Організація інформаційно-пропагандистського забезпечення в підрозділі

 

14.1. Сутність та система

 інформаційно-пропагандистського забезпечення

у Збройних Силах України.

 

Згідно концептуальних положень щодо виховної роботи у Збройних Силах України та директиви МО України   № Д-3 від 13 лютого 2006 року

інформаційно-пропагандистське забезпечення полягає у здійсненні держав­ними органами, органами військового управління, командувачами, командирами, штаба­ми, органами виховної роботи, засобами масової інформації заходів із впровадження гуманітарної політики держави у Збройних Силах через систему інформації, військово-патріотичного виховання особового складу з метою формування у воїнів громадської свідомості та відповідальності.

 

Систему інформаційно-пропагандистського забезпечення складають:

 

1. Зміст інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• § формування у воїнів гро­мадської свідомості, гуманістичного світогляду, вірності ідеалам та цінностям народу України, його традиціям і традиціям захисників Батьківщини;
• § формування свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, високих морально-бойових якостей та розуміння власної відповідаль-ності;
• § готовності та здатності до захисту незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України; забезпечення високої бойової і мобілі­заційної готовності, якісного виконання бойових і навчальних завдань;
• § усвідомлення су­часної воєнно-політичної обстановки, сутності та змісту зовнішньополітичної діяльності та стратегії воєнної безпеки України, ролі та місця Збройних Сил;
• § забезпечення високого морально-психологічного стану військово-службовців та здорової атмосфери у військо­вих колективах; озброєння особового складу необхідними знаннями.

2. Складові інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• § інформаційна діяльність – це систематичний, планомірний і цілеспря-мований вплив на свідомість особового складу з метою формування розуміння сутності та змісту процесів, що відбуваються в світі, країні та Збройних Силах, задоволення інформаційних потреб і поліпшення обізнаності з питань зовнішньої і внутрішньої політики України, мобілізації військовослужбовців на самовіддане виконання військового обов'язку, конкретних навчально-бойових завдань, завдань повсякденної життєдіяльності. Види ін­формування:  суспільно-політичне, воєнно-політичне, військово-технічне правове, бойове інформування, прослуховування та перегляд   тематичних радіо та телепередач (згідно розпорядку дня);
• § пропагандистська діяльність – це систематичний, планомірний і ціле-спрямований вплив на свідомість і почуття особовою складу з метою формування національної й грома­дянської свідомості, гуманістичного світогляду, глибокого почуття любові до України, її народу, культури і традицій, гідності за приналежність до Збройних Сил України, прагнення примножувати традиції старших поколінь у вірному служінні Батьківщині. Напрямки виховання: політичне, національно-патріо-тичне, військове, правове, морально – етичне, технічне тощо;
• § гуманітарна підготовка особового складу – організується і прово-диться  згідно директиви МО України № Д-3 «Про організацію гумані-тарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки» від 13 лютого 2006 року.

3. Принципи інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• § загальнодержавна і патріотична спрямованість;
• § оперативність і актуальність;
• § правдивість і науковість;
• § зрозумілість і переконливість;
• § безпосередній зв'язок із життям суспільства, Збройних Сил, процесами, що відбуваються у військових колективах;
• § цілеспрямованість, плановість і безперервність;
• § системність і спадкоємність;
• § рішуча протидія ідеям та поглядам, що є протилежними ідеалам і цінностям українського народу, загальнолюдським цінностям;
• § диференційований підхід до різних категорій особового складу.

4. Види інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• § усна інформаційно-пропагандистська діяльність;
• § розповсюдження друкованих інформаційно-пропагандистських матеріа-лів;
• § наочна агітація та пропаганда;
• § інфор­маційно-пропагандистське забезпечення засобами радіо, телеба-чення та кіно;

5. Форми інформаційно-пропагандистського забезпечення:

• § усна інформаційно-пропагандистська діяльність (лекції, бесіди, допо-віді, повідомлення, перекази, читання, інформування, тематичні вечори, вікторини, диспути, заняття з гуманітарної підготовки, консультації, обговорення тощо);
• § застосування та розповсюдження друкованих інформаційно-пропаган-дистських матеріалів (виставки, покази, читання матеріалу, ілюстрації, самостійне вивчення, обговорення, вікторини, ярмарки, куточки інформації – правової, політичної, військово-політичної, воєнно-полі-тичної, історичної тощо);
• § наочна агітація та пропаганда (інформаційні бюлетені, бойові листки, листівки-блискавки, стінні газети підрозділів, фотогазети, стенди, плакати, діаграми, гасла і заклики тощо);
• § застосування засобів радіо, телебачення та кіно (перегляд і прослуховування інформаційних, військово-патріотичних, інформа-ційно-пізнавальних та інших радіо, телевізійних і кіно програм у передбачений розпорядком дня час, їх обговорення, використання засобів радіо, телебачення, кіно, комп'ютерів під час проведення заходів  усної інформаційно-пропагандистської діяльності).

