільства до Збройних Сил незважаючи на проб-

леми як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру;

• зацікавленість представників органів державної влади та місцевого само-

врядування, навчальних закладів і наукових установ, громадських організацій у співпраці зі Збройними Силами.

Протягом року було вдосконалено співпрацю органів військового управління з громадськими організаціями. Загальна кількість неурядових громадських організацій, профспілкових організацій та ЗМІ, що входять до її складу, вже нараховує 84. У взаємодії з органами державної влади, місцевого самоврядування та громадськими організаціями проведено понад 10 тис. заходів військово-патріотичного спрямування та культурно-мистецьких акцій з нагоди відзначення державних та професійних свят, пам’ятних, знаменних дат і подій.

Набули системності заходи з усунення протиріч щодо свободи віросповідання у Збройних Силах. Опрацьовані механізми задоволення релігійних потреб віруючих військовослужбовців. Створено Раду у справах душпастирської опіки при Міністерстві оборони. До складу Ради увійшли сім конфесій: Українська Православна Церква, Українська Православна

Церква Київський Патріархат, Українська греко-католицька Церква, Римо-католицька Церква в Україні, Українська Автокефальна Православна Церква,

Всеукраїнський союз об’єднань євангельських християн-баптистів та Духовне управління мусульман України.

З метою сприяння проведенню ефективної державної політики з питань сім’ї, гендерної рівності, подальшого згуртування військових колективів у Збройних Силах створено Ради сімей військовослужбовців Збройних Сил України.

6 Указ Президента України “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 вересня 2008 року “Про невідкладні завдання щодо підвищення обороноздатності України” № 2/2009 від 10 січня 2009 р.

7 Наказ Міністра оборони України “Про затвердження Положення про Ради сімей військовослужбовців Збройних Сил України” № 588 від

25 листопада 2009 р.

 

Цілеспрямована виховна робота дозволила поліпшити стан військової дисципліни, кількість правопорушень знизити на 9 % у порівнянні з 2008 р., зменшити у 1,3 раза кількість випадків загибелі військовослужбовців.

Через недостатнє ресурсне забезпечення у 2009 р. не вдалося досягти вста-

новлених показників соціальної та професійної адаптації військовослужбовців до цивільного життя. Разом з тим успішно продовжується співробітництво з Північноатлантичним Альянсом (НАТО), Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Королівством Норвегія у рамках міжнародних проектів і програм, за кошти яких в Україні проводиться перепідготовка військовослужбовців на цивільні спеціальності.

Протягом року в рамках цих міжнародних програм і проектів здійснено професійне навчання 2526 військовослужбовців за цивільними напрямами підготовки (116 навчальних груп, 44 напрями у 32 навчальних закладах).

Утилізація ракет і боєприпасів

Низькі темпи утилізації ракет і боєприпасів, не придатних для подальшого використання та зберігання, стримують виконання заходів з оптимізації бойового та чисельного складу Збройних Сил, не дозволяють наростити бойовий потенціал військ (сил) через додаткові витрати на утримання зайвих військових структур.

Протягом 2006–2009 рр. розформовано лише 6 об’єктів зберігання ракет і боєприпасів із 16 арсеналів, баз, складів, які не входять до перспективного складу Збройних Сил.

На фінансування Державної цільової оборонної програми утилізації звичайних видів боєприпасів, не придатних для подальшого використання і зберігання, на 2008 – 2017 рр.8 у 2009 р. передбачалося 55,0 млн. грн.

Державним бюджетом України на 2009 р. для потреб Міністерства оборони на утилізацію боєприпасів було сплановано 33,34 млн. грн., у тому числі за загальним фондом 0,84 млн. грн. (2,5 %), за спеціальним фондом 32,5 млн. грн. (97,5 %). Фактично надійшло 8,45 млн. грн., з них за загальним фондом 0,84 млн. грн., за спеціальним фондом – 7,61 млн. грн. (23 % від спланованого).

