Організація військово-соціальної роботи  в підрозділі.

 

17.1. Сутність та завдання військово-соціальної роботи

 

Військово-соціальна робота займає провідне місце у системі виховної роботи. Саме вона покликана поєднати інформаційно-пропагандистське забезпечення, культурно-виховну та просвітницьку роботу з виховним впливом соціального середовища на військово – професійну діяльність воїна.

 

Військово-соціальна робота – це система соціально-правових, інформа-ційних і організаційних заходів, спрямованих на сприяння військово-службовцям і працівникам Збройних Сил, членам їх сімей, у реалізації встановлених законами України, іншими законодавчими актами, прав і пільг, одержання ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій, створенні у військових і трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність,  сумлінне ставлення до виконання покладених  на них функціональних та службових обов'язків.

 

Організацію і зміст військово-соціальної роботи регламентують: законодавчі акти, укази і розпорядження Президента, постанови Уряду, накази та директиви Міністра Оборони України "Про зміцнення військової дисципліни в Збройних Силах України” (від 15.04.1997 року), "Про заходи щодо підвищення рівня внутрішньої служби у Збройних Силах України”, “Про організацію правової підготовки у Збройних Силах України”, Д-17 "Про удосконалення діяльності органів військового управління щодо попередження пияцтва та впровадження здорового способу життя у Збройних Силах України” (від 29.07.1999 р), Д-4 "Про організацію та завдання правового виховання в Збройних Силах України" (від 26.01.1994 р), Д-3 ”Про організацію гуманітарної підготовки, суспільно-політичного та правового інформування особового складу Збройних Сил України на 2006-2011 роки” (від 13 лютого 2006 року),  Д-6 "Про організацію культурно-виховної, просвітницької роботи та дозвілля військовослужбовців, членів їх сімей, працівників Збройних Сил України” (від 1. 02. 1994 р ),

 

Система військово-соціальної роботи з особовим складом

частин та підрозділів

 

1. Зміст військово-соціальної роботи: формування у особового складу

• § гуманістичного світогляду, патріотизму, вірності конституційному обов'язку, Військовій присязі;
• § громад­ської свідомості та відповідальності;
• § вірності ідеалам і цінностям українського народу, його героїчним традиціям і традиціям захисників Батьківщини, правової свідомості;
• § культури спілкування у військовому колективі;
• § усвідомлення сутності та змісту етикету військовослужбовців і необхідності неухильного дотримання його вимог, активної гро­мадянської позиції;
• § розуміння власної відповідальності за захист незалежності, суверенітету, та територіальної цілісності України;
• § за стан бойової готовності та боєздатності підрозділу;
• § створення здорового морально-психологічного клімату у підрозділах та згуртування військових колективів, необхідних передумов для адаптації військовослужбовців до умов військової служби;
• § самореалізації та самоствердження кожного військовослуж­бовця;
• § реалізації потреб особового складу у своєму розвитку як особистості;
• § забезпечення твердого статутного порядку та високого рівня організації служби військ, всебічного ма­теріально-побутового та іншого забезпечення,
• § чіткої організації повсякденної діяльності;
• § озброєння особового складу знаннями Конституції України, законів із вій­ськових питань, статутів Збройних Сил та інших нормативних актів і документів, які рег­ламентують проходження військової служби і визначають права та обов'язки, соціальні та правові гарантії всіх категорій особового складу;
• § розвиток товариської взаємодопомоги в усіх сферах військової діяльності.

2. Завдання військово-соціальної роботи:

• § сприяння військовослужбовцям і працівникам, членам їх сімей у реалізації встановлених законами України та іншими законодавчими актами, прав і пільг, у дотриманні ними соціальної допомоги та відповідних компенсацій;
• § створення у військових та трудових колективах соціальних умов і гарантій, які б забезпечили їх нормальну життєдіяльність, сумлінне ставлення до виконання покладених на них функціональних та службових обов'язків.

3. Напрямки військово-соціальної роботи:

• § соціальний захист військовослужбовців, працівників, ветеранів війни і Збройних Сил Україні;
• § соціально-правова робота, в межах якої проводиться надання соціальних, психологічних, правових  консультацій та допомоги;
• § соціально-професійна адаптація громадян до умов військової служби на етапі припису, призову та служби;
• § соціальна адаптація військовослужбовців, звільнених у запас і відставку, та членів їх сімей;
• § участь у розробці пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства з соціальних проблем.

