Морально-психологічне забезпечення - це комплекс заходів щодо  формування та підтримки у особового складу високого бойового духу, стійкого психологічного стану, розвитку інших морально-психологічних і бойових якостей, необхідних для досягнення високої бойової готовності,  успішного виконання бойових завдань.

Метою морально-психологічного забезпечення є досягнення морально-психологічної готовності та спроможності особового складу вирішувати покладені на них завдання щодо збройного захисту суверенітету, територіальної цілісності й недоторканості країни.

Морально-психологічне забезпечення в батальйоні (роті) організується і здійснюється з метою безумовного втілення в життя рішення командира на бойові дії, формування і дотримування високого бойового духу, стійкого морально-психологічного стану особового складу, досягнення психологічної переваги над противником, підтримки високої бойової готовності, дисципліни і бойової згуртованості частин і підрозділів, відновлення психогенних втрат.

Основними завданнями морально-психологічного забезпечення при підготовці та в ході бою є:

  • формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння внутрішньої та зовнішньої політики держави, переконливості в їх правильності, свідомого відношення до призначення, мети та завдань Збройних Сил України, розвиток патріотичної свідомості, духовної готовності до захисту Батьківщини;
  • розвиток у особового складу високих моральних якостей, звичок до суворого дотримання норм загальнолюдської моралі, чесності, гуманізму, колективізму, товариства та взаємодопомоги, довіри до командирів і начальників, дисциплінованості, намагання до удосконалення військової майстерності;
  • формування та підтримка у особового складу психологічної стійкості, здатності ефективно діяти в небезпечній для життя обстановці, стійко переносити труднощі військової служби, виявляти рішучість, ініціативу, самостійність та бойову активність;
  • сприяння зміцненню здоров’я військовослужбовців, розвиток у них витривалості, спритності, швидкості, здатності діяти в умовах великих моральних, фізичних та психологічних навантажень, підвищення стійкості організму до впливу негативних факторів і умов бойової діяльності, формування вольових якостей;
  • формування у військовослужбовців правової свідомості, глибокої поваги до Законів України, правопорядку, який підтримується у Збройних Силах України, розуміння необхідності їх суворого виконання;
  • створення у соціально-правових умов, які забезпечують виконання військовослужбовцями своїх функціональних обов’язків, дотримання і реалізація усіх правових і соціальних гарантій, які передбачені Конституцією та чинним законодавством України;
  • виховання у військовослужбовців загальної культури поведінки, формування у військових колективах здорових взаємовідносин, організація духовно-змістовного дозвілля та відпочинку особового складу, його культурного обслуговування;
  • організація активної протидії інформаційно-психологічному впливу противника на особовий склад наших військ (сил).
  • Зазначені напрями морально-психологічного забезпечення реалізуються шляхом здійснення: інформаційного забезпечення; психологічного забезпечення; воєнно-соціальної та правової роботи; культурно-виховної роботи та організації дозвілля; інформаційно-психологічної протидії.

Інформаційно - пропагандистське забезпечення - це система цілеспрямованих заходів щодо формування стійкого і керованого морально-психологічного стану на підставі оперативного інформування особового складу про зміст воєнно-політичної та бойової обстановки, покладені завдання та умови їх здійснення.  

Основними завданнями інформаційного забезпечення є: збір та аналіз необхідної інформації стосовно воєнно-політичної обстановки, соціально-психологічних умов в районах дислокації та їх бойового застосування; захист інформаційного простору навколо Збройних Сил України; консолідаційна діяльність, формування у громадськості позитивного відношення до Збройних Сил України;  формування у військовослужбовців   свідомого ставлення до виконання службового і громадянського обов’язку.

Психологічне забезпечення – це комплекс заходів щодо формування, підтримання та відновлення у особового складу психологічних якостей, які забезпечують високу психологічну стійкість військовослужбовців, готовність виконувати бойові завдання в будь-яких умовах обстановки.