Загалом у 2009 р. Міністерством оборони вилучено на утилізацію з військових частин Збройних Сил 23,1 тис. тонн боєприпасів, з яких передано до сфери управління Міністерства промислової політики та Національного космічного агентства 14,2 тис. тонн, та 0,5 тис. тонн боєприпасів відповідно. Обсяги утилізованих у 2006–2009 рр. боєприпасів наведені у таблиці.

Утилізація компонентів ракетного палива

Процес утилізації рідинних компонентів ракетних палив тісно пов’язаний з утилізацією ракет, хоча ці речовини зберігаються окремо і для їх утилізації задіяний інший комплекс організаційних заходів. На шести об’єктах зберігання ракетного палива Збройних Сил знаходиться близько 15,5 тис. тонн надлишкових та некондиційних окислювачів ракетного пального типу “меланж”. П’ять з цих об’єктів планується розформувати до кінця 2015 р.

У 2009 р. практичного продовження отримала розпочата у 2005 р. робота із

залучення міжнародної допомоги на утилізацію компонентів ракетного палива у

Збройних Силах. 16 вересня 2009 р. на виконання Меморандуму про взаєморозуміння між Кабінетом Міністрів України та Організацією з безпеки і співробітництва в Європі щодо проекту ОБСЄ – Україна стосовно утилізації запасів меланжу (компонента рідкого ракетного палива) було підписано міжнародний контракт між Міністерством оборони України, Секретаріатом ОБСЄ та підприємствами Російської Федерації щодо надання послуг, пов’язаних з утилізацією 3,2 тис. тонн меланжу.

Країнами–донорами проекту “ОБСЄ – Україна стосовно утилізації запасів

меланжу” виступили: Швеція, Данія, Фінляндія, Німеччина, Норвегія, Польща,

Іспанія та Чехія.

У 2009 р. на фінансування заходів з утилізації компонентів ракетного

палива з призначених за спеціальним фондом Державного бюджету України

2,5 млн. грн. отримано 1,27 млн. грн. (50%), які використано на виконання міжнародних зобов’язань України в рамках проекту – ремонт засобів транспортування меланжу та оплату його транспортування територією України.

В рамках контракту протягом року на підприємствах Російської Федерації,

які стали переможцями міжнародного тендеру, утилізовано 470 тонн меланжу

РІК СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК

За обсягом завдань та чисельністю Сухопутні війська становлять основу бойової могутності української армії. Їм належить вирішальна роль при виконанні більшості завдань Збройних Сил України. З урахуванням ролі сухопутного компонента у збройних конфліктах сучасності, а також враховуючи нагальну потребу збереження досягнутого рівня навченості особового складу, 2009 р. був оголошений Роком Сухопутних військ.

Головними пріоритетами розвитку Сухопутних військ у 2009 р. були:

• підготовка українських миротворців до виконання завдань за межами

України;

• підтримання озброєння і військової техніки у боєздатному стані та поступове переоснащення військ, насамперед Об’єднаних сил швидкого реагування, новими їх зразками, сумісними із стандартами НАТО;

• удосконалення системи управління та створення умов для переходу на цифровий інтегрований зв’язок;

• підготовка військ за формами і методами навчання, основаними на комп’ютерних технологіях, та максимальне використання можливостей спеціалізованих навчальних центрів;

• підвищення теоретичного рівня навченості особового складу.