4. Складові військово-соціальної роботи:

• § інформаційно-пропагандистське забезпечення,
• § соціально-правова робота,
• § соціально-психологічна робота,
• § організаційна діяльність.

5. Принципи військово-соціальної роботи:

• § загальнодержавна і патріотична спрямова­ність;
• § науковість змісту та організації військово-соціальної роботи;
• § безпосередній зв'язок із життям країни, Збройних Сил, завданнями, що вирішуються частинами і підрозділами; цілеспрямованість, плановість, оперативність та безперервність;
• § диференційований підхід до різних категорій особового складу;
• § доступність і конкретність;
• § опертя на націо­нальні та світові правові;
• § законодавчі, духовні, культурні цінності.

6. Суб'єкти – всі категорії особового складу, військові колективи, пра-цівники Збройних Сил, їх сім'ї, цивільне населення країни.

Об'єкти – командно-керівний склад частин і підрозділів, працівники юридичних, судових, правоохоронних військових і цивільних органів, актив та інші посадові особи.

7. Форми військово-соціальної роботи:

• § проведення зустрічей та консультацій із соціально-правових питань із залученням військових юристів, представників органів місцевого самоврядування;
• § робота позаштатних центрів (пунктів) соціально-правового і психологічного консультування для надання соціальних, психологічних, правових консультації і допомоги, співпраця з місцевими органами влади, установами та громадськими організаціями, які займаються вирішенням соціальних, правових, психологічних питань військовослужбовців і членів їх сімей;
• § прийом відвідувачів;
• § розгляд  звернень, скарг, пропозицій, їх аналіз та систематизація;
• § додаткові види страхування від нещасних випадків тощо.

8. Керівництво і механізм військово-соціальної роботи – це шляхи діяльності, мета, завдання, сили, засоби, форми, методи, інструктування, контроль, планування тощо.

 

Система роботи командира роти з організації 

військово-соціальної роботи у підрозділі.

 

Командир (начальник) зобов’язаний:

• § виявляти чуйність та бути уважним до підлеглих;
• § поєднувати вимогливість і принциповість з повагою до їх честі і гід-ності, вникати в проблеми їх побуту;
• § забезпечувати соціальну та правову захищеність, у разі необхідності клопотати за них перед старшими командирами (начальниками);
• § знати потреби і запити особового складу, приймати рішення за його зая-вами, скаргами та іншими зверненнями;
• § організовувати своєчасну видачу всіх видів забезпечення та перевіряти його повноту.

               (Із Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 59)

 

Командир підрозділу, заступник з виховної роботи організують:

Щодня:

• § вивчення недоліків, запитів військовослужбовців, соціально-правових проблем у процесі бойової підготовки, несення вартової і внутрішньої служби;
• § контроль за доведенням покладених норм постачання (речового, продовольчого тощо);
• § індивідуальна робота з військовослужбовцями, що потребують  рішення соціальних проблем.

Щотижня:

• § проведення інформування особового складу, доведення законів, нормативних актів України, що визначають права, пільги й обов'язки військовослужбовців, їхній соціальний захист;
• § беруть особисту участь у проведенні занять у групах гуманітарної підготовки з військово-соціальних питань.

Щомісяця:

• § навчання офіцерів (інструктивно-методичні заняття), сержантського складу правовим основам службової діяльності;
• § проведення вечорів запитань і відповідей із соціально-побутових проблем;
• § відновлення куточка правових знань, інформації на стенді в народознавчій світлиці тощо.

 

17.2. Організація контролю за виконанням встановлених

Законом прав і пільг військовослужбовців.               

 

Найважливішою умовою забезпечення соціального захисту підпорядкованого особового складу є повсякденний контроль командирів за виконанням норм законодавства про права та пільги військово-службовців.

Основні напрямки роботи командира роти із забезпечення зазначеного контролю зводиться до наступного:

• § щотижнево, а за необхідності – частіше, заслуховувати своїх заступників, командирів взводів, старшину роти щодо потреб і запитів військовослужбовців, про стан здоров’я, про доведення до них встановлених норм задоволення, інших питань, які стосуються соціальної сфери;
• § систематично проводити індивідуальні та колективні бесіди з особовим складом із метою виявлення його потреб і запитів, соціальних проблем, скарг і заяв тощо;
• § періодично бути присутнім на підйомі, ранковому огляді, на прийомі їжі, на митті в лазні особового складу та інших заходах; особисто перевіряти у підлеглих наявність і стан предметів обмундирування, натільної та постільної білизни, рушників, шкарпеток та онуч, туалетних речей, стан здоров’я тощо;
• § перевіряти правильність ведення звітної документації з речового та продовольчого забезпечення особового складу роти, тютюновому, грошовому й інших видах забезпечення;
• § відвідувати військовослужбовців, які перебувають на лікуванні у війсь-ково-медичних закладах;
• § складати і забезпечувати виконання графіку відпусток військово-службовців роти;
• § контролювати рівномірність розподілу нарядів між військовослуж-бовцями;
• § шляхом переписки та особистого спілкування з батьками й іншими родичами підлеглих виявляти потреби, запити, скарги військово-службовців;
• § своєчасно доповідати командиру батальйону про потреби і запити особового складу, задоволення яких знаходиться в компетенції старших начальників.