6. Суб'єкти та об'єкти інформаційно-пропагандистського забезпечення:

 суб'єкти – різні категорії військовослужбовців, різноманітні ко-лективи та угруповання воїнів, працівників і службовців Збройних Сил, члени сімей, різні категорії населення, в першу чергу молодь, різноманітні творчі, суспільно-громадські, політичні, релігійні, спортивні спілки, союзи та об'єднання, засоби масової інформації, органи та установи культури);

об’єкти –  (командири і начальники, органи та установи виховної роботи; актив частин та підрозділів, громадські організації та об'єднання, що функціонують у Збройних Силах; органи законодавчої, виконавчої та судової влади; преса, радіо, телебачення, громадські та творчі, ветеранські об'єднання, спілки і союзи; установи та заклади культури).

6. Керівництво інформаційно-пропагандистським забезпеченням передбачає: з'ясування мети та завдань; вибір і визначення сил і засобів, форм і методів, суб'єктів та об’єктів, постановку завдань, планування, інструктування командирів і начальників; контроль за організацією, надання допомоги, вивчення, узагальнення та розповсюдження передо-вого досвіду організації інформаційно-пропагандистського забезпечення.

7. Механізм інформаційно-пропагандистського забезпечення – це зумовлені завдан­нями, особливостями та закономірностями шляхи діяльності щодо забезпечення ефектив­ного функціонування системи інформаційно-пропагандистського забезпечення.

 

14.2. Методика підготовки та проведення

 інформування з особовим складом.

 

Мета інформування: здійснення цілеспрямованого впливу на свідомість особового складу, досягнення керованості духовними процесами у військовому середовищі, формування необхідних переконань, спонукання військовослужбовців до активних відповідальних дій у виконанні вимог Конституції, законів України, Указів і розпоряджень Президента України, вимог колегії МВС України, командуючого внутрішніми військами, наказів командирів.

Завдання інформування: досягнення необхідного рівня політичної, правової і моральної свідомості, допомога особовому складу у формуванні особистісних та національно-патріотичних загальних інтересів державного спрямування у визначенні матеріальних і духовних потреб, мотивів поведінки у ході виконання службових обов’язків.

Види інформування:

1. Суспільно-політичне інформування

• § з офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, з’єднань, військових частин, підрозділів, закладів та установ -1 раз намісять  по 50 хвилин;
• § з військовослужбовцями строкової служби – 1 раз на тиждень по 30 хвилин;
• § з працівниками ЗС України – перші 15 хвилин під час проведення занять з гуманітарної підготовки

2. Правове інформування

• § з офіцерами, прапорщиками, військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом, з’єднань, військових частин, підрозділів, закладів та установ - щотижнево по 50 хвилин;
• § військовослужбовцями строкової служби - щотижнево по 30 хвилин;

3. Військово-технічне інформування – за необхідністю;

4. Бойове інформування – під час навчань, або бойових дій – щоденно по 15 –20 хв.).

 Час проведення інформування передбачається розкладом дня частини, відвідування їх являється обов’язковим для всього особового складу. Тематика інформування планується заступником командира частини з гуманітарних питань.

В підрозділах воно записується у розклад занять. Проводять його, як правило, командири підрозділу, а з найбільш складних тем – офіцери управління батальйону і частини.

Для якісної підготовки до суспільно-політичного інформування необхідно:

• § мати добірку  матеріалу з газет, журналів та інших видань;
• § використовувати енциклопедичні видання, словники, додаткову літературу;
• § мати політичну, географічну карти, плакати, схеми, фотокартки і інші наочні посібники.

           

Інформування можуть бути загальними і тематичними, присвяченими окремим подіям.

На загальному інформуванні (див. малюнок     ) під час розгляду соціально-політичних і економічних тем в першу чергу подаються найбільш важливі події, які відбулися в житті країни (Укази Президента України, постанови Верховної Ради, рішення Уряду) та, по можливості, пов’язуються з завданнями, які стоять перед Міністерством Оборони України, підрозділами та частинами.

Далі розглядаються події, які відбулися в ближньому та дальньому зарубіжжі, та дається їм оцінка. Бажано відмічати, яким чином розглянуті  події впливають на виконання завдань частинами та підрозділами військових формувань України.

В третю чергу оголошується інформація, яка пов’язана з подіями, що відбулися у регіоні дислокації частини (край, місто, район, область) та дається оцінка їх  впливу безпосередньо на військову частину.

 

Логічно-структурна схема загального інформування

(зразок: тривалість 30  хв.)