Структура та бойовий склад Сухопутних військ на кінець 2009 р. збалансовані за функціональними можливостями військових структур та системи управління військами

 

СУХОПУТНІ ВІЙСЬКА НАРАХОВУЮТЬ:

• оперативних командувань – 2;

• територіальних управлінь – 1;

• армійських корпусів – 3;

• бригад – 17 (механізованих – 8, танкових – 2, аеромобільних – 2, повітрянодесантних – 1, артилерійських – 3, ракетних – 1);

• полків – 23 (механізованих – 1, аеромобільних – 1, реактивних – 3, зенітних ракетних – 3, спеціального призначення – 2, армійської авіації – 2, зв’язку – 4, інженерних – 4, РЕБ – 1, РХБз – 1, спеціальних – 1);

• навчальних центрів – 1

 

З урахуванням положень та вимог документів, що визначають діяльність Збройних Сил – насамперед Стратегічного замислу застосування Збройних Сил України, оптимізовано чисельність родів військ Сухопутних військ.

Бойовим завданням мирного часу є участь підрозділів Сухопутних військ у миротворчих операціях ООН. Починаючи з 1992 р. понад 25 тисяч військо-вослужбовців Сухопутних військ отримали досвід служби у миротворчих місіях, що сприяє підвищенню навченості особового складу, а також відіграє значну роль у зміцненні авторитету держави у світі.

Зокрема за результатами участі у миротворчихопераціях:

• вдосконалено тактику дій підрозділів;

• внесено зміни до програм, настанов і курсів підготовки підрозділів та фахівців за відповідними військовими спеціальностями;

• уточнено тактико-технічні вимоги до перспективних зразків озброєння та військової техніки (ОВТ) та внесено пропозиції щодо модернізації існуючих.

Протягом року було підготовлено 4 підрозділи для участі у миротворчих операціях, які забезпечили виконання завдань 56 окремого вертолітного загону Місії ООН у Ліберії та української складової УКРПОЛБАТу в Косово.

Розпочато трансформацію системи підготовки військ. Вона базується на глибокому аналізі принципів та методів організації підготовки військ в арміях провідних країн світу, досвіді, який було отримано в ході участі у миротворчих операціях, та національних особливостях. З огляду на об’єктивні та суб’єктивні

фактори, що супроводжують трансформаційні процеси в Збройних Силах України в цілому, досягти результату миттєво не очікується. Тому у 2009 р. опрацьовано довгостроковий план трансформації підготовки військ, який, зокрема, передбачає: досконале вивчення іноземного досвіду підготовки різних армій, збільшення питомої ваги високоефективних заходів та послідовний перехід на методику цільової спеціалізації навчальних заходів.

Прийняття на озброєння нових зразків ОВТ протягом 2006 – 2009 рр. дозволило підвищити бойовий потенціал, польову навченість та майстерність особового складу військ.

За рахунок закупівлі та модернізації оновлено парк основних типів ОВТ військових частин Сухопутних військ майже на 350 одиниць.

З метою підвищення якості підготовки та рівня кваліфікації військових фахівців у 2009 р. вдосконалено мережу вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів Сухопутних військ.

На кінець 2009 р. система військової освіти Сухопутних військ включає:

• Академію Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

• Військовий інститут Одеського національного університету;

• Факультет військової підготовки Національного технічного університету “Харьківський політехнічний інститут”;

• кафедри військової підготовки у складі цивільних університетів;

• Військовий коледж сержантського складу Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного;

• Військовий коледж сержантського складу Національного технічного університету “Харьківський політехнічний інститут”;

• навчальні з’єднання, військові частини та підрозділи.

Сухопутні війська – основа майбутньої добре оснащеної, професійної

української армії. Їх сучасний стан та рівень підготовки в цілому дозволяє

адекватно реагувати на можливі загрози та впевнено виконувати покладені

завдання за призначенням.

У 2009 р. з метою опрацювання вихідних даних щодо подальшого довгострокового та середньострокового планування розвитку Збройних Сил України, інших військових формувань продовжено оборонний огляд, до якого залучені 16 міністерств і відомств сектору безпеки і оборони.

Загальне керівництво оборонним оглядом здійснюється Кабінетом Міністрів України, для чого утворено Міжвідомчу комісію з питань проведення оборонного огляду, головою якої є Перший віце-прем’єр-міністр України.