 

17.3. Методика проведення вечору запитань  і відповідей

 по соціально-правовій тематиці.              

 

  У проведенні вечора запитань та відповідей виділяється три етапи:

1. Підготовчий.
2. Етап безпосереднього проведення.
3. Заключний.

 

 

Підготовчий етап

Про час і місце проведення вечора запитань і відповідей, а також про його тему і склад учасників, необхідно завчасно оповісти особовий склад (шляхом усного оголошення перед строєм, оформленням і вивіскою на видному місці письмового оголошення). Слід також створити умови, щоб військовослужбовці мали змогу завчасно сформулювати запитання, які в них є.  Для цього доцільно виготовити та вивісити в доступному місці спеціальний ящик для запитань, куди військовослужбовці могли б у письмовій формі подати свої запитання.

Крім того, слід поставити завдання заступникам, командирам взводів, сержантам щодо збору запитань від особового складу.

Після збору запитань необхідно провести їх аналіз, узагальнення і розподіл за групами. Також необхідно визначити, на які запитання може дати відповідь командування роти, а на які - інші посадові особи, і передати їм ці запитання для підготовки доповідей.

Під час підготовки вечора командиру, його заступнику з виховної роботи слід підібрати довідкову та юридичну літературу, уважно вивчити її, знайти відповіді на поставлені запитання. Із найскладніших запитань прокон-сультуватися у юрисконсульта частини, працівників правоохоронних  органів, інших офіцерів, які мають юридичну освіту.

Ефективність заходу буде значно вища, якщо для участі в його підготовці та проведенні будуть запрошені представники командування частини, офіцери тилових служб, юристи, інші посадові особи.

Етап проведення

Під час проведення вечора запитань та відповідей важливо створити обстановку довіри, доброзичливості, зацікавленості учасників у повному виясненні всіх питань і проблем.

У призначений час особовий склад рота збирається в установ-леному місці і ведучий (ним може бути командир або заступник з виховної роботи почергово зачитує подані військовослужбовцями запитання, дає відповіді на них сам або надає слово іншим посадовим особам, які беруть участь у заході. Військовослужбовцям надається можливість задавати додаткові запитання майже будь-якому офіцеру.

Якщо на які-небудь запитання відповіді безпосередньо в ході вечора не будуть дані, слід в обов’язковому порядку їх записати і повідомити, коли, де і в кого можна буде отримати на них відповіді .

Заключний етап

Після проведення заходу необхідно узагальнити питання, на які не вдалося дати відповіді відразу, а також запитання, які вимагають додаткової перевірки або вжиття якихось заходів  із задоволення скарги, пропозиції або заяви військовослужбовця.

Із кожного запитання необхідно особисто кожному позивачу в індивідуальному порядку дати необхідні роз’яснення та результати розгляду.

 

17.4. Методика роботи  зі скаргами та заявами

 військовослужбовців.     

 

Порядок розгляду і вирішення скарг, заяв і пропозицій військовослужбовців визначений розділом 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Але статут не визначає порядок обліку скарг і заяв на рівні роти.

Виходячи із практики, яка склалася, командиру роти доцільно мати у своєму робочому зошиті спеціальний розділ, куди записувати всі скарги і прохання підлеглих та результати їх розгляду.

Командир роти повинен чуйно і уважно відноситися до пропо-зицій, заяв, скарг військовослужбовців. Він несе особисту відпо-відальність за своєчасний їх розгляд та прийняття заходів щодо вирішення поставлених запитань.

Якщо командир роти не має достатніх прав для задоволення прохання воїна, який подав скаргу, не пізніше п’ятиденного строку він повинен направити скаргу по команді у встановленому порядку з повідомленням про це того, хто її подав.

Під час розгляду скарги не допускається розголошення команди-ром відомостей про особисте життя військовослужбовця без його згоди.