 

1 блок (5 хв.)	Події в країні	Їх вплив на виконання СБЗ
	Логічний зв‘язок події

 

2 блок (5 хв.)	Події в світі		Їх відображення в житті військових підрозділів
	дальнє зарубіжжя	ближнє зарубіжжя
	Логічний зв‘язок події

 

3 блок (5 хв.)	Події в регіоні дислокації частини	Їх вплив на СБД частини, підрозділу
	Логічний зв‘язок події

 

4 блок (8 хв.)	Події, які відбулися в частині, підрозділі
	Завдання військовослужбовців

 

5 блок (5 хв.)

Висновок з теми інформування Загальна оцінка ситуації, визначення кращих слухачів,  існуючих недоліків та шляхи їх усунення.

 

2 хв.

Відповіді на запитання.

 

Четвертим блоком йдуть події, які відбулися у військові частині, розповідається,  з чим вони пов’язані, які наслідки мали для особового складу.

В заключній частині інформування подаються завдання підрозділу на наступний період, відзначаються кращі військовослужбовці, звертається увага на особливості завдань, поставлених перед підрозділом та надаються відповіді на запитання у разі їх виникнення.

Обов’язковим під час проведення інформування є використання політичної карти світу та карти України, на яких демонструється регіон чи місто події, що освітлюється. Це значно сприяє засвоєнню матеріалу слухачами групи, дає можливість орієнтуватись у геогра-фічному положенні подій на земній кулі чи в окремому регіоні.

Тісний взаємозв’язок інформування з життям підрозділу, частини, з конкретними завданнями, які покладені на особовий склад групи, має високий  виховний вплив та пов’язує зміст подій з питаннями теми, визначає її практичну спрямованість.

Неприпустимо проведення інформування з газети або інших джерел!!!

 

Тематичне інформування проводиться з одної окремої теми та має наступну послідовність:

• історична довідка (по можливості);
• розвиток подій;
• основні нормативно-правові акти;
• особистості, які впливають на розвиток подій даної теми;
• завдання слухачів групи в межах розглянутої теми.

Інформування проводиться жваво. Під час інформування доцільно звертатися до присутніх із запитаннями, вислуховувати їхню думку, детальніше роз’яснювати те, що особливо цікавить аудиторію.

Бойове інформування – це оперативне і систематичне доведення до особового складу бойової обстановки (положення противника, його дії; положення своїх військ, підрозділів;), поставлених завдань (до яких слід готуватись) і способів їх виконання, передовий досвід, героїчні дії військовослужбовців Збройних Сил, полку, батальйону, роти.

     

14.3. Методика організації роботи редколегії

 та редакторів бойових аркушів

 

Редколегія здійснює випуск стінних (сатиричних) газет. Вона обирається на зборах особового складу в кількості 5-7 осіб. Члени редколегії обирають редактора та його заступника, а також розподіляють обов’язки між собою (один відповідаю за висвітлення стану бойового вишколу, інший – за організацію і підготовку матеріалів  про спортивне життя підрозділу та відпочинку воїнів, третій – за художнє оформлення газети тощо).

Редактори бойових аркушів (листівок-блискавок) признача-ються, як правило, у взводах. Можуть призначатися також під час виконання завдань бойового чергування, несення вартової служби, на польових заняттях, навчаннях тощо. В бойових аркушах поміщається 2 - 3 (а то і одна) замітки для оперативного інформування особового складу про підрозділи, про позитивні моменти або недоліки поведінки окремих воїнів.

Командири повинні керувати роботою редакції та редакторів бойових аркушів, ставити їм конкретні завдання, підбирати теми чергового номеру, рекомендувати окремим воїнам поділитися в газеті, бойовому аркуші своїм досвідом праці та служби, допомагати робити газету цікавою й змістовою.

Командир дає дозвіл на випуск газети!!! Редколегія відпрацьовує місячний план номерів газети. За рекомендацією командира, з ураху-ванням побажань особового складу в них вказується, які матеріали потрібно підготувати в черговий номер, і призначається відповідальний за організацію збирання заміток, встановлюються строки. Стінгазета випускається, як правило один роз на місяць.

Наочна агітація підрозділу.

Листок-блискавка – випускається редактором бойового листка або іншою особою, під час, коли необхідно довести інформацію про успіхи військовослужбовців, підрозділу у варті, на заняттях у полі, під час обслуговуванні техніки тощо (див. дод. 13 ).

Бойовий листок – випускається  редактором бойового листка під час підготовки, проведення і підбиття підсумків польового заняття, несення вартової служби тощо з інформацією про успіхи та недоліки військовослужбовців та підрозділів (див. дод. 14 ).

Стінна газета – випускається редколегією, не менше ніж один раз на місяць, висвітлює всебічно життя підрозділу та важливі події у державі тощо (див. дод. 15 ).