Робочим органом Міжвідомчої комісії є Аналітична група, яка проводить моніторинг, вивчення, аналіз та оцінювання інформації, готує засідання Міжвідомчої комісії, інформує про її діяльність. Її очолює директор Інституту проблем національної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

У Міністерстві оборони завданнями оборонного огляду опікується Експертна комісія, при якій діють Організаційно-аналітична група та п’ять робочих груп.

Робочими групами підготовлено інформаційно-аналітичний матеріал, зокрема:

• оцінку середовища безпеки, визначення викликів, загроз та небезпек для

України;

• цілі та завдання застосування Збройних Сил та інших військових формувань;

• сценарії застосування військ (сил), вимоги до необхідних спроможностей

за всіма сценаріями та планування необхідних для цього сил та засобів;

• оцінку наявних спроможностей Збройних Сил, інших військових формувань, визначення потреб в спроможностях, силах і засобах для виконання

завдань оборони.

До участі у заходах оборонного огляду залучалися вітчизняні та іноземні експерти, представники неурядових громадських організацій. Хід огляду висвітлювався у засобах масової інформації.

ПІДСУМКИ ВИКОНАННЯ ЗАВДАНЬ ОБОРОННОГО ОГЛЯДУ

Найбільш складним питанням оборонного огляду стало визначення можливості держави забезпечити виконання завдань у сфері оборони необхідними ресурсами, їх фінансування тощо. Фінансово-економічна криза значно ускладнила цей процес і, як наслідок, прогнозні показники фінансування Збройних Сил та інших військових формувань отримані не були. За таких умов Міністерство оборони звернулося до Кабінету Міністрів України, Секретаріату Ради національної безпеки і оборони України з проханням щодо продовження строків виконання завдань оборонного огляду.

Робота в рамках оборонного огляду з опрацювання раціональних шляхів переходу до перспективних структур сектору безпеки і оборони України зразка 2025 року триває. Його результати будуть наведені в Стратегічному оборонному бюлетені України на період до 2025 року, який стане стратегією розвитку Збройних Сил на довгострокову перспективу.

ФІНАНСУВАННЯ ПОТРЕБ ЗБРОЙНИХ СИЛ

Головні проблеми забезпечення діяльності Збройних Сил у 2009 р. пов’язані з невідповідністю обсягів асигнувань реальним потребам у коштах для утримання та розвитку Збройних Сил, неритмічним фінансуванням, різким збільшенням частки спеціального фонду в загальному обсязі видатків Міністерства оборони.

У 2009 р., як і у попередні роки, обсяг фінансування Збройних Сил не відповідав не тільки нормативній, а й мінімальній потребі, та не враховував існуючого рівня інфляції.

Зокрема, на виконання завдань, які визначені у Державній програмі розвитку Збройних Сил України на 2006 – 2011 рр., нормативна потреба на 2009 р. становила 32,4 млрд. грн.

Враховуючи фінансову кризу та економічну ситуацію в країні, Міністерством оборони визначено мінімально необхідний рівень видатків у сумі 17,5 млрд. грн., що дозволяло б забезпечити належну життєдіяльність військ та виконання заходів з бойової підготовки військ (сил).

Державним бюджетом на 2009 р. Міністерству оборони передбачено 12,806 млрд. грн. (1,2 % від ВВП), з них загальний фонд становив лише 7 428,5 млн. грн. (58 % видатків), спеціальний фонд – 4 221,6 млн. грн. (33 %видатків), стабілізаційний фонд – 1 155,9 млн. грн. (9 % видатків).

Фактично надійшло 8 340,9 млн. грн. (0,79 % від ВВП), з них: із загального

фонду – 7 338,5 млн. грн. (88 % надходжень), зі спеціального фонду – 588,4 млн. грн.(7 % надходжень), зі стабілізаційного фонду – 414,0 млн. грн. (5 % надходжень)

За плановими показниками недофінансовано на 4,46 млрд. грн. (34,9 %),

а обсяги фінансування у 2009 р. порівняно з минулим роком зменшилися на 1,19 млрд. грн.