Складовими психологічного забезпечення є:

  • аналіз психофізіологічних особливостей військовослужбовців, прогнозування ефективності їх професійної дієздатності та доцільний розподіл по військових колективах;
  • психологічна підготовка особового складу, основними завданнями якої є: формування у військовослужбовців психологічної стійкості до пригнічуючих факторів сучасної війни; створення внутрішніх психологічних джерел високої бойової  активності; підвищення професійної дієздатності усіх психологічних функцій військовослужбовців; створення передумов ефективної реалізації  особовим складом наявних знань і навичок;
  • психологічна підтримка бойових дій особового складу, основними завданнями якої є: психологічна допомога, яка передбачає психологічне консультування, психотерапію, психопрофілактику, психокорекцію; психодіагностика, як система використання методів виявлення та вимірювання ступеня психотравмованості військовослужбовців; психотерапія, як комплексний лікувальний вплив на психіку людини; психічна реабілітація, як система медико-психологічних і соціальних заходів, спрямованих на поновлення, корекцію і компенсацію психотравматичних ефектів; створення позитивних мотиваційних настроїв до виконання бойових завдань.

Воєнно-соціальна та правова робота - це діяльність щодо створення і забезпечення необхідних соціальних і правових умов для виконання особовим складом бойових  завдань.

 Основними завданнями воєнно-соціальної та правової робота є: мобілізація внутрішніх сил військовослужбовців через мотивацію їх діяльності; досягнення свідомого виконання особовим складом вимог Законів України; дотримання моральних принципів поведінки в екстремальних умовах мирного та воєнного часу, норм міжнародного гуманітарного права (права війни); підтримання високої дисципліни, організованості та порядку; реалізація соціальних гарантій особового складу Збройних Сил України та членів їх сімей згідно з чинним законодавством.

Культурно-виховна робота та організація дозвілля - це діяльність, яка спрямована на організацію духовно-змістовного дозвілля та культурного обслуговування військ.

Основними її завданнями є: підтримка та відновлення моральних, психічних та фізичних сил особового складу, його мобілізація на виконання бойових завдань; формування товариських взаємин між воїнами всіх націй, національних і етнічних груп, різних конфесій України, розвиток національної гідності та патріотизму; задоволення духовних (культурних) потреб військовослужбовців.

Інформаційно-психологічна протидія - це комплекс заходів стосовно прогнозування, профілактики та зриву інформаційно-психологічного впливу (психологічних операцій) противника, нейтралізація його намагань дезінформувати і деморалізувати особовий склад наших військ, дезорганізувати його бойову діяльність.

Основними завданнями протидії інформаційно-психологічному впливу противника є: оцінка сил і засобів психологічних операцій противника, визначення об’єктів їх  можливого впливу; роз’яснення військовослужбовцям мети, завдань, тематики, форм,  методів, технічних засобів здійснення психологічних операцій; надійне перекриття каналів інформаційно-психологічного впливу на особовий склад Збройних Сил України; безперервне, об’єктивне, психологічно доцільне структуроване воєнно-політичне і бойове інформування військовослужбовців; розвідка, подавлення   або фізичне знищення сил (засобів) психологічних операцій противника.

Морально-психологічне забезпечення організується у всіх видах бойових дій. Керівництво морально-психологічним забезпеченням командир батальйону (роти) здійснює через заступника з гуманітарних питань на основі вказівок щодо морально-психологічного забезпечення старшого командира і розпорядження вищого органу виховної роботи з організації морально-психологічного забезпечення.

Цілеспрямоване морально-психологічне забезпечення організується у всіх штатних, приданих і підтримуючих батальйон (роту) підрозділах у всіх видах бойових дій.

Під час оцінки морально-психологічної обстановки командир батальйону (роти) враховує: висновки з аналізу соціально-політичної, релігійної, кримінальної обстановки в районі майбутніх дій; укомплектованість особовим складом, його морально-психологічний стан, рівень організованості, військової дисципліни і правопорядку; стан боєздатності підрозділів, бойові і психогенні втрати; сильні і слабкі сторони своїх підрозділів і противника; ступінь захисту особового складу від морально-психологічного впливу противника, матеріально-побутову і технічну забезпеченість; можливості для організації відпочинку і дозвілля, відновлення морально-психологічних і фізичних сил особового складу.

На основі висновків з оцінки морально-психологічної обстановки командир батальйону (роти) визначає мету, основні завдання морально-психологічного забезпечення, терміни і порядок їх виконання, розглядає і затверджує пропозиції заступника командира з виховної роботи з питань морально-психологічного забезпечення; затверджує план морально-психологічного забезпечення; особисто бере участь у найбільш важливих заходах, визначає порядок і терміни доповідей про морально-психологічний стан особового складу; організує контроль за виконанням завдань морально-психологічного забезпечення.