Фотогазета – випускається редколегією, не менше ніж один раз на місяць, (як додаток до стінної газети) про всебічне життя підрозділу та про важливі події в колективі тощо (див. дод. 16 ).

Сатирична газета – випускається (як додаток до стінної газети) редколегією не менше ніж один раз на місяць, висвітлює  всебічно життя підрозділу (див. дод. 17 ).

 Передовий досвід – випускається за необхідністю, з проблем щодо покращення навчання, виховання військовослужбовців та з інших питань (див. дод. 18 ).

Інформаційний (технічний, вогневий тощо) бюлетень випускається за необхідністю, з метою надати цікаву інформацію військово-службовцям. Випуск здійснює призначена особа, але за ескізами, які відпрацьовує фахівець.

Народознавча світлиця – наочна агітація висвітлює історію держави і її війська, показує сучасне життя України, Збройних сил, підрозділу. Тут повинні бути стенди: на центральній стіні – портрет Т.Г.Шевченко, обрамлений рушником; на другій стіні – про загальний військовий обов’язок, військова присяга, Державний гімн, прапор, герб, Декларація про державний суверенітет, Акт проголошення незалежності України, Конституція України; на третій стіні -  бойовий шлях частини, наші ветерани, місто, де ти служиш, ми танкісти, кращі воїни роти; на четвертій стіні – козацька доба, гетьмани України, головне військове командування Збройних Сил України, сучасні Збройні Сили держави тощо. Оформленням наочності займається рада народознавчої світлиці, яка обирається на загальних зборах особового складу і роботу свою планує на термін 10-15 днів.

Правовий куток – висвітлює питання правової проблематики, оформлюється виписками із законів, наказів, вироків про покарання. Тут можуть бути матеріали з судового процесу. Оформленням наочної агітації займається актив підрозділу, за ескізами, які виготовляє командир.

Спортивний куток – включає нормативи зі спорту, популяризувати спортсменів  підрозділу і окремих військовослужбовців. Тут повинні бути фотокартки кращих і їх передовий досвід. Оформленням займається актив підрозділу, спортивні організатори  за активної участі офіцерів, прапорщиків, сержантів.

Комплект похідної наочної агітації – висвітлює історію і сучасність Держави, Збройних Сил, підрозділу, питання пов’язані з виконанням навчальних завдань в полі, парку бойових машин тощо. Оформленням займається рада народознавчої світлиці, редколегії газет. Практичну роботу з комплектом у полі веде актив підрозділу (див. дод. 19 )..

Газети, як правило, випускаються тематичними, присвячуються питанням життя підрозділу, бойовому вишколу, військовій дисципліні, вартовій службі, бойовому чергуванню тощо. Окремі номери присвячуються ювілейним датам або історичним подіям.

Головну увагу під час випуску  слід приділяти її змісту. Важило, щоб замітки висвітлювали життя підрозділу, повчально розкривали досвід відмінників, класних спеціалістів. Замітки повинні бути коротенькі, добре відредаговані, а факти про які повідомляється, були точними та достовірними. В газеті необхідно давати не тільки позитивні приклади, але й критикувати недоліки (порушників дисципліни, ледарів тощо). Але критика повинна бути спокійною, діловою, без приниження гідності і честі людини.

 

14.4. Методика організації цільового  

прослуховування (перегляду) радіо-, телепередач.              

 

1.   Проаналізувати програми теле -, радіопередач, вибрати те із них, що найбільше відповідає за своїм змістом задачам, які вирішуються підрозділом, служить цілям вишколу і вихованню особового складу.

2.   Узгодити захід, який готується, з командуванням, включити в розклад занять підрозділу на майбутній тиждень, довести до відповідних командирів та особового складу чаc, місце і порядок його проведення.

3.   Скласти коротенький план прослуховування (перегляду). При цьому: продумати, що можна взяти із передачі та як прокоментувати, зв’язати з життям і діяльністю підрозділу; підготуватися до відповідей та можливі запитання; передбачити свої постановочні запитання з метою з’ясувати, як підлеглі засвоїли для себе основні положення передачі.

4.   Завчасно переконатися в справності радіоточки (телевізора). За  необхідністю забезпечити їх ремонт ( заміну ), або інший варіант орга-нізації прослуховування (перегляду).

5.   У призначений час провести шикування та перевірку особового складу; оголосити про мету і значення заходу, який проводиться; розмістити у встановленому місці та організувати прослуховування (перегляд) у відповідності з розробленим планом. Після завершення підвести підсумки.

6.   Доцільно забезпечити магнітофонний (відео) запис передачі для її подальшого використання в роботі з особовим складом. Варіант запису передачі може бути також застосований в тих випадках, коли особовий склад з тих чи інших причин не може бути присутнім у визначений час на даному заході (з наступною його організацією в інший час у викладеному вище порядку).