Виділення видатків на оборону в обсягах менше 1% ВВП є небезпечним для оборонної системи держави, особливо це стосується високотехнологічних видів Збройних Сил: Повітряних Сил та Військово-Морських Сил, для відновлення боєздатності яких потрібен значний час, навіть за умови належного фінансування у майбутньому.

У 2009 р. продовжувалась практика планування значної частини видатків у

негарантованих обсягах за рахунок коштів спеціального фонду, планові призначення якого зросли у порівнянні з 2008 р. у п’ять разів. Разом з тим реальне наповнення спеціального фонду залишилося на рівні минулого року.

Основними причинами ненаповнення спеціального фонду стали:

• неузгодженість порядку продажу об’єктів з положеннями Земельного

кодексу України;

• стагнація ринку нерухомості внаслідок світової кризи.

Крім того, частка призначень на утримання Збройних Сил порівняно з 2008 р., збільшилася з 77 % до 84 % (64 % – 2007 р.). Тобто фінансування Збройних Сил набуло сталих ознак переходу від бюджету розвитку до бюджету утримання.

Обсяги фінансування Збройних Сил у 2009 р. не дозволили:

• досягти планових показників підготовки військ (сил) та оновлення озброєння і військової техніки;

• продовжити роботу щодо поступового впровадження Єдиної автоматизованої системи управління Збройними Силами на базі сучасних засобів обробки та передачі інформації;

• забезпечити сприятливі умови служби військовослужбовців за контрактом;

• здійснити підготовку визначеної кількості військовонавчених мобілізаційних ресурсів та резервістів;

• вивести зі складу Збройних Сил арсенали, бази, склади, які не передбачені

перспективною структурою та продовжити виконання заходів щодо вивільнення Збройних Сил від виконання невластивих функцій;

• реалізувати сплановані заходи з утилізації надлишкового та не придатного до використання озброєння, військової техніки, ракет і боєприпасів;

• забезпечити належний рівень соціальних гарантій військовослужбовцям, особам, звільненим у запас або відставку, визначений чинним законодавством.

Загальне недофінансування Державної програми розвитку Збройних Сил

України у 2006 – 2009 рр. становить близько 11,5 млрд. грн., або 15,6 % з передбачених Програмою 73,4 млрд. грн.

У 2009 р. реалізація Державної програми розвитку Збройних Сил України на 2006–2011 рр. здійснювалася в складних умовах фінансово-економічної кризи, які з урахуванням недофінансування попередніх років не дозволили досягнути визначених показників.

Разом з тим Збройні Сили України не припинили роботи із вдосконалення усіх аспектів своєї діяльності. Вони є боєздатним військовим формуванням і спроможні забезпечити адекватне реагування на можливі загрози у воєнній сфері.

Здійснювалася цілеспрямована робота з оцінки стану і готовності Збройних Сил до виконання завдань за призначенням в рамках оборонного огляду, за підсумками якого будуть визначені реальні матеріальні, фінансові і людські ресурси для гарантованого забезпечення оборони держави та уточнені довгострокові перспективи розвитку Збройних Сил.

10 Постанова Кабінету міністрів України “Питання реалізації нерухомого військового майна Збройних Сил у 2009 році” № 348 від 15 квітня 2009 р.

 

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЗБРОЙНИМИ СИЛАМИ, ЇХ СТРУКТУРА,

ЧИСЕЛЬНІСТЬ, ОСНАЩЕННЯ

Протягом року продовжувалося формування сучасної моделі управління Збройними Силами за рахунок збалансованого розвитку її основних компонентів: органів управління, інфраструктури системи управління – пунктів управління, автоматизованих підсистем управління військами (силами) та зброєю, створення сучасних телекомунікаційних мереж, засобів зв’язку.