У вказівках щодо морально-психологічного забезпечення командир батальйону (роти) визначає: короткі висновки з тактичної, морально-психологічної й інформаційної обстановки; особливості майбутніх бойових дій; мету і завдання морально-психологічного забезпечення, основні заходи по його видам; порядок і терміни інформування про морально-психологічну й інформаційну обстановку, морально-психологічний стан особового складу.

Безпосереднім організатором морально-психологічного забезпечення в батальйоні (роті) є заступник командира з гуманітарних питань. Під час планування та організації заходів морально-психологічного забезпечення він підтримує постійну взаємодію зі штабом підрозділу.

Під час підготовки до бойових дій заступник командира з гуманітарних питань на підставі рішення командира батальйону (роти) виробляє пропозиції щодо морально-психологічного забезпечення, ставить завдання психологу батальйону, командирам підрозділів, їх заступникам з гуманітарних питань, розробляє  план  морально-психологічного забезпечення бойових дій, організує взаємодію в інтересах морально-психологічного забезпечення; здійснює контроль, надання допомоги і несе особисту відповідальність за виконання заходів морально-психологічного забезпечення; доповідає командиру про виконання завдань морально-психологічного забезпечення.

У пропозиціях командиру батальйону (роти) щодо морально-психологічного забезпечення визначаються: головне завдання морально-психологічного забезпечення бойових дій і напрямок зосередження його основних зусиль; оцінка обстановки і морально-психологічного стану особового складу; заходи морально-психологічного забезпечення і порядок їх виконання.

Під час організації і ведення бою в обороні морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримання у особового складу стійкості, мужності завзятості, взаємної підтримки і підмоги в бою, мобілізацію особового складу на безумовне відбиття атак противника і завзяту оборону зайнятих позицій, здатність вести бойові дії навіть при повному оточенні, виховання глибокого розуміння кожним військовослужбовцем того, що ніхто і ні за яких обставин не має права залишити зайняту позицію без наказу старшого командира; захист військовослужбовців від інформаційно-психологічного впливу противника; підготовку особового складу підрозділів другого ешелону (резерву) до рішучої контратаки і знищення противника, що вклинився в оборону; пропаганду героїчних подвигів і бойового досвіду кращих воїнів і підрозділів; проявлення турботи про безперебійне забезпечення особового складу всім необхідним для бою і життя.

Особлива увага приділяється роботі з особовим складом підрозділів, які обороняють найбільш важливі позиції та ведуть бій у смузі забезпечення (на передовій позиції) і в бойовій охороні.

Основними способами виконання завдань морально-психологічного забезпечення в обороні є: проведення гуманітарної підготовки з усіма категоріями військовослужбовців у формі інформаційної години, методом «від позиції до позиції», бесід для популяризації прикладів мужності і героїзму, передового досвіду ведення бойових дій, для дискредитації замислу і дій противника; щоденне бойове й оперативне інформування, періодичне правове інформування, прослуховування інформаційних радіо- і телепередач, радіоконцертів за заявками воїнів, доведення до особового складу періодичної преси, інших інформаційних матеріалів; навчання особового складу найпростішим прийомам психологічної саморегуляції, надання психологічної допомоги військовослужбовцям; наочно-художнє оформлення місць розміщення особового складу; інші заходи.

З метою підвищення дієвості морально-психологічного забезпечення в батальйоні (роті) розгортаються позаштатні інформаційні пункти.

У наступі морально-психологічне забезпечення спрямовується на зміцнення бойового духу особового складу, підтримку високого наступального пориву, сміливості, героїзму і спритності в бойовій обстановці, ініціативи, самовідданості і рішучості в досягненні перемоги над противником: роз'яснення особовому складу бойових завдань, характеру й особливостей майбутнього бою; необхідність збереження в таємниці вжитих заходів з підготовки до наступу; виховання ненависті до ворога і впевненості в його розгромі; мобілізацію особового складу на ефективне застосування в наступі техніки й озброєння для прориву оборони, оточення і знищення противника; вміле використання результатів вогневого ураження противника, успіху підрозділів для розвитку наступу; підтримку у особового складу другого ешелону (резерву) постійної готовності до введення в бій і вирішення інших раптово виникаючих завдань.

Основні зусилля морально-психологічного забезпечення в наступі зосереджуються в підрозділах,  діючих на напрямку головного удару (ділянці прориву) бригади (полку).