Забороняється перешкоджати подачі скарги військовослужбовцями старшим командирам та їх за це карати, переслідувати або обмежувати по службі. Винний у цьому командир притягується до відповідальності у відповідності із законодавством!!!

 

17.5. Методика підготовки та проведення  правової

 інформації з особовим складом.  

 

Правове інформування особового складу планується заступником командира роти з виховної роботи, як правило, на місяць і затверджується командиром роти. Тематика правового інформування узгоджується з юрисконсультом частини. Правові інформації з особовим складом проводяться щотижнево по 30 хвилин.

Під час підготовки до інформації необхідно підібрати та уважно вивчити усі нормативно-правові акти, які відносяться до питання, яке розглядається. За необхідності слід отримати консультацію у юристів, інших посадових осіб. У процесі підготовки слід скласти план-конспект, в якому коротко викласти основні питання, які передбачається довести до військовослужбовців.

Під час висвітлення матеріалу необхідно продемонструвати особовому складу відповідні закони, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів і накази Міністра оборони України, вказати, де вони опубліковані, з тим, щоб військовослужбовці за бажання змогли самостійно ознайомитися з їх змістом.

Після висвітлення матеріалу відповісти на запитання, які виникли в особового складу.

Під час планування правових інформацій, врахувати їх тематику, слід запрошувати до їх проведення військових юристів та інших фахівців, найбільш компетентних в тому чи іншому питанні.

 

17.6. Методика організації роботи куточка

правових знань. 

 

Куточки правових знань створюються й обладнаються, як правило, у кімнатах чи  іншому, зручному для їхнього розміщення, місці в підрозділі. Вони являють собою спеціально обладнані місця (стенди) з полицею для літератури й інших матеріалів із питань соціального захисту військовослужбовців, членів їхніх родин, матеріалів із законодавчих і нормативних актів України.

      У куточку правових знань повинна міститися інформація:

• § щодо правового положення військовослужбовців,  основні  обов'язки, права і пільги військовослужбовців,  захист їхніх прав,  види юридичної і кримінальної відповідальності;
• § оперативна інформація “Останні зміни в законодавстві України”, “Соціальний захист військовослужбовців”, “Про нас піклується держава” і т.д., а також порядок і години прийому з особистих питань командуванням частини.

В обов'язковому порядку, поряд із навчально-методичною літературою, добірками публікацій періодичної преси (із соціальних і правових питань), на книжковій полиці повинні бути: Конституція України, Закони України “Про статус військовослужбовців”, “Про загальний військовий обов'язок і військову службу”, “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей”, Постанови Уряду України, видані в розвиток даних законів, Кримінально-процесуальний кодекс України, Військові Статути Збройних Сил України й інші матеріали.

Варто установити діловий контакт із підрозділами юридичної служби (юридичною групою, юрисконсультами, помічниками командирів з правової роботи), що мають значний досвід правової роботи та мають у своєму розпорядженні необхідну нормативно-правову базу і можуть, особливо спочатку, надати істотну допомогу.

Під час організації підписки на періодичні видання бажано врахувати, що для військово-соціальної роботи необхідно мати газети і журнали: “Урядовий кур’єр”, “Військо України”, “Народна Армія”, газети оперативних командувань.

Як організувати роботу куточка правових знань?

Куточок правових знань обладнується в роті у народознавчій світлиці або в іншому доступному місці. Для цього оформляється спеціальний стенд. Він може носити назву "Воїн і закон", "Воїну про законодавство" тощо.

На стенді оформляється інформація наступного змісту:

• § конституційні основи оборони країни;
• § права військовослужбовців;
• § обов’язки військовослужбовців;
• § відповідальність військовослужбовців;
• § порядок проходження військової служби;
• § нове у законодавстві;
• § закон в дії;
• § інша інформація.

У розділі «Нове в законодавстві» доцільно розміщати періодично оновлену інформацію з прийнятих Законів, Указів Президента України, Постанов Кабінету Міністрів України, Наказів Міністра оборони України.

На стенді з умовною назвою «Закон в дії» розміщаються виписки із вироків військових судів щодо засудження військовослужбовців, інша інформація про правозастосувальну  діяльність органів військового керівництва.

Під стендом на спеціальній полиці або столі доцільно мати юридичну довідкову літературу, по можливості – підшивки юридичних газет та часописів, а також спеціальні папки, в яких накопичувати вирізки із газет та часописів з текстами найважливіших нормативних актів, які стосуються прав, обов’язків і відповідальності військовослужбовців.