У зустрічному бою морально-психологічне забезпечення направляється на досягнення постійної готовності військовослужбовців до стрімких і маневрених дій для розгрому противника, випередження його в розгортанні, відкритті вогню, завдання йому раптових ударів у фланг і тил, розчленовування і знищення противника. Особлива увага приділяється роботі з особовим складом, який діє в розвідувальних органах, передових загонах (авангардах).

Морально-психологічне забезпечення в зустрічному бою організується відповідно до морально-психологічного забезпечення наступу. Головна увага приділяється оперативному доведенню до особового складу бойових завдань і мобілізацію його на рішучі й ініціативні дії.

Під час бою в оточенні і виходу з оточення морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримання витримки, організованості і дисципліни серед особового складу; запобігання панічних настроїв і відновлення психогенних втрат; мобілізацію військовослужбовців для створення кругової оборони в короткі терміни, заборону розчленовування оточених підрозділів, формування високої бойової активності особового складу підрозділів, які утримують загрозливі танконебезпечні напрямки; забезпечення здатності підрозділів вести бій у відриві від головних сил бригади (полку), готовності військовослужбовців до рішучого знищення противника, що вклинився, та його повітряного десанту й організованого виходу з оточення.

Морально-психологічне забезпечення проводиться шляхом оперативного інформування особового складу про події в районі бойових дій, про заходи, які вживаються командуванням для деблокування оточених військ, розміщення інформаційного і виховного активу в бойових порядках оточених військ з урахуванням  обстановки, яка склалася,  своєчасним його інструктуванням, пропагандою прикладів стійкості і завзятості в бою.

Під час бойових дій тактичного повітряного десанту морально-психологічне забезпечення спрямовується на роз'яснення особовому складу особливостей бойових завдань, досягнення високої психологічної стійкості особового складу під час захоплення й утримання важливих рубежів (об'єктів) до підходу своїх військ; на забезпечення зухвалих і рішучих дій при завданні ударів у фланг і тил противника; на підготовку особового складу до тривалих дій в екстремальних ситуаціях у відриві від основних сил.

Морально-психологічне забезпечення здійснюється шляхом оперативного інформування військовослужбовців про зміни в тактичній обстановці в районі бойових дій, роз'яснення нових бойових завдань, пропаганди прикладів мужності і героїзму вої­нів; виявлення і запобігання панічних настроїв.

Під час пересування (на марші) морально-психологічне забезпечення зосереджується на підготовці військ до здійснення пересування різними способами, забезпеченні своєчасного прибуття підрозділів у призначений район у готовності до виконання поставлених завдань. Особлива увага приділяється підвищенню витривалості особового складу, дотриманню дисципліни маршу, правил маскування і заходів безпеки, готовності підрозділів до ведення бойових дій у будь-яких умовах обстановки.

Морально-психологічне забезпечення на марші організується, як правило, на привалах, у місцях нічного (денного) відпочинку шляхом проведення бесід, інформування особового складу про характер майбутніх бойових завдань, популяризації передового досвіду, прослуховування радіопередач, випуску інформаційних бюлетенів і бойових листків, радіогазет, демонстрації кіно- і відеофільмів, радіоконцертів за заявками військовослужбовців, виступів учасників художньої самодіяльності.

Під час розташування на місці морально-психологічне забезпечення спрямовується на мобілізацію воїнів для швидкого, прихованого, розосередженого розташування підрозділів, обладнання району в інженерному відношенні, проведення маскування, організації охорони і системи вогню, підтримки високої пильності і бойової готовності.

Морально-психологічне забезпечення під час розташування на місці організується і проводиться відповідно до морально-психологічного забезпечення оборони в обороні.

Первинна психологічна допомога і реабілітація військовослужбовців, які отримали бойові психічні травми, здійснюється безпосередньо в підрозділі, або на пункті збору поранених і хворих психологом батальйону, а також силами і засобами посилення психологічного забезпечення старшого начальника.

Особовий склад, який отримав бойові психічні травми і вимагає кваліфікованої психологічної допомоги, направляється в пункти психологічної допомоги і реабілітації бригади (полку) або центри психологічної допомоги і реабілітації об’єднання попутним транспортом, призначеним для евакуації поранених і хворих.

Робота з надання допомоги військовослужбовцям, які отримали бойові психічні травми та їх евакуація здійснюються в тісній взаємодії спеціалістів психологічної і медичної служб.

© i-bictashev

Конструктор сайтов - uCoz